Розділ «14»

Пастух пообіцяв зустріти її в аеропорту, але американський Арлекін був, як звичайно, некомпетентним. Протягом трьох днів перед тим, як Майя покинула Лондон, Пастух кілька разів змінював думку, а потім надіслав їй електронного листа, де повідомляв, що за ним стежать і йому треба бути обережним, коли він кудись їде. Пастух зв’язався з Джонзі, і ця людина зустріне її в аеропорту.

«Джонзі» — так називали членів Святої Церкви Айзека Т. Джоунза. Це була маленька групка афроамериканців, які вірили, що найвидатнішим пророком, який коли-небудь ходив по землі, був Мандрівник на ім’я Айзек Т. Джоунз. Джоунз був шевцем і жив в Арканзасі в вісімдесятих роках сімнадцятого сторіччя. Як і більшість Мандрівників, спочатку він проповідував релігійні ідеї, а потім почав поширювати думки, які кидали виклик владній структурі. У Південному Арканзасі і чорних, і білих селян контролювала маленька групка могутніх землевласників. Пророк закликав цих бідних фермерів розірвати контракти, які ввели їх в економічне рабство.

1889 року Айзека Джоунза несправедливо звинуватили в тому, що він домагався білої жінки, яка прийшла до його крамнички, щоб купити туфлі. Міський шериф заарештував Айзека, і тієї самої ночі натовп розправився з ним самосудом. Двері камери зламали, і Джоунза вбили. Тієї ночі, коли його катували, до в’язничної камери прийшов мандрівний торговець на ім’я Захарія Голдмен. Коли натовп увірвався до камери, Голдмен застрелив трьох нападників із шерифового дробовика, а ще двох убив ломом. Натовп схопив Голдмена, його кастрували, а потім спалили живцем в одному багатті разом з Айзеком Т. Джоунзом.

Лише справжні віряни знали, що було насправді. Захарія Голдмен був Арлекіном на ім’я Лев Храму. Коли він приїхав до Джексон-Сіті, у нього було достатньо грошей, щоб підкупити шерифа і зробити так, щоб Пророк залишив місто. Коли шериф утік, Голдмен залишився у в’язниці й загинув, захищаючи Мандрівника.

Церква завжди була союзницею Арлекінів, але впродовж останніх десяти років ці стосунки змінилися. Деякі Джонзі вважали, що насправді Голдмена тоді не було у в’язниці, а Арлекіни вигадали цю історію, щоб мати користь. Інші гадали, що Церква зробила надто багато послуг Арлекінам і цим відплатила за подвиг Голдмена. Їх турбувало те, що у світі існували інші Мандрівники і нові одкровення могли б витіснити вчення Пророка. Лише купка наполегливих Джонзі називала себе БНС, що означало «боргу не сплачено». Арлекін помер разом із пророком під час його мук, і вони зобов’язані вшановувати цю жертву.

У лос-анджелеському аеропорту Майя підняла свою валізу з одягом, коробку з камерою і штатив, а потім пройшла перевірку зі своїм німецьким паспортом. Контактні лінзи й щити для пальців спрацювали відмінно.

— Ласкаво просимо до Сполучених Штатів, — сказав чоловік в уніформі, і Майя ввічливо усміхнулась. Вона пішла зеленим коридором для пасажирів без речей для розмитнення, а далі — довгою рампою.

Сотні людей штовхали одне одного перед сталевою загорожею, чекаючи прибуття пасажирів. Водій лімузина тримав картонну табличку для когось на ім’я Дж. Кауфман. Молода жінка у вузькій спідниці й на високих підборах вибігла вперед й обійняла американського солдата. Жінка сміялася й плакала, як божевільна, побачивши свого худющого молодого чоловіка, але Майя відчула, що заздрить їй. Кохання робить вас вразливими: віддаси комусь своє серце, а він чи вона може тебе покинути або померти. Однак Майя всюди бачила вияви любові. Люди обіймали одне одного біля дверей і розмахували плакатами, зробленими власноруч. МИ ЛЮБИМО ТЕБЕ, ДЕВІДЕ! ЛАСКАВО ПРОСИМО ДОДОМУ!

Майя і гадки не мала, як їй знайти Джонзі. Вона блукала залою аеропорту, удаючи, ніби шукає друга. «Будь проклятий Пастух», — розмірковувала. Його дід був латишем, який урятував сотні життів у Другу світову війну. Онук привласнив почесне ім’я Арлекіна, але завжди був бовдуром.

Майя дійшла до виходу, озирнулася й попрямувала до бар’єру безпеки. Мабуть, їй варто спробувати розшукати запасну контактну особу, про яку казав Липа, — якогось Томаса, що мешкав на південь від аеропорту. Батько прожив усе життя саме так: він їхав до чужих країн, де наймав солдатів і шукав Мандрівників. А тепер Майя була цілком сама, відчуваючи непевність у собі і страх.

Вона вирішила почекати ще п’ять хвилин, аж раптом помітила молоду негритянку в білій сукні, що стояла біля довідкової будки. Дівчина тримала маленький букет троянд, приємний подарунок для подорожнього. У квітах були три блискучі картонні діаманти — знак Арлекінів. Коли Майя підійшла до будки, вона побачила, що до ліфу сукні негритянки приколота фотокартка негра з серйозним обличчям. Це була фотографія Айзека Т. Джоунза.