Розділ «Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ»

Біологія

Розмноження у кишковопорожнинних може бути нестатевим (у вигляді брунькування) і статевим, яке здійснюється гаметами, що формуються в статевих залозах ектодерми. Більшість кишковопорожнинних – роздільностатеві, є й гермафродити.

Розвиток у багатьох видів супроводжується чергуванням поколінь і способів розмноження, тобто спостерігаються складні життєві цикли. У медуз це метагенез– чергування нестатевого (поліпоїдного) і статевого (медузоїдного) поколінь. Розвиток непрямий, оскільки із заплідненого яйця розвивається личинка – планула. Ця стадія розвитку багатьох кишковопорожнинних складається з двох шарів клітин, має війки і деякий час плаває у воді, потім прикріплюється до субстрату і перетворюється на поліп.

Регенерація як здатність відновлювати втрачені органи та тканини, а також цілий організм з його окремої частини, характерна для гідроїдних і здійснюється за рахунок проміжних клітин.


Різноманітність кишковопорожнинних


Тип Кишковопорожнинні об'єднує представників трьох класів: Гідроїдні поліпи, Сцифоїдні медузи і Коралові поліпи.

Тип Кишковорожнинні (Coelenterata)
Клас 1. Гідроїдні поліпи, або Гідрозої Ряд Гідри Ряд СифонофориКлас 2. Сцифоїдні медузи, або Сцифомедузи Ряди: Дискомедузи, Коренероті медузи, Кубомедузи, КорономедузиКлас 3. Коралові поліпи Підклас Восьмипроменеві корали Ряди: Рогові корали, Морські пера, Сонячні корали Підклас Шестипроменеві корали Ряди: Актинії, Мадрепорові корали, Кіркові корали

Гідроїдні (Hydrozoa) – група кишковопорожнинних, життєвий цикл яких має, зазвичай, стадії поліпа й медузи та обов'язково включає личинку, яка називається планулою. Домінуючим поколінням у багатьох гідроїдних є поліп, а медузоїдне покоління просте. Є види, які мають форму медузи і не мають поліпоїдного покоління. Ці гідроїдні медузи дрібні, на їхньому куполі є складка, що допомагає плавати. Трапляються також і види, які медуз не утворюють (наприклад, гідра прісноводна). Гідроїдні зустрічаються в прісноводних і морських екосистемах. Ведуть поодинокий (гідра прісноводна) і колоніальний (морські поліпи обелія) спосіб життя. У багатьох видів гідроїдних формуються колонії, які утворилися завдяки тому, що дочірні особини при брунькуванні не відокремлюються від материнської. Зустрічаються і складно організовані колонії, у яких інтегровані одночасно і поліпи, і медузи (наприклад, сифонофори). Поліпоїдні стадії багатьох видів часто прикріплюються за допомогою підошви до інших організмів: молюсків, ракоподібних, губок тощо і вступають з хазяїном у симбіотичні взаємовідносини. Розташування прикріплених форм визначається тим, де осяде планула. Колони поліпів звичайно виникають у місцях, де забезпечений постійний потік води, що збільшує надходження потенційної їжі. Основним кормом гідроїдних є планктонні організми, зокрема, дрібні ракоподібні (дафнії, артемії), інфузорії, мальки риб та ін. Деякі види мають симбіотичні одноклітинні водорості й можуть існувати винятково за рахунок їх

Медуза-вітрильник

Медуза-вітрильник

поживних речовин, що утворюються при фотосинтезі. Серед гідроїдних поліпів є види (наприклад, медуза хрестовик, медуза-вітрильник, португальський кораблик), опіки яких небезпечні для людини. Окремі види є паразитами (наприклад, поліподій паразитує на яйцях осетрових риб). До Червоної книги України занесені два види класу: Оліндіас несподіваний як рідкісний вид (Olindias inexpectata) та Меризія азовська як вразливий вид (Moerisia maeotica).

Типовим представником класу є гідра прісноводна, довжина якої сягає 1-1,5 см. Форма тіла циліндрична і має вигляд мішечка: на одному кінці тіла є рот, оточений віночком із 6-12 щупалець, на протилежному знаходиться підошва, якою вона прикріплюється до водяних рослин і предметів. Щупальці виконують не лише функцію дотику, а й захоплення поживи. Переміщуюються гідри завдяки скороченню м'язових волокон епітеліально-м'язових клітин – по черзі "ступаючи" то підошвою, то щупальцями. У гідри добре розвинена регенерація, яка відбувається завдяки поділу проміжних клітин. За характером живлення гідра, як і більшість кишковопорожнинних, є хижаком. Обхопивши щупальцями паралізовану здобич, гідра підтягує її до ротового отвору і переміщує в кишкову порожнину, де й відбувається перетравлення. Розмножується гідра статевим і безстатевим способами. При безстатевому розмноженні (найчастіше влітку, коли достатньо їжі) на середині тіла утворюється горбик, або брунька, яка швидко росте. Статеве розмноження спостерігається восени. У прісноводної гідри, яка є гермафродитом, з проміжних клітин ектодерми утворюються жіночі й чоловічі статеві гонади. сім'яники розміщуються ближче до ротової частини, а яєчник – ближче до підошви. Сперматозоїди дозрівають раніше, ніж яйця, тому запліднення перехресне. Після запліднення гідри, як правило, гинуть, а яйця в стані спокою осідають на дно та зимують. Навесні яйце починає розвиватися і дає початок новій гідрі.

