Аппієва дорога
на відстані 11 км; ввів у сенат багатьох плебеїв і навіть спадкоємців звільнених рабів - вільновідпущеників.
Новий спалах суперечностей між патриціями і плебеями завершився 367 р. до н.е. трьома законами трибунів Гая Ліцинія Столона і Луція Секстія Латерана: перший передбачав, що оплачені боржниками відсотки по кредиту розглядалися як погашення частини боргу, іншу частину дозволялося оплатити упродовж трьох років. Другий закон надавав усім римським громадянам, патриціям і плебеям, рівні права на користування общинною землею, обмеживши юридично процес концентрації земельної власності у руках багачів (право окупації ager publicus не більше 500 югерів землі). Третім законом скасовувався інститут військових трибунів з консульською владою, але консулами могли обиратися і плебеї (пізніше один із консулів повинен був обов'язково бути із плебеїв). Одночасно у консулів відібрали судову функцію, передавши її преторам, які обиралися на центуріатних коміціях. Прийняття законів Ліцинія - Секстія означало, що плебеї і патриції стали політично рівноправними. У 356 р. до н.е. перший плебей став диктатором, 351 р. до н.е. - цензором, а з 332 р. до н.е. одним із цензорів постійно обирали плебея. У 300 р. до н.е., за законом братів Огульніїв, плебеї отримали доступ до жрецьких колегій (авгурів і понтифіків). Останнім актом боротьби патриціїв і плебеїв стали закони Гортензія 287 р. до н.е.): рішення плебейських народних зборів (плебісцит), де голосували по трибах, набували силу закону, стаючи обов'язковим для всього populus Romanus, без попереднього затвердження їх сенатом.
Таким чином, до межі IV - III ст. до н.е. у Римі сформувалася нова патриціансько-плебейська знать – нобілітет, який спирався на велику земельну власність і став вищим станом (ordines) держави, оплотом якого був сенат, де поряд зі старовинними патриціанськими родами засідали і представники заможних плебейських родів, як Ліцинії або Лівії.
Огульній
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ“ на сторінці 2. Приємного читання.
