Розділ «29»

— Ми влізли в комп’ютер жінки, яка організовує подорожі членам Вічнозеленого фонду, — сказав Роланд. — Шість днів тому Бун подався комерційним рейсом до Таїланду.

— Бун хоче допитати дівчинку, — сказала Майя. — Вони не вбиватимуть її доти, поки він не повернеться до Лондона.

— А що ти збираєшся робити? — спитався Джаґґер. — Після нашого нападу в Берліні Табула підвищила рівень захисту. Навіть уночі в приміщенні фонду чергують чотири озброєні охоронці.

— Аліса Чен — єдиний живий свідок того, що трапилося в Новій Гармонії, — пояснила Майя. — Але тут питання навіть ширше. Коли Ґабріел зустрічався з Дрімлюгою, то сказав, що Спротив — це дещо більше, аніж просто бажання знищити Велику машину. Ми мусимо вірити, що життя кожного має цінність і сенс.

Джаґґер кивнув.

— Аякже. Усе так.

— Життя Аліси має цінність і сенс, і це означає, що ми маємо врятувати її. Мені потрібна ваша допомога, щоб потрапити до будівлі фонду.

— Схоже, ідеться про суто арлекінську справу, — мовив Джаґґер. — Але ми не вбиваємо людей.

— Я врятувала твоє життя, Джаґґере. Витягнула тебе, Роланда та вашого друга Себастьяна з палаючого будинку.

— Так. І ми... ми тобі за це дуже вдячні, — сказав, затинаючись, Джаґґер.

— Мусиш віддати борг.

— Ми дуже тобі вдячні, Майє. Усі ми дуже вдячні. Я просто хочу сказати, що ми — не такі, як ти й Липа. Я заходжу в Інтернет й організовую людей, малюю на стінах гасла — і таке інше. Але я не збираюся брати участь у нападі на будівлю фонду. Нас там к бісу повбивають, це майже однозначно.

Гнів, що нуртував у душі увесь ранок, хвилею прокотився Майїним тілом. Вона підскочила з кушетки і, клацнувши підборами своїх чобіт, підійшла до Джаґґера й тицьнула йому пальцем в обличчя.

— Ти щойно щось сказав. Та, здається, ти мене просто не почув.

— Я... я слухаю тебе.

— От і добре. Бо коли Арлекін каже: «Мусиш віддати борг», то це означає, що вибору ти не маєш. Я не благаю твоєї допомоги. Я не сподіваюся на якийсь поблажливий імпульс із твого боку. Я просто розраховую на твою негайну допомогу.

— Гаразд. Нема проблем. Радий буду допомогти, — сказав Джаґґер, рясно вкрившись потом. — Але пройти до будинку зі зброєю в руках буде важко. За дверима є Г-подібний коридор, який веде до пропускного пункту. Там точно табульники сканують кожного відвідувача за допомогою зворотного розсіяного випромінювання.

— Якщо неможливо увійти через парадний вхід, нам доведеться проникати згори, збоку або знизу.

— Стіни надто товсті, — сказав Симон. — До того ж нам доведеться проникати ще й до сусіднього будинку.

— А як щодо повітряної кулі, наповненої гарячим повітрям? — запропонував Джаґґер, відчайдушно шукаючи варіанти розв’язання проблеми. — На ній можна перелетіти через Темзу і приземлитися на дах.