БІОЛОГІЯ+ Португальський кораблик, або фЬалія (Physalia phy sal is) – океанічний вільноплаваючий колоніальний гідроїд, що складається з кількох видів поліпів. Свою назву цей гідроїд отримав через схожість складки з косим вітрилом португальських каравел. Португальський кораблик має лише один великий (до ЗО сантиметрів) заповнений газом поплавок (пневматофор), об 'см газу в якому може швидко змінюватися. Фізалія має щупальця, довжина яких, зазвичай, досягає 10 м, а в окремих випадках і 50 м. Португальський кораблик є потенційно небезпечною для людини істотою: відомо кілька смертельних випадків, зумовлених сильним ураженням його жалкими щупальцями. Отрута розповсюджується по лімфатичній системі і може викликати сильний біль. Що цікаво, морська черепаха логгерхед (Caretta caretta) має імунітет до отрути фізалїї: цих черепах неодноразово спостерігали за поїданням португальських корабликів. Не бояться отрути і рибки-номеуси, які знаходять захист серед щупальців фізалії.

Сцифоїдні (Scyphozoa) – група морських кишковопорожнинних, більша частина життєвого циклу яких припадає на стадію медузи. Клас налічує близько 200 видів, з яких усього декілька видів зустрічаються в Чорному та Азовському морях (наприклад, аурелія, або вухаста медуза, медуза-коренерот, сидяча медуза люцернарія). У тропічних морях водиться ропілема їстивна, яку вживають в їжу у Японії та Китаї. Тіло сцифоїдних медуз має форму дзвона або парасольки з віночком щупальців по краях, а розміри коливаються від 30 мм до 2 м у діаметрі. Кількість щупальців у різних сцифомедуз є різною – від 4 до декількох сотень. Кишкова порожнина видозмінена у систему канальців. На відміну від поліпів, медузи

Гідра прісноводно

Гідра прісноводно

ведуть рухливий спосіб життя. Вони плавають шляхом виштовхування води з увігнутого боку парасольки. Нервова система медуз дещо складніша, ніж у гідроїдних, вона має скупчення нервових клітин, які нагадують нервові вузли. У зв'язку з рухливим способом життя у медуз є ропалії – маленькі видозмінені щупальці, які несуть органи чуття – світлочутливі вічка та органи рівноваги (статоцисти). Сцифомедузи – це роздільностатеві організми. Під час статевого розмноження гамети, що розвиваються в ентодермі, виходять через рот назовні. У більшості медуз запліднення відбувається у воді. Із заплідненої яйцеклітини розвивається личинка, яка деякий час плаває, а потім, опустившись на дно, прикріплюється й перетворюється на поодинокого поліпа. Дорослий поліп відбруньковує молодих медузой, які поступово перетворюються на дорослі особини. Таким чином, у сцифоїдних спостерігається правильне чергування домінуючого статевого (медузи) і підлеглого нестатевого (поліпи) поколінь.

Коралові поліпи (Anthozoa) – групо виключно морських кишковопорожнинних, у життєвому циклі яких відсутня зміна поколінь і медузна стадія, а є лише поліпоідне покоління. Клас налічує понад 6000 видів, серед яких є поодинокі (актинії) та колоніальні (червоний корал, чорний корал) організми, що ведуть прикріплений спосіб життя. На відміну від гідроїдних, у коралових поліпів внутрішня порожнина розділена перегородками на камери.

Навколо ротового отвору в коралових поліпів – віночок яскраво забарвлених щупальців, завдяки яким деякі з них зовнішнім виглядом нагадують квіти. Від цього і пішла латинська назва класу – Anthozoa (лат. "антос" – квітка, "зоо" – тварина), який охоплює актиній і корали. Актинії, або морські анемони, поширені в усіх морях – від Арктики до Антарктиди, зустрічаються і в фауні України. їхнє яскраво забарвлене тіло має вигляд циліндра з численними короткими товстими щупальцями. Актинії пересуваються шляхом розслаблення та скорочення підошви. Живляться, в основному, рачками і дрібною рибою. Актинії можуть вступати у взаємовигідні (мутуалістичні) відносини з іншими тваринами, зокрема раками-самітниками. Колонії коралових поліпів складаються із сотень і навіть тисяч хобин. Коралові поліпи мають вапняковий або роговий скелет (внутрішній чи зовнішній). Розмножуються коралові поліпи нестатевим (брунькування) і статевим способами. Корали можуть бути роздільностатевими або гермафродитами. Під час статевого розмноження у внутрішньому шарі клітин утворюються гамети, які виходять назовні через рот. Запліднення відбувається у воді. Із заплідненої яйцеклітини розвивається личинка, яка спочатку плаває, живиться дрібними планктонними організмами, а потім опускається на дно й перетворюється на поліпа. Деякі види (мадрепорові поліпи) утворюють коралові рифи та атоли (острови кільцеподібної форми).


Роль кишковопорожнинних у природі та житті людини


Наступний розділ:

Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ
  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ

  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА

  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком

  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток

  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи