Розділ «38»

— Або він напівмертвий. ЗВЗ міг засмажити його мозок.

— Нервова енергія покинула його тіло. Наші комп’ютери, здається, досить добре простежили її рух.

Обидва мовчали зо хвилину, дивлячись крізь скло.

— Припустімо, він і справді Мандрівник, — сказав Бун. — Він може померти в цей момент?

— Людина, що лежить на столі для огляду, може біологічно померти.

— А що станеться з його Світлом?

— Не знаю, — відповів Неш. — Але воно не зможе повернутись до його тіла.

— Він може померти в іншому царстві?

— Так. Ми вважаємо, що коли тебе вб’ють в іншому царстві, ти залишишся там назавжди, як у пастці.

Бун відвернувся від вікна.

— Сподіваюся, це діє.

— Нам потрібно передбачити все. Ось чому нам треба знайти Ґабріела Корріґана. Якщо Майкл помре, ми будемо змушені негайно його кимось замінити.

— Розумію.

Генерал Неш опустив келих.

— Відповідно до моїх джерел, ви відкликали наших польових агентів у Каліфорнії. Це була команда, яка шукала Ґабріела.

Здавалося, Була не стривожило це звинувачення.

— Електронне стеження триває. У мене також є команда, що розшукує Арлекінового найманця, який помістив фальшивий доказ до квартири Майкла Корріґана. Думаю, це інструктор з бойових мистецтв, який раніше був членом церкви Айзека Джоунза.

— Але зараз, по суті, Ґабріела ніхто не шукає, — сказав Неш. — Ви не послухались прямого наказу.

— Мій обов’язок — захищати нашу організацію та докладати зусиль для досягнення наших цілей.

— На сьогодні нашим головним завданням є проект переходу, містере Бун. Немає нічого важливішого за це.