• Першу ложку куті підкидають до стелі. Якщо зерна куті прилипають до неї, чекають успіху у бджільництві.
• Перспективи врожаю овочів визначають за допомогою жевріючих вуглин, витягнутих із печі на Новий рік. При цьому кожній вуглині дають назву рослини, що її передбачається вирощувати наступного року. Буглина, що згоряє повністю, віщує врожай відповідних овочів.
Ще під Новий рік обирають 12 поважних дідів і приводять до церковної паперті. Там ставлять снопи хліба – вівса, жита, гречки, льону і навіть картоплі. Наступного ранку ці 12 дідів ідуть туди раніше за всіх і примічають, на якому зі снопів більше інею, того й треба сіяти чи садити більше.
Печуть коровай, старанно важать його і ставлять на ніч під образи. Вранці знову його зважують: якщо вага зросла, то врожай буде добрим, якщо зменшилася, то навпаки. Коровай у цьому випадку віддають худобі, щоб вона не худла й не хворіла.
Мусимо визнати, що питома частина ворожінь про врожайність чи неврожайність року відійшла в минуле. Так, колись дуже поширеним було ворожіння по свинячій селезінці. Якщо цей орган грубий з одного кінця й тонкий з другого, то зима буде ніби тяжка з одного, але жилувата з другого кінця.
Як селезінка, скажімо, тонка з початку, то снігу може не бути аж до Введення, але за те він може лежати на землі аж до св. Юрія, a-коли навпаки, то сніг може впасти по Покрові та розтанути перед Благовіщенням. Та кінці не грають тут великої ролі – головна середина, і коли вона покажеться груба на середині з тонкими кінцями, то зима буде тяжка в середині, а "кінці будуть м'які, мов розморожена бараболя".
Словом, при бажанні та певних зусиль можна багато чого цікавого дізнатись. Можна пізнати думки іншого, коли доп'єш його воду чи чарку, а звідси й прислів'я: "Чию воду доп'єш, того думки пізнаєш". За довжиною стеблини соломи, що її витягають із-під святкової скатертини, ворожать, кому судиться вік довгий, а кому короткий. За оберемком зірваних квітів визначають, чи "повним" буде життя. За тим, як швидко зів'яне вінок вирішують, коли коханий покине. За тим, скільки кіл піде від кинутого в річку камінця, дізнаються, скільки років ще проживеш. І багато-багато чого іншого...
Загалом у народі вважають, що всі порядні люди вірять у різні ворожіння, а про того, хто їх ігнорує, наші прабатьки зазвичай говорили: "Не вірить ні в чох (чо), ні в сон, ні в птичий грай".
Природа в уявленнях Українця
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ворожіння про те, чи молоді разом помруть“ на сторінці 2. Приємного читання.
