Розділ «11»

— Цього не може бути, Липо. Раніше Табула ніколи так не робили.

Француз швидко встав і подивився згори на Майю.

— Наші вороги створили так званий квантовий комп’ютер. Використовуючи його, вони зробили важливе відкриття, але наш інформатор не може знайти доступу до цих відомостей. Ми не знаємо, про що дізнались Табула, але що б то не було, це примусило їх змінити свою стратегію. Вони тепер хочуть не вбивати Мандрівників, а використовувати їхню силу.

— Пастухові треба щось робити.

— Пастух ніколи не був добрим борцем, Майє. Коли б я його не зустрічав, він завжди говорив про свій новий план, який допоможе йому заробити грошей. Я мав намір полетіти до Штатів сам, але Табула знають про мене занадто багато. А Благословенну Матір ніхто не може знайти. Вона перекрила всі свої канали зв’язку. Ми ще контактуємо з кількома надійними найманцями, але вони недостатньо здібні; щоб розв’язати цю проблему. Хтось мусить знайти Корріґанів, доки їх не схопили.

Майя підвелась і пройшлася вглиб залу.

— Я вбила когось у Празі, але це було лише початком страхіття. Коли я повернулась на батькову квартиру, то побачила, що він лежить на підлозі в спальні. Я ледве змогла впізнати його — хіба що за тими старими шрамами на руках. Якась тварина спотворила його тіло.

— Група дослідників Табула створила генетично змінених тварин. Учені називають їх «зрощеними», бо різні нитки ДНК розрізають і зрощують. Мабуть, вони використали одну з цих тварин, щоб напасти на твого батька. — Липа стиснув свої величезні руки в кулаки, нібито зіткнувся віч-на-віч з ворогами. — Табула здобули цю силу, не думаючи про наслідки. Ми можемо перемогти їх у єдиний спосіб — знайти Майкла та Ґабріела Корріганів.

— Я не проклинаю Мандрівників. Я ще пам’ятаю, як батько розповідав мені, що більшості Мандрівників ми навіть не подобаємось. Вони відпливають до інших царств, а ми залишаємось у цьому світі — назавжди.

— Ти дочка Шипа, Майє. Як ти можеш відмовити йому в останньому проханні?

— Ні, — сказала вона. — Ні.

Але голос видав її почуття.