Розділ «20»

— Мабуть, так, а може, й ні. Судити вам.

Майя все ще дивилася на всі боки: у подвір’ї нікого не було.

— А тепер ви будуєте вігвами на честь тяжкої праці?

— Саме так. Вихідними я звичайно здійснюю одну поїздку. Протягом останніх кількох років я організовував вихідні у вігвамах на честь тяжкої праці для розлучених чоловіків і жінок. Після двох днів важкої праці та гри на барабані вони більше не відчували ненависті до колишніх дружини чи чоловіка. — Томас усміхнувся і зробив жест руками. — Це не подвиг, але це допомагає світові. Усі ми щодня беремо участь у битві, але не знаємо цього. Любов намагається перемогти ненависть. Хоробрість знищує страх.

— Мій друг сказав мені, що ви можете розповісти, чому Табула так називаються.

Томас кинув швидкий погляд на переносний холодильник і на складений бавовняний спортивний светр, що лежав просто на землі. Саме там була схована зброя. Мабуть, пістолет.

— Табула, еге ж? Можливо, я щось про це чув. — Томас позіхнув і почухав живіт, ніби його тільки-но запитали про якусь групу бойскаутів. — «Табула» походить від латинського виразу «tabula rasa», що означає «чиста дошка». Табула вважають, що коли людська істота народжується, її розум — чиста дошка. Це означає, що люди, які мають владу, можуть наповнити твій мозок потрібною для них інформацією. Якщо це зробити з великою кількістю людей, можна контролювати майже все населення світу. Табула ненавидять кожного, хто може показати, що є інша реальність, окрім цього світу.

— Таких як Мандрівники?

Томас знову глянув на свою сховану зброю. Він завагався, а потім, здавалось, вирішив, що не встигне вчасно її схопити, щоб захиститись.

— Послухайте, Джейн, або як вас там звуть насправді, якщо ви хочете мене вбити, зробіть це просто зараз. Я нікого не проклинаю. Один з моїх дядьків був Мандрівником, але я не маю сили переходити. Коли мій дядько повернувся до цього світу, він спробував організувати племена, які припинили б уживати алкоголь і стали господарями свого життя. Тим, хто був при владі, це не сподобалось, бо стосувалося землі — орендованих ділянок з нафтовими свердловинами. Через шість місяців, як мій дядько почав проповідувати, хтось переїхав його на дорозі. Вони зробили так, щоб збоку це здавалося нещасним випадком, дійсно? Водій, який збив пішохода і сховався, і жодного свідка.

— Ви знаєте, хто такі Арлекіни?

— Мабуть...

— Ви познайомилися з французьким Арлекіном на ім’я Липа кілька років тому. Він використовував вашу адресу, щоб здобути фальшиві паспорти. Зараз у мене труднощі. Липа сказав, що ви можете мені допомогти.

— Я не б’юся на боці Арлекінів. Це не для мене.

— Мені потрібен автомобіль чи вантажівка, будь-який транспортний засіб, який не може вистежити Велика машина.

Томас, Що Ходить По Землі, довго дивився на неї, і вона відчула силу в його очах.

— Добре, — повільно сказав він. — Я можу це зробити.