Розділ «43»

вященик вимкнув відеокамеру. Обличчя Ґабріела зникло з монітора, а натомість за кілька секунд на екрані з’явилося повідомлення: «Відеозвернення отримане й записане. Якість гарна. Додам код і негайно перешлю. Моє тіло — у неволі, але дух злітає до небес. Дрімлюга».

Мандрівник зітхнув і затулив долонями очі.

— З тобою все гаразд, Ґейбе?

— Я не відчував, що розмовляю з людьми. Зателефонуй Симону Ламброзо і скажи, нехай вводить у дію групи.

— Гарна думка. Тоді нам треба знайти надійну схованку.

— Ні, нам треба знайти мого брата. — Ґабріел підвівся з-за стола. — Бун сказав, що Майкл у готелі «Ельдорадо».

Священик зателефонував Симону, а потім вони сіли в авто й вирушили на північ, до узбережжя. Мандрівник мовчав, прихилившись до дверцят. Він уп’явся поглядом у вітрове скло, і по його обличчю ковзали плями світла вуличних ліхтарів.

— Що ти збираєшся робити, коли зустрінеш свого брата? — Майкл сприйме останні події як поразку, але не здасться. Напівбоги з П’ятого царства навчили його інакше сприймати реальність.

— Ти хочеш його вбити?

Мандрівник здивовано поглянув на Священика.

— Бачу, ти став справжнім Арлекіном.

— Він хоче знищити тебе, Ґабріеле. А мій обов’язок — тебе захистити.

— Мені треба розібратися з Майклом самому. Бо він — мій брат. Ми поєднані один з одним.

Задзвонив мобільний телефон, і Священик надів навушник. То з Рима телефонував Симон.

— Передай Мандрівникові, що його виступ мав розголос.

Наче хвиля, що стає більшою та потужнішою, промова Ґабріела з’являлася на екранах комп’ютерів по всьому світі. Священик знав, що це сталося завдяки складному програмному забезпеченню та коду, здатному самовідтворюватися та поширюватися на інші машини, але йому було зручніше уявляти собі хробака «Викриття» такою собі істотою, що ховається в намулі на дні ріки. Промову Мандрівника треба було переслати лише на один комп’ютер. Упродовж кількох секунд код програмування активував схованого хробака. Поки промова багаторазово копіювалася, командна функція хробака заволоділа здатністю комп’ютера демонструвати відеозображення. А потім ця функція «наполягла» на обов’язковому показуванні промови Ґабріела на екрані монітора. Після трансляції промови кожен окремий хробак зійшов нанівець і зник, але код програмування й далі ширився Інтернетом.

Симон телефонував іще кілька разів, поки реалізовувалася Ґабріелева двостороння стратегія. Пов’язані зі Спротивом громадяни з представників середнього класу розсилали журналістам та виборним політикам електронні повідомлення, у яких вимагали розслідувати діяльність Вічнозеленого фонду та виступали проти прийняття нових законів, що обмежували особисті свободи.

Це були ті громадяни, яких Ґабріел називав Голосом форуму, але Голос вулиці також ось-ось мав заявити про себе. У Європі був початок ранку. Невеличкі групи Вільних Рисаків промчали вулицями кількох великих міст, розклеюючи плакати та малюючи Графіті. ХТО НАМИ ПРАВИТЬ? ПОСЛУХАЙТЕ МАНДРІВНИКА! ЗАХИЩАЙТЕ СВОЮ СВОБОДУ, ПОКИ ВОНА НЕ ЗНИКЛА!

Священик увімкнув автомобільний радіоприймач і настроїв його на станцію, що передавала новини. В ефірі з’явився диктор, але складалося таке враження, наче він щодуху мчав коридором студії до мікрофона.