TextBook Віккі повернулась до Голліса.
— Як ти збираєшся переконати Табула, що Ґабріел іще в Лос-Анджелесі?
— У мене немає точного плану, але я вже щось придумав. Коли Ґабріел був тут, я записав його голос на магнітофон. Коли вони почують, як він відповідає на місцевий телефонний дзвінок, то подумають, що він іще в місті.
— Яким буде твій наступний крок?
— Візьму гроші і щось зміню у своїй школі. Нам потрібна система кондиціонерів, а хазяїн її ніяк не купить.
Мабуть, вона виявила своє розчарування, яке роздратувало Голліса.
— Облиш, Віккі. Не поводься, як дівчина з церкви. Протягом останніх двадцяти чотирьох годин ти зовсім не була нею.
— А що означає бути дівчиною з церкви?
— Завжди щось засуджувати. Цитувати Айзека Т. Джоунза за будь-якої нагоди.
— Так. Я забула. Ти ні в що не віриш.
— Я вірю в те, що виразно бачу. І мені здається, що в Табула є всі гроші та вся влада. Цілком імовірно, що вони знайдуть Ґабріела та Майю. Вона Арлекін, отже, не здаватиметься... — Голліс похитав головою. — Можу передбачити, що за два-три тижні її вб’ють.
— І ти нічого не збираєшся робити?
— Я не ідеаліст. Я давно залишив церкву. Як я сказав, я закінчу цю роботу. Але я не збираюсь битися заради програної справи.
Віккі зняла руку з дверної ручки й повернулась до нього обличчям.
— Заради чого ти навчився битися, Голлісе? Щоб заробити грошей? І все? А як щодо боротьби заради того, щоб допомагати іншим? Табула хочуть упіймати й контролювати кожного, хто може бути Мандрівником. Вони хочуть, щоб усі інші діяли, як маленькі роботи, слухались тих, чиї обличчя бачимо по телевізору, щоб ми ненавиділи й боялись тих, кого ніколи не зустрічали.
Голліс знизав плечима.
— Я не кажу, що ти не маєш рації. Але це нічого не змінює.
— А якщо відбудеться велика битва, на чиєму боці будеш ти?
Вона знову схопила дверну ручку, готова піти, але Голліс простягнув руку й торкнувся її руки. Лише одним ривком він притягнув її до себе, а потім нахилився й поцілував у губи. Було таке відчуття, ніби крізь них промайнуло Світло, щоб на мить поєднати їх. Віккі вирвалася й відчинила двері.
— Я тобі подобаюсь? — запитав він. — Визнай, що подобаюсь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мандрівник » автора Джон Твелф Гоукс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „27“ на сторінці 2. Приємного читання.