Розділ «Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи»

Екологічна криза – глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною і природою. До розвитку глобальної сучасної екологічної кризи призвели два чинники – демографічний та промислово-енергетичний. Але є й інші серйозні причини поглиблення екологічної кризи: а) занепад духовності; б) низька екологічна культура цілих народів і націй; в) низький рівень екологічної освіти більшості керівних працівників; г) загальне зниження морального рівня людей. Екологічна криза сучасності проявляється в перевиснаженні природних ресурсів, перезабрудненні довкілля, деградації біосфери, до чого призвели суперіндустріалізація, суперхімізація, супермілітаризація та суперспоживання. Екологічні кризи, на відміну від екологічних катастроф, мають зворотний характер.

Допомогти людині досягнути гармонії у своїх взаєминах з природою і покликана екологія. Основними напрямами застосування екологічних знань є:

• планування і здійснення природоохоронних заходів (уживаються з метою збереження, раціонального використання і відтворення природних ресурсів)',

• формування екологічного мислення (аналіз усіх господарських рішень, які приймаються, з точки зору збереження навколишнього середовища);

• для ефективного ведення мисливського і рибного господарства;

• акліматизація видів – пристосування певного виду до умов місцевості, де він раніше не проживав та ін.

Для подолання екологічної кризи потрібно об'єднати зусилля всього людства, спрямовані на розробку нових прогресивних технологій, які б не завдавали шкоди довкіллю, та на охорону природи.

Охорона природи – система заходів, що здійснюється з метою збереження, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Основними завданнями в галузі охорони природи є контроль за темпами зростання народонаселення; вирішення проблеми використання енергетичних носіїв, застосування технологій вторинного використання сировини, впровадження екологічних технологій обробітку ґрунтів, використання біологічного методу боротьби, збереження та примноження лісового фонду планети, раціональне використання водних ресурсів, розв'язання проблеми великих міст, організація всесвітнього моніторингу за станом довкілля, створення еталонних ділянок – заповідників, заказників тощо.