Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

Протиінфекційні лікарські засоби

► інтраабдомінальна інфекція й інфекція органів малого таза – завжди флора мікста.

• 3. Вік хворого. Багато інфекційних хвороб викликаються умовно-патогенною флорою, тобто збудниками, які вегетують в організмі здорових осіб. Спід підкреслити, що головна відмінність патогенної флори від умовно-патогенної – це наявність активної інвазії, тобто здатності патогенних мікроорганізмів проникати через непошкоджені гістогематичні бар'єри. Характер умовно-патогенної флори міняється з віком, що багато в чому пояснюється імунологічними чинниками. Наприклад, перитонеальну інфекцію частіше викликають ентерококи, лістерїї, стрептококи групи В, хламідії. Відповідно до тканинної специфічності у новонароджених причиною інфекційних захворювань частіше бувають кишкова паличка й інші грам(-) палички, стафілококи, синьогнійні палички, сальмонели; в дітей у віці від 2 місяців до 5 років – гемофільна паличка типу"Ь" пневмококи, менінгококи; з 6 років – мікоплазми, мораксели і стафілококи.

• 4. Сезонність захворювання. Наприклад, при інфекціях дихальних шляхів відзначене переважання гемофільної палички в осінньо-весняний період або внутрішньоклітинних патогенів – пізньої осені та зимою.

• 5. Епідемічна обстановка. Необхідно з'ясувати епідобстановку в дитячому садку, школі і т.д., коли вже відомий збудник (виділений у інших хворих) і його чутливість до антибіотика. Вибирати препарат треба з урахуванням відомостей про "територіальний пейзаж" медикаментозної стійкості збудника захворювання.

• 6. Попереднє лікування, яке міняє мікрофлору, також потрібно враховувати при виборі протиінфекційної терапії. Вважається, що краще уникати повторного застосування одного і того ж антибіотика протягом 2-х років у одного хворого.

Вибір антибіотика за механізмом дії і протимікробним ефектом.

При виборі препарату першого ряду для важкохворих людей з пониженим імунітетом (новонароджені; діти, що часто хворіють; люди похилого віку; пацієнти, що отримують імунодепресивні препарати, тощо) слід віддати перевагу бактерицидним антибіотикам. Вони ж показані при інфекціях, викликаних швидкоростучими бактеріями (наприклад, стрептококами), при утворенні бактеріями сильнотоксичних продуктів (наприклад, при газовій гангрені), а також при особливих локалізаціях інфекційного вогнища (серцевий клапан, мозкова оболонка і т. п.).

При виборі антибіотика перевагу слід віддати вузькоспектральному препарату, щоб понизити небезпеку появи небажаних біологічних ефектів, зменшити небезпеку опортуністичних інфекцій:

► антибіотики вузького спектра, що впливають на грам(+) бактерії і коки: природні пеніциліни, ізоксазолпеніциліни, лінкозаміди, ристоміцин, глікопептиди, фузидин, мупіроцин;

► антибіотики вузького спектра, що впливають на грам(-) бактерії: монобактами, поліміксини;

► антибіотики вузького спектра, що впливають на патогенні грибки: полієнові, гризеофульвін.

Антибіотики широкого спектра частіше використовують при поєднаній інфекції: амінопеніциліни, карбоксипеніциліни, уреїдопеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозидні препарати, хлорамфенікол, тетрациклін, фосфоміцин, рифаміцини, макроліди, карбапенеми.

Для недоношених новонароджених, новонароджених і дітей раннього віку (до 1 року) антибіотиками першочергового вибору повинні бути: пеніциліни (бензилпеніцилін, оксацилін, ампіцилін, амоксицилін), цефазолін (цефалоспорин І покоління), цефотаксим і цефтріаксон (цефалоспорини III покоління), еритроміцин, лінкоміцин, ністатин, леворин.

Антибіотик необхідно призначати в такій дозі (разовій і добовій) і так вводити, щоб забезпечити його середню терапевтичну концентрацію (СТК) в тканинах і рідинах макроорганізму протягом усього курсу терапії.

Режим дозування антибіотиків багато в чому залежить від їх біозасвоюваності, зв'язування антибіотика з білками плазми крові, здатності проникати в тканини і органи (величини цих показників визначають час настання ефекту) і швидкості елімінації, яка складається з процесів біотрансформаціїта екскреції.

Треба також пам'ятати, що для забезпечення СТК антибіотиків важливо враховувати їх взаємодію з препаратами інших груп на фармакологічному і фізико-хімічному рівнях.

Тільки знання фармакокінетики антибіотиків і особливостей їх взаємодії з іншими препаратами дозволяє лікареві утримати концентрацію антибіотиків у терапевтичному діапазоні протягом усього лікування у даного конкретного хворого, що особливо важливо, коли йдеться про препарати з дуже малою широтою терапевтичного діапазону (з малим токсико-терапевтичним відношенням). До таких антибіотиків у першу чергу відносять аміноглікозиди, хлорамфенікол, ванкоміцин.

Для оцінки ефективності антибіотикотерапії використовують такі критерії:

► Динаміка симптомів захворювання (лихоманка, інтоксикація, фізикальна вираженість ознак органного ураження й ін.).

► Динаміка лабораторно-інструментальних показників активності запального процесу (клінічний аналіз крові, аналіз сечі, протеїнограма, С-реактивний білок, сіалові кислоти, копрограма, дані рентгенівського обстеження й ін.).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ
  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби