Сьогодні прилавки крамниць і ринків рясніють найрізноманітнішим одягом, дорогим і не дуже, імпортним та вітчизняного виробництва, класичним і модерновим. При бажанні та за певних можливостей і наявності смаку сучасна жінка може виглядати надзвичайно гарно. Та чому ж тоді найдовершенішим образом – уособленням гармонії та краси – в народі вважається дівчина в національному українському вбранні, з різнобарвним вінком та в яскравих чобітках?.. У підрозділі "Український одяг" яскраво змальовано традиційний та святковий український одяг, досліджено його обрядову символіку, визначено роль пасків, головних уборів та різного роду прикрас, описано деякі норми та звичаї, пов'язані з українським вбранням.
У давнину жодне національне та родинне свято не обходилося без певних речей, що брали активну участь у святкових обрядових дійствах. Навіть сьогодні українець не уявляє собі Великодня без писанки, весілля без рушника чи каравая, Зелених свят без клечання й т. ін. Часом він і не усвідомлює, що це не просто атрибути свята – це обереги. Так, життя українця за всіх часів тісно пов'язане з речами, що покликані захистити від злих сил, натомість забезпечити здоров'я, добробут і спокій у родині. Обереги супроводжували давніх українців у повсякденному житті, але особливо активну участь брали у святкуваннях. Великодня крашанка, весільний рушник, паляниця, вишиванка, певні рослини, вода тощо є нашими заступниками. І якщо вам, любі читачі, небайдужа доля, здоров'я рідних та щастя близьких людей, то напевно ви зацікавитеся відповідним підрозділом – "Обереги".
Читати по літерах – то, звичайно, наука. Проте читати по кольорах і розуміти мову квітів може далеко не кожен. У підрозділі "Мова квітів і кольорів" я хочу допомогти вам навчитися цього, бо рослини та барви часом можуть розповісти багато цікавого.
Надзвичайно мудрим постає у своєму слові, такому дотепному й завжди влучному, наш народ. Численні приказки та прислів'я, щирі побажання та привітання, скоромовки та лічилки, загадки й каламбури і навіть такі колоритні лайки та прокльони – це справжні шедеври народної думки та слова. Чи знаєте ви, як смачно лаятися українською? Або які є формули щирих побажань? Як дотепно можна відповісти своєму опонентові? Чи не полюбляєте ви порозв'язувати мудрі народні загадки? Або розважитись скоромовками? Тоді підрозділ "Народне слово" –для вас. Саме завдяки йому ви зможете гідно оцінити перлини народного словесного мистецтва – тож... смішного вам, друзі!
Розділ "Народні свята та обряди" увібрав в себе надзвичайно цікаву інформацію про національні свята, про витоки народних обрядів і магічних дій, пов'язаних із певним днем року, із господарськими особливостями української дійсності, з прекрасною природою нашої країни. Він покликаний відтворити цілісний колоритний світ українських традицій і звичаїв святкування. Вироблені впродовж всієї історії існування українського народу й освячені віками звичаї та обряди народних свят – це втілене в рухи та дію світовідчуття, світосприймання народу. Всі ці рухи, дії та слова, на перший погляд, є звичайнісінькими рудиментами минулого, того минулого, коли людина була беззахисною перед силою природи та всіляко намагалася задобрити її, забезпечивши собі щастя та добробут. Проте вони повіють на будь-яке серце чаром рідної стихії та стануть для душі живильним бальзамом. Хто хоч раз стане свідком народних святкувань з усіма самобутніми звичаями та обрядами, той ніколи вже не забуде цього яскравого, видовища...
Сповідуючи ту або іншу християнську віру, ми, як правило, залишаємося язичниками: віримо в упирів, русалок, лісовиків тощо.
Не чужа нам і міфологія: боги Сварог, Велес, Ярило, Даж- бог та ін. І це природно, адже народний світогляд українців має три основні історичні нашарування: демонологічний, міфологічний та християнський. Розібратися в усіх цих світоглядних особливостях ви зможете, гортаючи сторінки розділу "Такий чарівний світ народної уяви".
