Латона (літо) – божа мати Аполлона й Артеміди, але самостійного значення її культ не мав.
Мойри – богині людської долі, дочки Зевса, які зображувалися у вигляді старих баб, що пряли нитку людського життя. Було відомо три мойри: Клото – починає прясти нитку, Лахезіс – веде нитку людського життя, а Антропа – перерізає нитку.
Морфей – божество сновидіння, син бога сну Гіпноса.
Музи – богині поезії, мистецтва і наук, супутниці Аполлона, проживали на горі Геліконі і Парнасі. їх було дев'ять: Кліо – муза історії; Евтерпа – муза лірики; Талія – муза комедії; Мельпомена – муза трагедії; Терпсихора – муза танців і хорового співу; Ерато – муза еротичної поезії; Полігімнія – муза урочистих пісень і пантоміми; Уранія – муза астрономії; Калліопа – старша муза, покровителька епічної поезії.
Наяди – божества, покровителі води, джерел, рік і струмків, сил природи, сприятливих для людей, тварин і рослин.
Немезіда – богиня справедливості і неминучої помсти, що карала за порушення встановленого порядку речей – як за надмірне щастя, так і за надто велику гординю.
Нереїди – німфи моря, дочки Нерея, які допомагали морякам у небезпеці.
Нерей – давнє морське божество, батько нереїд, уособлення спокійного моря, володіло даром перевтілення.
Ніка – богиня перемоги як у військовій битві, так і в спортивних змаганнях, дочка Зевса.
Німфи – напівбожі істоти (оскільки вважалися смертними), уособлення різних сил і явищ природи. Відрізнялися німфи морських вод (океаніди, нереїди), річних вод і джерел (наяди), гір (ореади), долин (напеї), лук (лімі- ніади), дерев (дріади). Були також німфи окремих місць (додони, ніси), островів (каліпсо, кірка). Вважалися заступницями поетів, безжурливого, щасливого проведення часу.
Океан – один з найдавніших морських богів, син Урана і Геї, який жив усамітнено в підводному палаці і не з'являвся на зібраннях богів. У класичний період його функції переходять до Посейдона.
Олімп – священна гора греків у Північній Фессалії, де постійно перебували 12 головних богів: Зевс, Посейдон, Аїд (боги-брати), їхні дружини і діти: Гера, Деметра, Гестія, Афіна, Афродіта, Аполлон, Артеміда, Гефест, Арес. Тут жили й оповісники їхньої волі: Гермес і Ірида та прислуговуючі богам Феміда і Геба.
Омфал – священний камінь (звичайно метеорит). Найвідомішим був ом- фал у храмі Аполлона в Дельфах, який вважався центром світу.
Ори – богині, які відали порами року, порядком у природі, хранительки порядку і законності у суспільстві, супутниці Афродіти. Найвідоміші три ори: Євнойя (законність), Діна (справедливість), Ейрена (мир).
Палладій – озброєне божество, як правило, дерев'яна статуя, яка вважалася охоронцем міста. Такі палладії мали Аполлон, Афродіта, а найчастіше – Афіна Паллада.
Пан – аркадський бог лісів і гаїв, син Гермеса, один із супутників Діоні- са; покровитель пастухів, мисливців, пасічників і риболовів. Володів даром наганяти на людей нестримний, так званий панічний страх.
Панацея – богиня-цілителька, дочка Асклепія.
Пегас – чарівний крилатий кінь, який за наказом Зевса доставляє грім і блискавку. В період еллінізму став символом поетичного натхнення.
Персефона – володарка пекла, уособлення проростання злаків і земної родючості. Вона символізувала щорічне помирання і пробудження рослинності, поховання і відродження зерна, посіяного в землю.
Плутос – бог багатства як одного з проявів землеробської праці і мирного життя.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества“ на сторінці 3. Приємного читання.
