TextBook ■ змішанопорожнинні – тварини, у яких вторинна порожнина тіла зливається із залишками первинної, утворюючи змішану порожнину – міксоцель (членистоногі).
У царство Тварини входить понад 20 типів, які об'єднують у два підцарства: Одноклітинні та Багатоклітинні.
Основні групи тварин
| ЦАРСТВО ТВАРИН (ANIMALIA) | |
| Підцарство 1. Одноклітинні Тип Саркоджгутиконосці Тип Лабіринтули Тип Апікомплексові Тип Мікроспоридії Тип Асцетоспорові Тип Міксоспоридії Тип Інфузорії | Підцарство 2. Багатоклітинні Група Двошарові або Променев о симетр ичні Тип Губки Тип Кишковопорожнинні Група Тришарові або Двобічносиметричні Тип Плоскі черви Тип Круглі черви Тип Кільчасті черви Тип Немертини Тип Молюски Тип Членистоногі Tun Голкошкірі Тип Хордові |
Отже, дослідженням різноманітності тварин займається систематика тварин, яка використовує певні систематичні одиниці і класифікує тварин, визначаючи місце видів у системі тваринного світу.
Місце тварин в екосистемах
Екосистема – це сукупність організмів та умов існування. Кожен вид організмів в екосистемі живиться певною їжею і, у свою чергу, є поживою для інших. Так формуються ланцюги живлення – послідовності організмів, в яких організми одного виду є об'єктом живлення організмів іншого виду. У ланцюгах живлення тварини є консументами, які живляться іншими організмами або частинками органічної речовини. Серед них є травоїдні (тварини, що живляться рослинною їжею), всеїдні (тварини, що споживають як рослинну, так і тваринну їжу), м'ясоїдні, а також паразити. Отже, консументи – це гетеротрофічні організми, що одержують енергію за рахунок харчування іншими організмами, тобто є споживачами органічної речовини.
В екосистемах спостерігають певні типи і форми взаємовідносин між організмами різних видів. Найчастіше виділяють симбіоз (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм) і антибіоз (хижацтво, виїдання, конкуренція)
Симбіоз – тип взаємовідносин, за яких спостерігається співіснування організмів різних видів. Таке співіснування можливе у різних формах – мутуалізму, коменсалізму, паразитизму.
Мутуалізм – форма взаємовідносин, при якій співіснування є вигідним для обох видів і вони не можуть жити самостійно. Наприклад: терміти і джгутикові найпростіші, рак-самітник і актинії, корали і водорості зооксантели. Коменсалізм – форма взаємовідносин, при якій один з двох існуючих разом видів отримує користь від співіснування, не завдаючи шкоди іншому. Наприклад, акули і рибки-лоцмани, черепахи і риби-прилипали, медузи і рибки, які холваються між щупальцями. Паразитизм – форма взаємовідносин, при якій представники одного виду використовують представників іншого виду не лише як місце існування, а і як джерело живлення. Найбільша кількість паразитичних тварин спостерігається серед споровиків, плоских червів, круглих червів, ракоподібних і комах.
Антибіоз – тип взаємовідносин, за яких кожна із взаємодіючих популяцій різних видів відчуває негативний вплив іншої. Найчастіше проявляється у формі конкуренції, хижацтва, виїдання. Хижацтво – форма взаємовідносин, при якій представники одного виду поїдають представників іншого виду. Типовими хижаками у тваринному світі можна назвати акул, касаток, тигрів, левів та ін. Виїдання – форма взаємовідносин, при якій рослиноїдні тварини поїдають представників різних видів рослин (наприклад, коала, який живиться листям евкаліптів, олені, антилопи та ін). Конкуренція – форма взаємовідносин, що виявляється у змаганні за засоби існування й умови розмноження між особинами одного виду (внутрішньовидова) або різних видів (міжвидова). Наприклад, сірий пацюк конкурує з чорним, рудий тарган – з чорним, довгопалий річковий рак – з широкопалим та ін.
Отже, взаємовідносини тварин між собою та з іншими організмами дуже різноманітні і в процесі еволюції кожен вид тварин зайняв в екосистемах певне місце.
Значення тварин у природі та житті людини
Значення тварин у природі та житті людини
| Значення тварин у природі | Значення тварин для людини |
| Ґрунтоутворення (дощові черв'яки, личинки двокрилих). Розклад органічних решток (жуки- гнойовики, гробарики). Запилення квіткових рослин і поширення плодів та насіння (комахи, птахи). Утворення осадкових порід (радіолярії, молюски в утворенні крейди, вапняку). Очищення води (тварини-фільтратори). | 1. Джерело їжі для людини (кури, кролі). 2. Джерело сировини для промисловості (віск, пух). 3. Біологічний спосіб боротьби з шкідниками (їздці, сонечко, хижі кліщі для боротьби з попелицями, гусінню метеликів). 4. Домашні тварини (собаки, кішки). 5. Дають лікарські препарати (бджоли, змії). 6. Є збудниками захворювань (паразитичні черви). 7. Переносники збудників хвороб (кліщі, комарі). 8. Шкідники (попелиці, колорадський жук, гусінь). 9. Отруйні тварини (медузи, шершні, гадюки). 10. Лабораторні тварини (миші, |
Отже, тварини як невід'ємні компоненти екосистем відіграють надзвичайно Можливу роль у природі та житті людини.
