Мефлохін. Відноситься до групи похідних 4-хінолінметанолу. Аналогічно хініну він має гематошизотропну дію.
Механізм дії. Невідомий.
Фармакокінетика. Препарат призначають всередину, він добре всмоктується з ШКТ, активно зв'язується з білками плазми. Мефлохін частково біотрансформується в печінці, виводиться з організму з сечею і калом. Препарат зазнає ентерогепатичної циркуляції. Характеризується великою тривалістю ефекту, Т1/2 > б (до 17) днів (для хініну Т1/2 ~10 годин).
Показання до застосування. Мефлохін ефективний при хлорохінрезистентних штамах Р. falciparum. Він усуває не тільки напади малярії, але і ліквідовує паразитемію, що забезпечує радикальне лікування малярії.
Протипоказання. Мефлохін не рекомендують призначати хворим з печінковою і/або нирковою недостатністю.
Побічні ефекти. Характеризується подразливою дією. Менш токсичний, ніж хінін. Можливі диспепсичні явища, шкірний висип, головний біль, запаморочення, брадикардія. При використанні препарату у великих дозах можуть виникати неврологічні порушення, судоми.
Гематошизотропною активністю володіють також сульфаніламіди і сульфони. їх ефективність пов'язана із здатністю порушувати утилізацію малярійним плазмодієм параамінобензойної кислоти.
З сульфаніламідів застосовують сульфазин, сульфапіридазин, сульфадиметоксин, сульфален, сульфадоксин. З групи сульфонів, відомих як протилепрозні засоби, при лікуванні і профілактиці малярії використовують в основному діафенілсульфон (дапсон).
Дапсон. Механізм дії пов'язаний з конкуренцією з параамінобензой- ною кислотою; подібно сульфаніламідам, препарат перешкоджає синтезу фолієвої кислоти.
Фармакокінетика. Препарат призначають всередину, він добре всмоктується з ШКТ, більше 50% прийнятої дози екскретуеться з сечею. Період напівелімінації з крові – близько 26 годин.
Показання до застосування. Дапсон має шизонтоцидну дію і його використовують у разі зараження резистентними штамами PI. falciparum. Даний препарат часто комбінують з хлоридином.
Побічні ефекти. Загальна слабкість, пониження апетиту, нудота, блювота, запаморочення, головний біль, серцебиття.
Гематошизотропна активність сульфаніламідів і сульфонів відносно невелика. Дія їх розвивається повільно. Окремо ці препарати, як правило, не використовують. їх призначають звичайно в поєднанні з іншими протималярійними засобами, наприклад, з хініном, інгібіторами дигідрофолатредуктази (хлоридином, триметопримом тощо).
Нерідко використовують комбіновані препарати, наприклад, фансидар (хлоридин + сульфадоксин).
При стійкості до хінгаміну іноді застосовують антибіотик тетрациклінового ряду – доксициклін.
Гістошизотропні засоби
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гематошизотропні засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.
