Розділ «Тема 53. КЛАС ПТАХИ»

Птахи потребують великої кількості енергії для забезпечення сталої високої температури тіла (41-42°С) та польоту. Тому їжа у них перетравлюється досить швидко: сухе зерно – за 2-3 години, а соковиті ягоди – за півгодини. Ось чому птахи часто їдять і більшу частину часу проводять у пошуках їжі.

Дихання з участю дихальної системи з певними особливостями будови та функцій, які є ознаками пристосованості до польоту: а) парні губчасті легені, б) дихальні шляхи: ніздрі, носова порожнина, гортанна щілина, верхня гортань, трахея, нижня гортань з голосовим апаратом, 2 бронхи, які галузяться до бронхіол (з'єднуються парабронхами); в) повітряні мішки (чотири парних і один непарний), які обумовлюють подвійний тип дихання (газообмін відбувається не лише під час вдиху, а й під час видиху). У стані спокою дихальні рухи здійснюються завдяки опусканню і підійманню

Внутрішня будова птахів: А – трахея; Б – стравохід; В – легені; Г – підшлункова залоза; Д – тонка кишка; Е – нирка; Є – сліпі вирости; Ж – товста кишка; 3 – клоака; И – печінко; І – м'язовий шлунок; Й – серце; К – залозистий шлунок; Л – повітряні мішки; М – воло

грудної клітки, об'єм якої збільшується під час опускання грудини (вдих) і зменшується при її підійманні (видих). У польоті грудна клітка нерухома і акт дихання здійснюється завдяки рухам крил: 1) коли крила підіймаються, повітряні мішки розширюються і повітря надходить у них через легені; при цьому повітря, що було в легенях, переходить у передні мішки, а легені та задні мішки заповнюються свіжим повітрям; 2) під час опускання крил повітря з легень і передніх мішків виходить назовні, а із задніх мішків – у легені.

Транспортування речовин за участю кровоносної системи, яка має: серце чотирикамерне, завдяки чому артеріальна кров не змішується з венозною, два кола кровообігу – мале і велике.

Температура тіла постійна і не залежить від температури середовища. Птахи – це теплокровні, або гомойотермні тварини, що обумовлено інтенсивним обміном речовин та досконалими механізмами терморегуляції.

Виділення за допомогою видільної системи: тазові нирки – сечоводи – клоака без сечового міхура. Кінцевий продукт обміну білків – сечова кислота.

Регуляція процесів здійснюється нервовою системою, яка значно ускладнилась: головний мозок відрізняється великими розмірами півкуль (розвинена здатність до формування умовних рефлексів), сильним розвитком зорових часток (винятковий зір), дуже великим мозочком (складна координація рухів). Від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів. У птахів поведінка набагато складніша і різноманітніша, ніж у земноводних і плазунів. Пристосовна поведінка птахів обумовлена добовою, місячною, сезонною та річною ритмічністю і забезпечує пристосованість до мінливих умов середовища, задоволення життєво важливих потреб та продовження роду.

Подразливість здійснюється добре розвиненими органами чуттів: орган зору з подвійною акомодацією і монокулярним кольоровим зором; орган слуху з трьох відділів: зовнішнє (слуховий прохід і барабанна перетинка), середнє (з одною слуховою кісточкою) і внутрішнє вухо; орган нюху слабко розвинений; орган смаку міститься на язиці; орган дотику – на оголених ділянках тіла, в основі щетинок.

Розмноження здійснюється статевою системою, яка представлена парними сім'яниками у самців і одним (лівим) яєчником у самок. Птахи роздільностатеві, запліднення у них внутрішнє. Розмножуються яйцями, які мають великі розміри, з великим запасом поживних речовин і яйцевими оболонками. Яйце – яйцеклітина, що, крім зародка, містить значний запас поживних речовин та вкрита зародковими оболонками. У птахів яйце формується після внутрішнього запліднення і в яйцепроводі самок вкривається яйцевими оболонками.

Розмноження різних видів птахів відбувається в різні терміни (наприклад, у лелеки за літо може бути тільки один виводок, а у горобців – до трьох). На період розмноження в більшості птахів відбувається утворення пар: у дрібних та середніх за розмірами птахів (горобині) пари утворюються лише на сезон розмноження, а великі птахи (лелеки, лебеді) на багато років, а буває, й на все життя. Під час розмноження проявляються складні елементи поведінки (токування у глухарів, турніри у тетеруків, танок у журавлів, шлюбні пісні тощо). Після парування більшість видів птахів починає влаштовувати гнізда: є дуплогніздники (дятли, синиці великі), деякі роблять гнізда в норах (берегові ластівки, рибалочки, стрижі), в ямках у землі (жайворонки, крячки), у багатьох птахів гнізда розташовані на деревах і кущах (зяблики, вивільга, синиці), є плаваючі гнізда (норці) тощо. Деякі птахи не влаштовують своїх гнізд (зозулі, кайри, пінгвіни).

Розвиток – із зародкового диска при насиджуванні, є зародкові оболонки (амніон, алантоїс, сероза). Завдяки високій температурі тіла птахів під час насиджування кладки відбувається швидкий розвиток зародків у яйцях. Через певний період пташенята розбивають шкаралупу за допомогою яйцевого зуба та вилуплюються з яєць. За характером розвитку пташенят птахів поділяють на:

■ виводкових – птахи, пташенята яких вилуплюються з яйця розвиненими, вкритими пухом і здатними через кілька годин або наступного дня рухатися у пошуках поживи (курині);

■ нагніздних – птахи, пташенята яких голі, сліпі і не можуть самостійно живитися, у них не функціонує механізм терморегуляції (горобині).

Річні цикли. За сезонного клімату птахи щороку опиняються в різних погодних умовах і по різному пристосовуються до них. Основними сезонними явищами у ЖИТТІ птахів є: гніздування, кочування, перельоти і зимівля.

Кожного року в житті птахів повторюються однакові явища, які визначаються умовами сезонного клімату. Ці умови птахи переживають по-різному, залежно від своєї організації. За пристосованістю до сезонних змін птахи поділяються так:

• осілі птахи весь рік перебувають в одній і тій самій місцевості (сороки, хатні горобці, куріпки, тетеруки); у річному циклі осілих птахів виділяють 2 основних періоди: гніздування та зимівля,

• кочові птахи зі зміною сезонів починають мандрувати і не відлітають далеко від місць свого гніздування (сойки, дятли, синиці);

• перелітні птахи – відлітають від своїх гнізд на зимівлю і повертаються до них на гніздування (білий лелека, сірий журавель, сільська ластівка, зозуля); у річному циклі перелітних птахів виділяють 4 основних періоди: весняний переліт – гніздування – осінній переліт – зимівля.

Різноманітність птахів