Розділ «3.2. Виявлення пріоритетних конкурентів і визначення сили їх позиціїa>»

- визначається вагомість показників;

- встановлюються бальні оцінки за кожним показником для туристичної фірми, яка проводить дослідження, і для її конкурентів; визначається інтегральний показник, що характеризує конкурентоспроможність (турпродуктів, маркетингової діяльності, туристичної фірми в цілому) фірм-конкурентів.

3.2.3. Збір інформації про конкурентів

Ця проблема для різних фірм сфери туризму і видів туристичної діяльності розв'язується з різним ступенем складності. Так, для фірм, що входять до складу сфери туризму, і які тяжіють до монополістичних або олігополістичних структур, легше одержувати інформацію із вторинних джерел (обсяг і асортимент створюваних турпродуктів, ціни, обсяг продажів на різних ринках, фінансове становище фірм і т.п.), ніж для фірм, що входять до складу сильно дисперсних туристичних ринків. У даному випадку зростає роль первинної інформації, що збирається від споживачів, посередників, з інших джерел. Особливо складно це робити туристичним фірмам, що надають немасові турпродукти специфічного характеру. Клієнт у подібних випадках дуже неохоче надає інформацію про турпродукти інших фірм-конкурентів. У будь-якому випадку велику роль відіграють неформальні методи збору даних, здійснювані часто шляхом проведення технічної, комерційної, маркетингової розвідки.

Джерелами інформації про фірми-конкуренти можуть бути також спеціалізовані виставки.

3.2.4. Дослідження ринків і класифікація ринків

3.2.5. Підходи до вивчення ринків

Доповнюючи і розвиваючи вищесказане, можна дійти висновку, що ринки споживчих туристичних продуктів вивчаються, головним чином, на основі використання трьох підходів:

1. за допомогою аналізу вторинної інформації;

2. шляхом дослідження мотивації і поведінки споживачів;

3. шляхом аналізу продукції, що випускається і реалізується.

У рамках першого підходу вивчаються всі документи, що являють інтерес для фірми, видані статистичними органами, різними міністерствами, торговими палатами, регіональними органами управління, а також тих що є результатом спеціальних немаркетингових досліджень. Така інформація є достатньо дешевою, навіть безкоштовною, відносно доступною. Очевидно, що інформація може бути закритою, неповною, недостатньо деталізованою, наприклад, не бути представленою в достатньо докладному номенклатурному розрізі. Тому для отримання надійних результатів її звичайно явно недостатньо.

З урахуванням вищесказаного, зазначимо, що в результаті вивчення документів можна одержати загальну картину в'їзного і виїзного туризму, структури процесу створення турпродуктів, а також структури споживання за видами турпродуктів і галузями, які їх створюють.

Але вивчення документів не може дати оперативної інформації необхідної якості; воно дає лише певну статистику про створення, просування і продаж турпродуктів. Проте номенклатура продукції звичайно дуже укрупнена, тому дану інформацію деколи неможливо використовувати для потреб конкретної фірми.

Другий підхід до вивчення ринку припускає дослідження мотивації й поведінки споживачів шляхом проведення спеціальних обстежень: інтерв'ювання, співбесід, заповнення анкет, тобто тут застосовуються як методи соціологічних досліджень, так і експертні оцінки. В останньому випадку як опитувані виступають професіонали-експерти, що глибоко розбираються в проблемі: користувачі, які впливають на вибір продавця, покупці, для яких у турпродукті не має ніяких таємниць. Тому фахівець, який проводить подібне дослідження, повинен добре знати відповідний ринок і досліджуваний турпродукт, володіти інформацією про готельні комплекси, туроператори й турагенти.

Вибірка у разі вивчення туристичної пропозиції охоплює не окремих людей, а фірми. Коли проводять анкетування в туристичній сфері, вибірка, як правило, невелика (виняток становлять атомізовані ринки, де потенційні споживачі представлені великою кількістю фірм), заміни неможливі: існують фірми, які треба обов'язково опитати, наприклад, крупні фірми - лідери у сфері туризму.

У разі атомізованих ринків існує велика можливість формування вибірки фірм на репрезентативній основі, включивши до неї фірми різних розмірів і рівня ринкової діяльності.

При обстеженні продукції необхідно враховувати, що в процесі підготовки й ухвалення рішення про покупку беруть участь різні фахівці і керівники фірми, що входять до складу його закупівельного центру.

Крім вивчення думок споживачів, вивчається також думка керівників та фахівців туроператорів і турагентів, а також менеджерів готельних чи курортних фірм.

При проведенні маркетингових досліджень, особливо коли немає можливості одержати надійну кількісну інформацію на основі одного із розглянутих підходів, слід використовувати паралельно всі три підходи. Кінцеві результати (наприклад, величина попиту, показник ринкової частки) можуть представляти середні (середньозважені) оцінки, одержані різними шляхами і з різних джерел.