Знайдена підкова приносить щастя. Як вип'єш з кимось з однієї чарки, то знатимеш думки його. Як випаде зубок у дитини, то слід закинути його на стріху та сказати: "Мишко, мишко, на тобі мого зуба, а ти дай мені свого – міцного!". Коли говориш кому що добре і хочеш, щоб воно залишилося назавжди, стукни рукою (пальцями) по столу чи взагалі по чому твердому три рази. Коли падає з рук яка річ, то це до вас хтось поспішає. Якого роду річ, то й поспішає відповідно чоловік чи жінка. Коли ніс свербить, то буде випивка. Як людина багато позіхає, це на недобре: чи не пристрів хто.
Коли виряджаєшся на яке завдання чи на яку роботу і спіткнешся на початку, або кінь під тобою спіткнеться, то не вдасться тобі. Хто вітається через поріг, тому йде на сварку. Хто надіне що навиворіт, буде побитий. Не свищи в хаті, бо з'явиться диявол або грошей не буде. Дзеркало треба завішувати на ніч, а то побачиш у ньому померлого або диявола." Усі ці вірування та забобони пов'язані із різного роду пересторогами, обмеженнями, табу й т. ін., якими керується людина від самого народження аж до смерті. Питома вага їх подана у відповідному підрозділі – "Народні повір'я та забобони", вони так чи інакше пов'язані з різними природними явищами, тваринами, рослинами, днями тижня, порами року та безпосередньо з фізичним і духовним життям самої людини.
Ви, напевно, знаєте, що в основі демонології лежить ідея одухотворення всього оточуючого світу, сприйняття природи як живого організму, наповненого різноманітними духами. Ви також чули, а може й зустрічалися із домовиком, водяником чи, не дай Боже, вовкулакою, проте чи відомо вам, що їх, представників демонологічного світу, сила-силенна: домовик, скарбник, лісовик, русалки, мавки, польовик, водяник, земляний дух, чугайстер, чорт, відьма, блуд, вій, вихор та багато-багато інших. Захопливий світ нечистої сили постане, перед вами в усій красі, якщо відкриєте мене на підрозділі "Демонологія".
Не менш цікавим, гадаю, буде підрозділ "Міфологія", що містить увесь пантеон богів, До яких зверталися наші предки у важкі та радісні хвилини свого життя. їхніми іменами й до сьогодні пересипані численні замовляння.
А наостанок пропоную вам, любі читачі, "Сонник". На сторінках цього підрозділу наведені тлумачення певних снів, про які в народі склалася більш-менш стала думка завдяки тривалим спостереженням. Але, зрозуміло, я не змогла б обійняти всю безмежність потенційних снів. Проте сподіваюся, що і цей коротенький сонник станеться вам у пригоді. Тож солодких снів вам і вашим рідним!
***
І пам'ятайте, що "нащадки пам'ять бережуть". Заповнюючи "білі плями" у своїх знаннях та латаючи порожнечі душі, тобто повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми повертаємося до джерел, що живлять його дух, ми п'ємо з його душі-криниці.
Час стирає відбитки буденності на сходинках вічності, але він невладний над справжньою величчю. І чим далі від нас в історію відходять сторінки з життя наших прабатьків, тим яскравіше він постає перед нами, тим ціннішими видаються будь-які, найдрібніші відомості про нього, про те, чим він жив колись і чим дихає зараз.
У кожному з нас живе наш пращур. Тому за відсутності поблизу ікони, ми подекуди молимось, повертаючись обличчям до сонця; ми часто пов'язуємо із фазами Місяця не лише зміни погодних явищ, але й власне самопочуття, ми переконані у впливі цих фаз на виконання приписів народної медицини, свідомо чи несвідомо з острахом ставимося до того часу, коли місяць у повні тощо. І хоч на хвильку, але захоплено стріпнеться душа, схвильовано перебираючи найзаповітніші, найпалкіші бажання, та прикипить око до яскравого вогника падаючої зірки – а раптом наші предки не помилялися?..
Народ – громада – родина народ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Звернення до своїх читачів“ на сторінці 2. Приємного читання.
