TextBook — Вони прийдуть сюди?
— Ми зустрінемося з ними в одному борделі в районі Шібуя. Там безпечно. Ніхто нас не побачить. — Котані простягнув руку. — Мені треба зателефонувати. Будь ласка, дайте свій телефон.
Котані набрав номер і сказав кілька слів японською.
— Усе гаразд, — мовив він, вимкнувши телефон. — Вони зустрінуться з нами за годину.
Голліс відсьорбнув теплого саке, а Котані долив собі морозної горілки.
— То навіщо ви приїхали до Японії? — поцікавився він. — У Японії Мандрівників не лишилося. Усіх їх убили після того, як загинув Горобець. Японії не загрожує Велика машина — вона вже прийшла сюди.
— Я шукаю одну людину, яка вміє розмовляти з померлими. Коли Шип приїздив до Японії, то зустрічався з жінкою-медіумом.
— Так. З жінкою-шаманом. Їх тут називають ітако. Та, з якою зустрічався Шип, живе на півночі.
— А як мені знайти її?
Котані знову долив собі горілки. Його обличчя розпашілося, і він заговорив повільно, намагаючись чітко вимовляти кожне слово:
— Ми з Горобцем їздили на зустріч із цією ітако. Вона сказала, що Горобець помре через боягузтво, а я — через хоробрість.
— І вона мала рацію?
— Щодо мене — ні. Але Горобця убив боягуз: член якудзи вистрелив йому в спину.
— Я хочу з нею зустрітися.
Власник книгарні дістав візитну картку й кулькову ручку з кишені твідової спортивної куртки, написав на звороті японські ієрогліфи й посунув її через стіл Голлісу.
— Її звуть Міцукі. Сідайте на поїзд до Хачіное й покажіть оце місцевим мешканцям. Вам знадобиться перекладач. У неділю ми поїдемо до парку Йойогі-коен. У цей день там збираються представники різних кланів — дзоку. Там буде один із моїх колишніх шкільних учнів, Хоші Хірано; він танцює рок-н-рол. Можливо, цей чоловік зголоситься допомогти вам під час подорожі, якщо йому сподобається така ідея. Хоші — бунтар, йому потрібна справа, заради якої варто бунтувати.
— А ви з нами не поїдете?
— Оце вже ні. — Котані незграбно підвівся й мало не звалив стільця. — Ітако розмовляють із померлими. А в моєму житті було надто багато померлих.
Вони вийшли з бару, спіймали таксі й сказали водієві відвезти їх до району Шібуя. Котані відхилився на спинку сидіння й заплющив очі. Пляшка горілки допомогла йому подолати власний страх.
— А яким був Горобець? — спитав Голліс. — Розкажіть про його вдачу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Золоте місто. Таємничий дар» автора Джон Твелф Гоукс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „13“ на сторінці 3. Приємного читання.