Основні принципи організації тіла тварин
Загальні особливості будови і життєдіяльності організму тварин
Тварини мають свої специфічні особливості будови й життєдіяльності, які відрізняють їх від інших груп еукаріотичних організмів.
| Особливості будови | |
| Розміри | Від 2-4 мкм (малярійний плазмодій, лейшманії) до 30 м (синій кит) |
| Клітинний рівень | 1) відсутність пластид; 2) клітинної стінки немає, є глікокалікс, 3) вакуолі дрібні: травні, видільні, скоротливі; 4) запасаючий вуглевод – глікоген та ін. |
| Тканинний рівень | У багатоклітинних тварин виділяють 4 основних типи: епітеліальні, сполучні, м'язові та нервова |
| Рівень органів | Спостерігається велика різноманітність органів: паренхіматозні та порожнисті; постійні та тимчасові; прогресивні та регресивні тощо |
| Системний рівень | Опорно-рухова, травна, дихальна, кровоносна, видільна, нервова, ендокринна, органи чуттів, статева, покривна та ін. |
| Організмовий рівень | 1) тіло компактне (полегшує рух, дає переваги при теплорегуляції); 2) властива радіальна або двобічна симетрія |
| Особливості процесів життєдіяльності | |
| Покриви | 1) у безхребетних – одношаровий епідерміс та його похідні; 2) у хордових – шкіра, епідерміс якої дає похідні (луска, щитки тощо). |
| Порожнина тіла | Більшість тварин має порожнину тіла: а) первинна (протоцель) – не вистилається одношаровим епітелієм (у круглих червів); б) вторинна (целом) – вистилається одношаровим епітелієм (у кільчаків); в) змішана (міксоцель) – виникає при злитті первинної і вторинної (напр., у членистоногих) |
| Опора | Забезпечується скелетом 3 типів: гідроскелетом, екзоскелетом та ендоскелетом |
| Рух (локомоція) | Активний: 1) амебоїдний; 2) джгутиковий; 3) війчастий; 4) м'язовий. У тварин є такі форми руху, як скорочення, реактивний рух, плавання, стрибки, ковзання, політ, повзання та ін. |
| Живлення | Хемогетеротрофний тип, пов'язаний з розщепленням поживних речовин, що надходять в організм з їжею. Серед тварин є сапрофаги, паразити, мутуалісти, в окремих видів спостерігається міксотрофний тип |
| Травлення | Перетравлювання їжі, що здійснюється в травних вакуолях або в травній системі. Виділяють такі типи травлення у тварин: I. Внутрішньоорганізмове: 1) внутрішньоклітинне; 2) позаклітинне порожнинне; 3) позаклітинне пристінне. II. Позаорганізмове |
| Дихання | Більшість аероби, є анаероби, у примітивних тварин кисень надходить через покриви шляхом дифузії, у багатоклітинних з'являються органи дихання: зябра, трахеї, легені |
| Транспортування речовин | Здійснюється за допомогою кровоносної системи (крім найпростіших і плоских червів, у яких відношення площі до об'єму тіла є великим і потреба задовільняється дифузією речовин). Розрізняють замкнену і незамкнену кровоносні системи. Циркулюючими рідинами є кров, лімфа, гемолімфа, які разом з тканинною рідиною утворюють внутрішнє середовище |
| Виділень | Здійснюється дифузно або з допомогою спеціальних органів прото- нефридіїв, метанефридїїв, шкірних залоз, зелених залоз, мальпігіє- вих судин, нирок. У процесі азотного обміну утворюється аміак, сечовина, сечова кислота |
| Подразливість | У формі таксисів та рефлексів |
| Регуляція функцій | Здійснюється 2 основними способами: нервовим і гуморальним. – нервову регуляцію забезпечує нервова система, яка буває кількох типів: 1) дифузна; 2) дифузно-вузлова; 3) вузлова; 4) трубчаста; (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); – гуморальну регуляцію здійснює ендокринна система (залози внутрішньої секреції) |
| Ріст | Обмежений, є і необмежений (молюски, риби, земноводні, черепахи, слони) |
| Розвиток (онтогенез) | Кожний вид має притаманний йому життєвий цикл, який в одних тварин є простим, в інших – складним. Індивідуальний розвиток поділяють на такі періоди: 1) період зародкового розвитку; 2) нестатевозрілий період; 3) період дорослого стану; 4) період старіння. Розрізняють непрямий і прямий типи післяембріонольного розвитку |
| Розмноження | - Нестатеве (поділ навпіл, множинний поділ). – Вегетативне (фрагментація, брунькування). – Статеве (гермафродитизм, роздільностатевість, партеногенез). |
Отже, загальні особливості будови та життєдіяльності тварин визначаються типом живлення та здатністю до активного руху.
Значення систем органів у тварин
Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 37. ТВАРИНИ“ на сторінці 2. Приємного читання.