Теплий Олекса

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

На Благовіщення навіть пташка гніздо не в'є, настільки це велике свято, тому людина працювати цього дня не повинна. За народним повір'ям, якщо якась пташка не дотримається цього правила, то на знак покарання Бог віднімає в неї на кілька днів крила. Не лякайтеся, не в прямому розумінні цього слова, просто пташка кілька днів не може літати, а тільки бігає по землі.

Усі відьми сьогодні сидять по домівках, клопоту добрим людям не роблять. Зранку в церкві правлять урочисту службу, святять проскури (а пасічники потім "частують" своїх бджіл благовіщенською проскурою, щоб ті добре роїлися). Якщо благовіщенську проскуру перетерти на порошок, змішати з землею та посіяти з чотирьох кутів свого поля, то це, за народними уявленнями, забезпечить добрий урожай, дощ ниву не минатиме. А якщо благовіщенську проскуру закопати в землю на полі, то й град цьому полю не страшний. Свяченій проскурі приписуються й неабиякі лікувальні властивості, зокрема вона може допомогти хворому на пропасницю.

Важлива магічна дія – випускання птахів – благочестива справа; випущені в цей день із неволі птахи, за повір'ям, приносять удачу й добробут тому, хто їх випустив. Деякі люди навіть спеціально купували пташок, щоб на Благовіщення їх випустити – на щастя.

Господарі випускають худобу погуляти, щоб і вона в цей день волю та весну відчула. Ті пасічники, яким на теплого

Олексу погана погода завадила виставити вулики надвір, на Благовіщення виставляють їх, причому це слід зробити за будь-якої погоди цього дня.

Якщо на Благовіщення вдасться спіймати щуку, то це вважається великою удачею, голова цієї щуки, належним чином висушена, має чудодійну силу. Якщо покласти таку голову до бджіл, то вони будуть сильні, "зубаті".

Зранку на Благовіщення молоді жінки йдуть до лісу трясти берези та збирати під ними насіння. Начебто із цього насіння виростає капустяна розсада. Розсаду необхідно посадити до сходу сонця – тоді буде добрий урожай капусти. На Благовіщення ж припадає перший весняний дівочий хоровод – "Кривий танець". "Кривий танець" символізує пробудження природи, він покликаний закликати весну до більш активних дій, пробуджувати життєву енергію.

Із цим святом пов'язаний народний спосіб отримати шапку-невидимку. Ось що треба робити. Слід знайти в цей день вужа, відрубати йому голову, а потім закопати її на покуті разом із трьома горошинами. До Паски Ці горошини повинні прорости, після чого їх виривають і несуть до церкви. За народними уявленнями, у цей день серед людей біля церкви ходить чорт у золотій шапці-невидимці, до всіх чіпляється, усіх смішить, але його ніхто побачити не може, бо ж він у чарівній шапці. Три пророщені горошини допомагають побачити дідька в шапці-невидимці. Треба не гаяти часу, набратися сміливості та схопити з його голови магічну шапку. Чорт буде сумувати, пропонувати гроші взамін шапки, але погоджуватися на його пропозиції в жодному разі не можна, бо, ясна ж річ, чорт обдурить, а гроші його перетворяться або на черепки, або на папірці, або ще на якийсь непотріб.

Численні магічні дії Благовіщення пов'язані зі світом рослин. Зокрема, слід знайти ряст і якомога ретельніше його потоптати – щоб і на той рік топтати довелося. Тобто проводиться аналогія: топтати ряст – жити, не топтати ряст – померти. Такі самі дії проводяться із сон-травою – її теж слід топтати. Якщо дівчина на порі на Благовіщення знайде квітку первоцвіту, значить, їй у цьому році судилося заміж піти. А знайдений у цей день пролісок треба дуже обережно зірвати, у пазусі принести додому й покласти під образами. З давніх часів вважається, що це приносить у дім щастя та злагоду.

Пролісок дарує не тільки щастя родині, але й дівчині красу. Для того щоб скористатися магічними властивостями квітки, слід на Благовіщення покласти в холодну воду пролісок і цією водою вмитися.

Народ радить не проклинати зиму на Благовіщення, оскільки в цьому разі вона може передумати й повернутися.

Наступний розділ:

День Благовісника

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теплий Олекса“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса
  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник