Похідні нітрофурану

Протиінфекційні лікарські засоби

► трихомонадної інфекції (трихомонадні кольпіти, уретрити), як правило, в поєднанні з місцевим інтравагінальним введенням.

ЛЗ, що створюють терапевтичні концентрації в кишечнику (фуразолідон, ніфуроксазид, ніфурател), застосовують для лікування гострих кишкових інфекцій (дизентерії, сальмонельозу, холери й ін.); лямбліозу й амебної дизентерії.

Розчини і порошки нітрофуранів (нітрофурал) застосовують місцево для лікування гнійної інфекції: інфікованих і опікових ран, кон'юнктивітів, отитів, вагінітів, циститів (внутрішньопорожнинне введення, спринцювання). Для місцевої терапії використовують розчини і мазеві форми.

Нітрофурани застосовують (всередину або місцево) для профілактики інфекцій при операціях на сечовивідних шляхах, при цистоскопії, катетеризації

Резистентність до нітрофуранів розвивається повільно, будучи перехресною тільки в межах даного класу хіміотерапевтичних речовин.

Протипоказання:

► гіперчутливість;

► недостатність функції нирок і печінки;

► дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;

► вагітність, годування груддю;

► застосування у дітей першого місяця життя.

Особливості застосування. При нирковій і печінковій недостатності, а також при віковому зниженні їх функцій збільшується ризик небажаних реакцій за рахунок підвищення концентрації в крові початкового ЛЗ і зниження метаболізму, у зв'язку з чим слід понизити дози.

В експерименті показана мутагенна дія нітрофуранів. Високі дози цих ЛЗ (що значно перевищують терапевтичні) можуть пригнічувати сперматогенез, викликати затримку росту і (досить рідко) вади розвитку плода (клінічних досліджень щодо впливу нітрофуранів на перебіг вагітності не проводилося). Застосування нітрофуранів при вагітності (особливо в III триместрі), а також під час пологів не рекомендується, оскільки у плода в цей період недостатньо розвинені ферментні системи і можливий розвиток гемолітичної анемії.

З цієї ж причини нітрофурани не слід застосовувати в період годування грудьми (ЛЗ проникають в грудне молоко) і у дітей першого місяця життя. При показаннях до застосування грудне годування слід відмінити.

Взаємодія

Небажані поєднання:

► антациди і магнію трисилікат можуть затримувати всмоктування нітрофуранів із ШКТ;

► пробеніцид і сульфінпіразон, блокуючи канальцеву секрецію нирок, уповільнюють виведення нітрофуранів (знижується антимікробна дія ЛЗ в сечі) і підвищують концентрацію нітрофуранів та їх метаболітів у крові (підвищується ризик токсичних реакцій);

► хінолони, фторхінолони знижують антимікробну активність нітрофуранів;

► хлорамфенікол, ристоміцин гепатотоксичні, пригнічують кровотворення. Підвищується ризик небажаних реакцій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Похідні нітрофурану“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану
  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби