Розділ «Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ»

І взагалі, у всіх павуків взаємовідносини з довкіллям здійснюються через павутинну діяльність, яка в своїй основі має інстинкти. Павутина відіграє надзвичайно важливу роль у їхньому житті: з неї будують ловильні сіті та кокони для відкладання яєць, обплітають жертву перед її висмоктуванням, вистилають стінки нірок і кришечки для закривання входу в нірку, використовують для розселення молоді у повітрі тощо. Розвиток павутинних залоз у павуків став передумовою прогресивного розвитку цієї групи тварин. Павуки є хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають особливі виділення листків акацій, є багіра Кіплінга. Отрута деяких павуків небезпечна для здоров'я і життя людини, наприклад, тарантула та каракурта. Тарантул поширений на півдні України і може проникати навіть на територію лісової зони, а каракурт – у Криму та степовій зоні. Укуси тарантула спричиняють різкий біль і набряки. Укуси каракурта мають значно тяжчі наслідки: сильний біль у всьому тілі, психічне збудження, яке невдовзі змінюється непритомністю. Павуки-скакуни цікаві тим, що мають дуже добрий предметний зір, який дозволяє на відстані 8 см бачити муху в деталях. Крім того, вони розрізняють колір. Тривалість життя павуків є різною, але більшість з них закінчують життєвий цикл упродовж одного року. Найдовговічнішими є павуки-птахоїди, які можуть жити не менше 7>8 років. У помешканнях людини живе павук домашній, який поширений по всьому світу. Свою плоску, трикутну ловильну сітку з широкою лійкою, яка переходить у трубку, цей павук будує по кутках. Серед павуків є види, які не плетуть ловильних сіток. Наприклад, павуки-вовки є бродягами, які підстрерігають здобич у засідці, наздоганяючи її декількома стрибками.

Кліщі – група павукоподібних, особливістю будови яких є повне злиття головогрудей з черевцем. У світовій фауні ряд Кліщі налічує близько 20 000 видів, з них в Україні – 3000. Здебільшого кліщів багато в теплих країнах, тим не менш вони поширені в усіх кліматичних зонах. Серед них є суходольні, прісноводні і морські форми. Більшість кліщів – вільноживучі (ґрунтові, хижі), є паразитами рослин (павутинні галові), паразитами тварин (тайговий, собачий, бичачий, пір'яні кліщі, свербуни-нашкірники, свербуни-шкіроі'ди), паразитами людини (коростяний свербун – збудник корости, залозник вугровий – збудник залозної корости). Паразитичні види кліщів живуть на пір'ї птахів, у покривах, дихальній, травній, статевій системах багатьох хребетних тварин, а також людини тощо. Від інших павукоподібних вони відрізняються за такими ознаками: а) головогруди та черевце повністю злиті між собою і утворюють тулуб (ідіосому); б) хеліцери і педипальпи зближені й утворюють голівку з хоботком (гнатосома); в) розвиток непрямий з такими стадіями: яйце – шестинога личинка – німфа – імаго. У паразитичних видів ротові органи (гризучі, ріжучі, колючосисні) пристосовані до проколювання та смоктання. Кліщі, як і всі павукоподібні, мають у дорослому стані чотири пари ходильних ніг. У багатьох паразитичних груп на ногах формуються численні пристосування для закріплення на перах птахів, шерсті ссавців тощо. Дихальна система представлена трахеями або взагалі відсутня (кисень надходить в організм через тонкі покриви). Кровоносна система редукована. Кліщі роздільностатеві, самці менші від самок. Тривалість життя кліщів – від 6 місяців до 20-25 років. Наука, яка вивчає кліщів, називається акарологією.

Скорпіони – група павукоподібних, у яких тіло розчленоване на головогруди і довге членисте черевце з жалом. Це одна з найдавніших груп членистоногих тварин.

На сьогодні описано близько 700 видів, які є мешканцями жарких і теплих районів земної кулі. В Україні ці тварини зустрічаються у Криму (кримський скорпіон), Одеській та Закарпатській областях (карпатський скорпіон). У них довге

Скорпіон кримський

членисте черевце, на останньому членику якого містяться дві отруйних залози, які відкривається протоками на кінці гострого кривого жала. Укуси скорпіонів, які живуть у нашій зоні, для людини, як правило, не смертельні, але викликають сильний біль, напухання кінцівок, гарячковий стан, сонливість тощо. Як специфічний засіб проти укусів використовують антитоксичну сироватку. Укуси великих тропічних видів (наприклад, африканського скорпіона, що має близько 17 см завдовжки) можуть призводити іноді до смерті. Здобич скорпіони ловлять і утримують ногощупальцями, що закінчуються клешнями. Скорпіони – нічні хижаки. Весь день скорпіони ховаються під камінням, у земляних нірках, під корою, у тріщинах скель і глинобитних стінах будівель, між дровами і можуть проникати в житло. Живляться лише живою здобиччю, зокрема комахами, їхніми личинками, павуками тощо. Більшість скорпіонів живородні, частина відкладає яйця, з яких розвиваються молоді скорпіони. Самка народжує кілька десятків розвинених особин, які певний час сидять на спині матері. Статевої зрілості скорпіони досягають у віці 4-5 років.

Косарики – група павукоподібних, тіло яких має сегментоване черевце, сполучене з головогрудьми широкою основою, а не стеблинкою. їх налічується понад 6300 видів, а території України – близько 50. Найбільш поширеним видом є косарик звичайний. Покриви, як правило, дуже тверді, панцирні. Забарвлення у нічних форм сірувате, буре або чорне, у денних форм – строкате. Хеліцери озброєні клішнями. Ходильні ноги в косариків надзвичайно довгі – можуть досягати 16 см. Підвищена гнучкість дозволяє лапкам косарика міцно обвиватися навколо травинок, допомагаючи пересуватися в траві. У посушливих місцевостях довгі ноги мають пристосувальне значення – вони піднімають тулуб косариків високо над поверхнею ґрунту, що нагрівається вдень. У більшості довгоногих косариків ноги легко відриваються (автотомія) і ще довго продовжують ритмічно скорочуватись. Косарики не отруйні і не мають павутинних залоз.

У них є пахучі залози, що виділяють різкий пахучий секрет, через який косарики майже не споживаються в їжу хижаками. Ці істоти поширені практично повсюдно і зустрічаються в найрізноманітніших біотопах – від лісів і лук до пустель. Особливо багаті косариками листяні та мішані ліси; звичайні вони і в міських ландшафтах.

Значення павукоподібних у природі та житті людини

Павукоподібні відіграють важливу роль у житті природних угруповань. Як хижаки, вони знищують здебільшого комах, а самі є поживою для багатьох дрібних ссавців, птахів, ящірок, жабів та ін. Ґрунтові кліщі беруть участь в процесах ґрунтоутворення.

Павукоподібні, знищуючи у значних кількостях комах-шкідників сільськогосподарських та лісових насаджень, відіграють позитивну роль. Деяких хижих кліщів широко застосовують для біологічної боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, особливо в закритому ґрунті. Чимало павуків завдають шкоди людині як отруйні тварини. Від укусів каракурта часто гинуть коні та верблюди, він є небезпечним і для людини. У важких випадках, за відсутності медичної допомоги, через день-два після укусу настає смерть. Небезпечною для людини є і отрута скорпіонів, що викликає почервоніння і напухання вкушеного місця, нудоту і судому. Особливо страждають від укусів скорпіонів в Індії, де їх налічують понад 80 видів. Серед павукоподібних є переносники захворювань, тобто тварини-паразити, які при живленні передають збудників захворювань людини і тварин. Особливо небезпечними в цій ролі виступають кліщі. Найбільш відомі іксодові кліщі: кліщ тайговий (переносник збудника тайгового кліщового енцефаліту), кліщ собачий (переносник збудників туляремії, весняно-літнього енцефаліту, геморагічної лихоманки). У країнах із сухим і теплим кліматом поширені аргасові кліщі, що є переносниками збудників кліщового поворотного тифу. Гамазові кліщі, які паразитують на птахах (ластівки, стрижі, кури, голуби), передають людині збудників вірусних хвороб. Чимало кліщів є збудниками захворювань тварин і людини.

Свербун коростяний, паразитуючи в товщі епідермісу людини, є збудником корости – хвороби, характерними ознаками якої є шкірний свербіж, що посилюється ввечері і вночі. Постільний кліщ, живлячись виключно продуктами злущування епідермісу, є джерелом різних алергічних захворювань і нетипової форми бронхіальної астми у людини. Свербун коней, свербун собак, свинячий свербун паразитують у шкірі свійських тварин і можуть поселятися у шкірі людини. Багато кліщів є мешканцями житла людей. У домашніх умовах зустрічаються борошняні кліщі, які псують борошно, і сирні кліщі – пошкоджують сир. Уживання продуктів, уражених кліщами, може спричинити некроз кишківника. Серйозними шкідниками рослин, особливо плодових дерев і кущів, є павутинні кліщі. Втрати врожаю винограду, яблук, слив, груш, цитрусових в окремі роки можуть досягати 30-70%.

До Червоної книги України занесено скорпіона кримського та сольпугу звичайну, які є рідкісними видами.

Комахи – це найчисленніша та найпоширеніша група тварин, які стали справжній и володарями нашої планети.

Енциклопедія для дітей