Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

Культура Античності

Анахарсіс зі Скіфи (бл. 605 – 545 pp. до н.е.) – напівлегендарний скіфський мудрець

Андокід (руб. VII – VI cm. до н.е.) – давньогрецький художник Андросфен (IV cm. до н.е.) – письменник, учасник походу Олександра Македонського

Анк Марцій (VII cm. до н.е.) – римський цар (640 – 616 pp. до н.е.)

Антигон III Досон (II пол. Ill cm. до н.е.) – македонський цар (229 – 220 pp. до н.е.)

Антигоніди – династія, яка правила в елліністичній Македонії Антисфен (бл. 435 – 370 pp. до н.е.) – засновник філософської школи кініків Антіопа – легендарна цариця амазонок, дружина Тесея Антіох IV Епіфан (215 – 164 pp. до н.е.) – цар Сирії (175 – 164 pp. до н.е.) Антіох III Великий (241 – 187 pp. до н.е.) – сирійський цар (223 – 187 pp. до н.е.) Антоній Муза (руб. I cm. до н.е. – I cm. н.е.) – перший давньоримський гідротерапевт, придворний лікар Августа Антонін Пій (86 – 161 pp.) – римський імператор (138 – 161 pp.)

Антоніни – римська імператорська династія

Апеллес з Колофона (бл. 380 – 300 pp. до н.е.) – давньогрецький художник Аполлодор (II пол. V cm. до н.е.) – давньогрецький живописець Аполлодор (II cm. н.е.) – давньоримський архітектор Аполлоній (II cm. до н.е.) – давньогрецький скульптор Аполлоній із Перги (262 – 190 pp. до н.е.) – давньогрецький математик, автор теорії конічних перетинів, основ геометричної алгебри Аполлоній Родоський (бл. 225 – бл. 215 pp. до н.е.) – давньогрецький поет і граматик

Аппіан Александрійський (бл. 95 – 170 pp.) – давньоримський історик Аппій Клавдій Сліпий (кін. IV cm. до н.е) – римський цензор (312 – 308 pp. до н.е.)

Апполігінарій Сидоній (6л. 430 – бл. 486 pp.) – пізньолатинський письменник

Апполодор з Артеміди (I cm. до н.е.) – давньогрецький історик Апулей з Мадаври (124 – бл. 180 pp. до н.е.) – давньоримський письменник Арат із Сол (бл. 315 – бл. 240 pp. до н.е.) – давньогрецький дидактичний поет

Аристагор (руб. VI -V cm. до н.е.) – тиран Мілета

Аристарх Самоський (бл. 310 – бл. 230 pp. до н.е.) – давньогрецький астроном, філософ і математик, автор теорії геліоцентричної системи світу

Аристарх Самофракійський (217 – 144 pp. до н.е.) – давньогрецький граматик і філософ

Аристей із Проконесса (VII cm. до н.е.) – давньогрецький поет і чудотворець

Аристид Справедливий (540 – 464 pp. до н.е.) – афінський стратег Аристобул Александрійський (сер. II cm. до н.е.) – давньогрецький філософ і екзегет

Аристогітон (кін. VI cm. до н.е.) – афінський тирановбивця Аристоксен (бл. 370 – бл. 300 pp. до н.е.) – давньогрецький філософ, учень Аристотеля, музикант-теоретик Аристон (V cm. до н.е.) – спартанський цар Аристонік з Аргоса (VII cm. до н.е.) – засновник кіфаристики Аристотель (384 – 322 pp. до н.е.) – давньогрецький філософ, учень Платона

Аристофан (бл. 450 – 338 pp. до н.е.) – давньогрецький комедіограф Аристофан Візантійський (257 – 180 pp. до н.е.) – давньогрецький граматик і філософ

Аріадна – у давньогрецькій міфології дочка царя Міноса і Пасифайї, яка дала Тесею клубок ниток для виходу з лабіринту Арій (256 або 280 – 336 pp.) – александрійський священик, засновник аріанства

Аргон (VII cm. до н.е.) – давньогрецький поет і музикант Аркадій (377 – 408 pp.) – перший імператор Східної Римської імперії (395 – 408 pp.)

Аркесилай (315 – 241 pp. до н.е.) – давньогрецький філософ-скептик Арктина Мілетський (VIII cm. до н.е.) – давньогрецький поет Арнобій Старший (IV cm. н.е) – давньохристиянський богослов і апологет Артаферн (V cm. до н.е.) – перський воєначальник, племінник Дарія Гістаспа Артемісія (IV cm. до н.е.) – дружина карійського царя Мавсола, який на її честь збудував Мавзолей

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності
  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря