Синтетичні протиінфекційні препарати

Протиінфекційні лікарські засоби

Сульфаніламіди для резорбтивноїдії. За протимікробною активністю сульфаніламіди значно поступаються антибіотикам, тому сфера їх застосування досить обмежена. їх призначають головним чином при непереносимості антибіотиків або розвитку звикання до них. Нерідко сульфаніламіди комбінують з деякими антибіотиками. Депо-сульфаніламіди зручні для застосування (1-2 рази на добу, в низьких дозах) і можуть використовуватися при легких або середньоважких формах бактерійних захворювань практично при будь-якій локалізації інфекції.

Сульфаніламіди для резорбтивної дії застосовують за наявності задокументованої чутливості до цих препаратів, а також часто за відсутності ефекту від інших груп ЛЗ. Емпіричне використання їх є вкрай рідким через високу частоту резистентності основних збудників захворювань респіраторного тракту, травного каналу, сечовивідних шляхів. Отже, показаннями для цієї підрули ЛЗ є:

► інфекції верхніхта нижніхдихальних шляхів: гострий іхронічний бронхіт, бронхоектази, пневмонія (у тому числі викликана Pneumocystis carinii), фарингіт, ангіна (при інфекціях, викликаних , бета-гемолітичними стрептококами групи А), синусити, отити;

► інфекції нирок і сечовивідних шляхів; гострий та хронічний цистит, пієлонефрит, уретрит, простатит;

► інфекції шлунково-кишкового тракту, у тому числі черевний тиф і паратиф, включаючи випадки стійкого носійства; бактеріальна дизентерія, холера (у доповнення до відновлення рідини й електролітів);

► інфекції шкіри і м'яких тканин: піодермія, фурункульоз, абсцеси та інфіковані рани;

► інші бактеріальні інфекції: гострий і хронічний остеомієліт, гострий бруцельоз, септицемія, викликана чутливими збудниками, тощо.

Препарати тривалої дії найдоцільніше використовувати при хронічних інфекціях і для профілактики інфекцій (наприклад, у післяопераційному періоді).

Сульфаніламіди надтривалої дії застосовують при неспецифічному виразковому коліті, хворобі Крона (сульфасалазин, салазодиметоксин, салазопіридазин), а також при ревматоїдному артриті.

Сульфаніламіди, що діють у кишечнику. Застосовують фталілсульфатіазол при лікуванні кишкових інфекцій – бацилярної дизентерії, ентероколіту, коліту, для профілактики кишкової інфекції в післяопераційному періоді. Враховуючи, що мікроорганізми при цих захворюваннях локалізуються не тільки в просвіті, але і в стінці кишечника, фталілсульфатіазол доцільно поєднувати з сульфаніламідами, що добре всмоктуються. Часто фталілсульфатіазол комбінують з антибіотиками (наприклад, з тетрацикліном). Переноситься фталілсульфатіазол добре. Токсичність у нього низька. Застосування фталілсульфатіазолу бажано поєднувати з вітамінами групи В. Це доцільно у зв'язку з пригніченням фталілсульфатіазолом росту і розмноження кишкової палички, яка бере участь у синтезі цих вітамінів.

Для лікування кишкових інфекцій використовують і ряд інших препаратів, зокрема, комбінації сульфаметоксазолу.

Сульфаніламіди для місцевого застосування. Місцево сульфаніламіди застосовують для лікування і профілактики інфекцій очей. З цією метою найчастіше використовують розчинний у воді сульфацил-натрій. Він достатньо ефективний і не має подразливої дії. Його застосовують для лікування і профілактики гонорейного ураження очей у новонароджених і дорослих, при кон'юнктивіті, блефариті, виразках рогівки тощо.

Сульфаніламіди можуть бути використані при рановій інфекції (зазвичай, шляхом припудрювання ран). При цьому слід враховувати, що при наявності гною, ранового відокремлюваного, некротичних мас, що містять великі кількості параамінобензойної кислоти, сульфаніламіди мало- або зовсім неефективні. їх слід застосовувати тільки після первинної обробки рани або в умовах "чистої" рани.

Препарати срібних солей сульфаніламідів (сульфатіазол срібла, сульфадіазин срібла) високоефективні при місцевому застосуванні і показані для лікування інфікованих опіків, пролежнів, виразок, поверхневих ран зі слабкою ексудацією, а також для профілактики розвитку інфекційних ускладнень при таких патологічних станах.

Стрептоцид, норсульфазол (сульфатіазол), сульфадиметоксин входять до комбінованих місцевих (інгаляційних) засобів для лікування застуди, болю в горлі, запальних захворювань ротової порожнини, носоглотки.

Комбіновані препарати сульфаніламідів з триметопримом. Представляє інтерес поєднання сульфаніламідів з препаратами, які, пригнічуючи дигідрофолатредуктазу, блокують перехід дигідрофолієвої кислоти втетрагідрофолієву. До таких речовин відноситься триметоприм.

Пригнічуюча дія подібної комбінації, що виявляється на двох різних етапах біосинтезу прекурсорів нуклеїнових кислот, істотно підвищує протимікробну активність: ефект стає бактерицидним.

Випускається препарат ко-тримоксазол (бісептол, бактрим), що містить триметоприм і сульфаметоксазол. Він має високу антибактеріальну активність. Чинить бактерицидну дію. Добре всмоктується з ШКТ. Сmax визначається через 3 години. Тривалість ефекту 6-8 годин. Виділяються обидва компоненти бактриму в основному нирками.

Резистентність. У чутливих мікроорганізмів швидко розвивається резистентність до сульфаніламідів. Це пов'язано зі зниженням чутливості до сульфаніламідів ферментних систем бактерій, що каталізують синтез дигідрофолієвої кислоти; з надмірною продукцією ПАБК або ферменту, що утилізує ПАБК у процесі синтезу фолатів; з порушенням транспортних систем клітинної стінки бактерій, включаючи зниження проникності клітинної стінки для сульфаніламідів або феномен викиду.

Швидкість розповсюдження стійких до сульфаніламідів клінічних штамів пов'язана з механізмом плазмідної передачі резистентності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтетичні протиінфекційні препарати“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати
  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби