Розділ «Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД»

■ Біб – сухий багатонасінний розкривний плід, у якого насіння розташоване на стулках (квасоля, горох).

■ Стручок – сухий багатонасінний розкривний плід, у якого насіння розташоване на центральній перегородці (редька, капуста).

■ Коробочка – сухий багатонасінний плід, який може розкриватися різними способами – кришечкою, зубчиками, щілинами (мак, блекота).

II. Соковиті плоди – плоди з м'ясистим соковитим оплоднем. До соковитих плодів належать кістянка, ягода, яблуко, гарбузина, помаранча, суничина, багатокістянка та ін.

• Кістянка – соковитий однонасінний плід з дерев'янистим ендокарпієм (вишня, слива).

• Ягода – соковитий багатонасінний плід зі шкірястим екзокарпієм (смородина, помідори).

• Яблуко – соковитий багатонасінний плід з плівчастими камерами для насіння (груша, айва, горобина).

• Гарбузина – соковитий багатонасінний плід з твердим екзокарпієм (гарбуз, кавун, диня).

• Помаранча – соковитий багатонасінний плід з товстошкірим екзокарпієм, багатим на ефірні олії (цитрусові).

• Суничина – соковитий багатонасінний несправжній плід, утворений соковитим квітколожем (суниці, полуниці).

• Багатокістянка – соковитий багатонасінний складний плід, утворений з багатьох маточок однієї квітки (малина, ожина).

Отже, різноманітність плодів обумовлюється їх пристосуванням до поширення. З усіх розглянутих типів плодів найпоширеніші сухі розкривні плоди, друге місце посідають сухі нерозкривні, рідше зустрічаються соковиті плоди.

Поширення плодів та насіння

Після дозрівання плоди і насіння падають неподалік від материнської рослини і проростають, продовжуючи рослинний рід. Але в більшості випадків тварини, вода, вітер переносять їх на нові місця, де, за наявності сприятливих умов, вони проростають і забезпечують освоєння рослинами нових місць існування. Так відбувається розселення – необхідний етап у насінному розмноженні. Завдяки розселенню відбувається розширення території існування видів рослин, заселення рослинами островів і територій після пожеж, вулканічних вивержень, збагачення складу рослинних угруповань тощо. Плоди насіння рослин поширюються різними способами: сомопоширення, вітром, тваринами, водою, людиною.

Існує чимала група рослин, здатних самостійно поширювати (автохорія) плоди і насіння (горох, квасоля). У них після достигання плоди розтріскуються, і насіння за допомогою механічних сил катапультується на великі відстані. Рослини можуть поширювати насіння і за допомогою тиску. Наприклад, у Криму й на Кавказі росте огірок-пирскач. Коли його насіння достигне, у плодах збирається слиз, який разом з насінням із силою викидається назовні.

Багато рослин мають пристосування для поширення плодів вітром (анемохорія). В одних рослин плоди і насіння дуже легкі (орхідеї), в інших – розвиваються волоски (тополя біла), парашутики (кульбаба), крилатки (клен). У степових і напівпустельних рослин (верблюжа колючка, курай), яких називають "перекоти-полем", висохлі кущі мають кулеподібну форму, які легко перекочуються вітром, розсіваючи при цьому насіння.

Чимало рослин мають пристосування для поширення плодів та насіння тваринами (зоохорія). Наприклад, соковитий оплодень у плодів горобини, черешні приваблює птахів, гачечки у плодів лопуха справжнього служать для утримання в шерсті ссавців. Мурахи розносять насіння чистотілу, фіалок, що має їстивні придатки.

У багатьох водяних рослин (латаття, глечики) поширення здійснюється за допомогою води (гідрохорія), тому їхні плоди й насіння мають водонепроникні тканини, повітряні камери, слизисті покриви з бульбашками тощо. У кокосової пальми зовнішній шар її "горіхів" водонепроникний, а середній – утворений із волоконець, між якими є багато повітря. Ці особливості разом з тривалим періодом спокою дозволяють кокосовій пальмі розселятися на великі відстані за допомогою океанічних течій. А ось плоди сейшельської пальми регулярно допливають від Сейшельських до Мальдівських островів, але ніколи там не проростають.

Велику роль у розповсюдженні насіння рослин відіграє людина (антропохорія). Насіння і плоди переносяться з різними товарами, предметами, одягом. Іноді людина, не бажаючи того, сприяє поширенню бур'янів: то висіває їхнє насіння разом із насінням культурних рослин (кукіль звичайний), то переносить з району в район на взутті чи одязі (череда). Бур'яни використовують для свого поширення всі можливі види транспорту. Деколи зелені прибульці настільки широко розповсюджуються на чужій території, що стають ніби місцевими рослинами. Так, з Америки в Європу занесені галінсога дрібноквіткова та амброзія, а з Європи в Америку – подорожник, будяк.

Отже, основними способами поширення плодів і насіння є самопоширення, поширення вітром, водою і тваринами.