Розділ «Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ»

Дихальна система: зябра (тонкостінні вирости основ грудних ніг).

Кровоносна система незамкнена; серце у вигляді п'ятикутного мішечка з трьома парами отворів, через які кров надходить з порожнин; розташовується серце на спинній стороні в грудязс, кров безбарвна.

Видільна система: у вигляді двох пар залоз (щелепні або зелені), які за будовою нагадують метанефридії кільчаків і розташовані в голові.

Нервова система: надглотковий і підглотковий вузли, з'єднані між собою; черевний нервовий ланцюжок з парними гангліями в сегментах.

Органи чуттів розвинені добре: вусики – органи нюху і дотику, в основі коротких вусиків є орган рівноваги; органи смаку на ротових кінцівках; очі складні, або фасеткові, які обумовлюють мозаїчний зір.

Розмноження: роздільностатевість, статевий диморфізм; запліднення зовнішнє; ікринки відкладаються на черевні ніжки самок, які мають ширше черевце.

Розвиток прямий.

Внутрішня будова рака річкового: А – довгі вусики; Б – короткі вусики; В – складні очі; Г – надглотковий ганглій; Д – жувальний шлунок; Е – цідильний шлунок; Ж – серце; 3 – середня кишка; І – статева залоза; Й – черевний нервовий ланцюжок; К – печінка; Л – зябра; М – зелені залози; Н – підглотковий ганлій

Різноманітність ракоподібних

Загалом ракоподібні налічують понад 50 000 видів різноманітних за будовою та способами живлення водяних, інколи – наземних тварин (в Україні – близько 800).

Ряд Дєсятиногі ракоподібні налічує близько 10 000 видів, більшість яких живе у морях, деякі – у прісноводних водоймах та на суходолі. Крім річкових раків до цієї групи належать раки-самітники, краби, креветки, омари, лангусти.

Роки-самітники – група морських десятиногих раків, характерними ознаками яких є м'яке черевце і асиметрія клешнів. Об'єднує близько 450 видів, які поселяються в черепашках молюсків. Добре відомими є їхні симбіотичні відносини з актиніями.

Краби – група десятиногих ракоподібних, у переважної більшості яких задня частина тіла дуже вкорочена. Зазвичай краби мають дуже товстий зовнішній скелет, пару клешень та невелике і звичайно підігнуте під головогруди черевце. Розповсюджені в усіх океанах, також існує багато прісноводних та сухопутних крабів, особливо в тропіках. Розміри крабів змінюються у великих межах: так, краб-горох сягає лише кількох міліметрів завширшки, тоді як розмах кінцівок японського краба-павука може становити чотири метри. До цієї групи належать камчатський краб, трав'яний краб, краб пальмовий злодій, кам'яний краб. До крабів належить і найбільший представник ракоподібних – японський павук-краб. Розмах його кінцівок досягає 2,5 м, проте панцир цієї тварини порівняно невеликий, рідко перевищує ЗО см.

Креветки – група десятиногих раків, яка поєднує близько 2000 видів. Розповсюджені у всіх морях та океанах, зустрічаються у деяких прісних водоймах, найбільше видове різноманіття спостерігається у тропічних морях. Деякі види креветок живуть у симбіозі з іншими тваринами. Так, представники роду Stenopus живуть в екосистемах коралових рифів у симбіозі з великими рибами, вони збирають з риби зовнішніх паразитів та відмерлу луску. Креветки живуть на губках, актиніях та морських ліліях та забарвлені під їх колір. В Україні зустрічаються у Чорному та Азовському морі.

Омари – великі десятиногі ракоподібні з великими клешнями, які ззовні подібні до річкових раків. Живляться безхребетними, на яких полюють вночі. Найвідомішими видами є омар європейський та омар норвезький.

Лангусти – десятиногі ракоподібні з довгим черевцем. Усього налічують близько 100 видів, які поширені в теплих морях. Довжина тіла досягає 60 см, на відміну від омарів позбавлені клешнів, усе тіло і товсті антени вкриті шипами. Основним ворогом лангустів є восьминоги. У помірних водах Європи проживає лише лангуст звичайний.

Ряд Рівноногі об'єднує водяних та наземних ракоподібних, які мають однакові черевні та грудні кінцівки. Існує майже 4500 видів, з них в Україні – понад 40. Найбільш відомим видом рівноногих раків є мокриця звичайна, що зустрічається у вологому ґрунті на городах та в лісовій підстилці, у льохах і сирих підвалах. Тіло мокриць сплющене зверху вниз. На члениках грудей і черевця є по одній парі ніг. На черевних ніжках містяться глибокі вип'ячування шкіри – повітряні камери (органи повітряного дихання). Мокриці активні вночі. Живляться, в основному, різними рослинними рештками. У прісних водоймах поширені схожі на мокриць, невеликі (до 1 см) водяні віслючки, які живляться рештками рослин і є улюбленою поживою багатьох риб.

Ряд Гіллястовусі поєднує таких представників, як дафнії, босміни, хідоруси, що мають гіллясту пару вусиків. Найвідомішою твариною цього ряду є дафнія, яку в народі називають "водяною блохою". Плавають дафнії за допомогою видовжених та розгалужених вусиків другої пари. Грудні ноги в дафній розвинуті слабко й у пересуванні участі не беруть, а лише створюють струмінь води, який омиває зябра. Орієнтуються дафнії за допомогою пари складних очей й одного простого вічка. Живляться бактеріями, одноклітинними водоростями і завислими у воді органічними рештками. Упродовж літа дафнії розмножуються партеногенетично, а восени, після відкладання запліднених (зимуючих) яєць, гинуть.

Ряд Веслоногі є групою ракоподібних, представники якої мають довгі вусики. До веслоногих належать калануси, циклопи та ін. Циклопи, на відміну від дафній, пересуваються за допомогою першої пари вусиків і грудних ніжок. У них є тільки одне просте вічко. Циклопи – хижаки, які живляться дрібними безхребетними тваринами. У водоймах зустрічаються в будь-яку пору року. Входять до складу планктону і мають важливе значення як складова частина раціону багатьох риб і китоподібних. Разом з тим вони завдають шкоди як проміжні хазяї небезпечних для людини і тварин паразитичних червів (сисун легеневий, стьожак широкий, ришта).

Ряд Вусоногі, або балянуси – група морських ракоподібних, які мають м'яке тіло, черепашку з вапнякових пластинок і вусикоподібні грудні ноги. У зв'язку з прикріпленим або паразитичним способом життя вони є гермафродитами, мають редуковані складні очі й антени та ін. Найвідомішими представниками є морські жолуді, морські качечки, сакуліна (паразит крабів) та ін. Дихання і живлення здійснюється за участю вусикоподібних кінцівок, які висуваються з черепашки, розправляються і заганяють воду з поживними частинками всередину черепашки. Найбільшим з балянусів є велетенський морський жолудь (Balanus nubilis).