Протипоказання: вагітність і лактація; важкі захворювання печінки, нирок і крові; аутоімунні захворювання; алергічні захворювання.
Побічні ефекти. Підвищення температури тіла і артралгія; диспепсія; зниження артеріального тиску; лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія (не вимагають специфічного лікування); підвищення рівня печінкових трансаміназ у сироватці крові.
Особливості застосування. Недоліком індукторів інтерферонів є те, що після 1-2 застосувань настає стан гіпореактивності, або рефрактерності, який характеризується значним зниженням аж до припинення синтезу інтерферону у відповідь на повторне введення індуктора. Один із шляхів подолання рефрактерності – комбіноване використання індукторів різного походження.
Крім того, інтерфероногени, як правило, призначають з великими інтервалами. Тактика застосування індукторів інтерферону визначається кінетикою його накопичення в сироватці крові. Коли продукція інтерферону досягає максимуму, вступають в дію контрольні механізми його синтезу і починається фаза так званої гіпореактивності, тобто нездатності синтезувати інтерферон у відповідь на подальше введення тієї ж самої речовини. Ця фаза триває звичайно декілька днів, після чого здатність синтезувати інтерферон відновлюється. Тривалість фази залежить від хімічної структури препарату. Наприклад, двоспіральні РНК- природні полімери (ларифан і ридостин) слід вводити повторно через 5 днів, низькомолекулярний флуоренон аміксин – через 4 дні, поліфеноли рослинного походження (мегасин, кагоцел і ін.) – через 7 днів.
Таким чином, при введенні інтерфероногенів синтез інтерферону збалансований і регулюється спеціальними механізмами, що забезпечують захист організму від перенасичення інтерфероном. Крім того, одноразове введення інтерфероногенів забезпечує відносно тривалу циркуляцію інтерферону на терапевтичному рівні, тоді як для досягнення подібних концентрацій при застосуванні інтерферону потрібне багатократне введення значних доз препаратів. Це істотно здорожує інтерферонотерапію, особливо при багатомісячному використанні препаратів (онкологічні захворювання, вірусні гепатити тощо).
Значення індукторів не знижується при масовому виробництві людського інтерферону, оскільки ендогенний інтерферон ефективніший, ніж екзогенний.
Неовір
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтерферони й індуктори інтерферонів“ на сторінці 4. Приємного читання.
