Розділ «36»

Технології стеження є найбільш очевидною та найбільш виразною ознакою фундаментальної зміни, що відбувається в людському суспільстві. Невдовзі ми станемо ще одним предметом зі штрих-кодом у світі штрих-кодованих товарів. Розчавлені страхом, пригнічені стресом нашого сучасного життя, ми здатні лише вдавати, що робимо вільний вибір. Я кажу «здатні лише вдавати», бо напрямом нашого життя маніпулюватимуть від самого народження.

Люди в цій кімнаті зробили свій перший крок. Ви побачили, що відбувається, й усвідомили перспективу назавжди втратити нашу свободу. Виникає цілком очевидне запитання: що ми маємо робити, щоб цього не сталося?

Табула та їхні спільники мають достатньо сили та влади, щоб розтрощити будь-яку традиційну протестну групу. Вони як Голіаф на полі бою з величезним мечем та щитом. Єдиний спосіб здолати його — це діяти, як сучасний Давид. Ми маємо ошелешити нашого противника швидкими рішучими діями. Маємо приховувати нашу організаційну діяльність до останнього моменту, щоб наш рух не придушили і не скомпрометували.

Більшість із вас чули про Дрімлюгу — людину, яка створила наш шифрувальний код. Він також розробив і випустив програму, що зветься «Хробак викриття», котра дасть мені змогу промовляти до людей в усьому світі. Еріку, поясни нам, будь ласка, декотрі деталі...

Дрімлюга трохи відсунув свій візок від столика. Хоча тіло його лишалося слабким та немічним, він був щасливий із того, що нарешті вибрався зі своєї кімнати в гуртожитку.

— Програма «Викриття» випущена шість днів тому. За моїми оцінками, вона ховається зараз у восьми-десяти мільйонах комп’ютерів, і щодня ця кількість зростає на мільйони. Пам’ятайте, що цього хробака можна активувати лише один раз, бо потім системи безпеки оновляться, щоб його заблокувати. Тому не поспішайте натискати на цей гачок.

Ґабріел кивнув, і Дрімлюга знову приєднався до своїх товаришів за столиком. Мандрівник заговорив знову:

— Коли я виголошу свою промову, Спротив повстане й утвердиться в усьому світі. Дехто з вас не проти взяти участь у вуличних демонстраціях. Вважайте себе «Голосом вулиці». Інші люди знають, як впливати на мас-медіа й на членів урядів. Ви — «Голос форуму» і маєте зосередитися на висвітленні діяльності Вічнозеленого фонду.

Ці групи конче необхідні для нашого успіху. Нам треба якомога швидше приступити до їх організації. Надішліть Липі короткий опис того, чим ви плануєте зайнятися. Він відповідає за стратегію й потурбується про те, щоб різні групи не дублювали своєї діяльності.

Кілька людей кивнули і щось тихо сказали своїм друзям. Майя уп’ялася поглядом у Липу, але той відвів очі. Арлекінам не дозволялося брати участь у будь-якій організованій діяльності, але Ґабріел таки втягнув його до Спротиву.

— Більшість із вас чули про спричинену сибірською язвою паніку в Японії та вибухи в музеях Франції. Ці акції проводяться невідомими групами з незрозумілими цілями, але я не вважаю, що це терористичні акти. В обох країнах негайно запропонували ввести нові закони. Законодавчі ініціативи йшли від політиків, котрі в минулому мали стосунок до програми «Молоді світові лідери». Втілювачем цієї програми був Вічнозелений фонд. Ці закони — у разі їх схвалення — покладуть край анонімній діяльності в Інтернеті й передбачатимуть обов’язкове введення карток із біометричною інформацією. Подібні заходи пропонуються і в Сполучених Штатах. Симон Ламброзо моніторив американські медіа, і зараз він висвітлить поточну ситуацію.

Симон став біля стола, тримаючи в руці папірець із нотатками.

— У Каліфорнії зникли чотирнадцятеро дітей. Майкл, брат Ґабріела, приїхав до Лос-Анджелеса як новий голова Вічнозеленого фонду й виголосив промову, яка відразу ж набула широкого розголосу. Майкл використав цю кризу для реклами свого нововведення — системи під назвою «Янгол-охоронець». Усім дітлахам віком до тринадцяти років вже почали імплантувати радіочіпи. Ці діти стануть першим поколінням людей, яких скануватимуть і відстежуватимуть, наче товар у супермаркеті.

Завершивши доповідь, Симон сів, і Ґабріел скрушно кивнув головою.

— Те, що зараз відбувається в Каліфорнії, начебто стало причиною внутрішнього конфлікту в Табулі, і це може дати нам унікальну можливість. Один з їхніх керівників, англійка на ім’я місіс Брюстер, загинула кілька днів тому в загадковій автокатастрофі. До того ж Аліса Чен зараз розкаже нам про свою розмову з головою служби безпеки фонду Натаном Буном. Як дехто з вас знає, її викрали з поїзда й насильно тримали в будівлі фонду тут, у Лондоні. Коли вона там була, їй зателефонував Бун. Алісо, розкажи нам, будь ласка, що він тобі сказав.

Аліса підвелася.

— Містер Бун спитався, чи в мене все гаразд, чи подобається мені їжа та чи зручно мені. Він сказав, що не керує охоронцями в тому будинку, але зі мною нічого не станеться, бо він просто хоче про дещо в мене спитати...

— Продовжуй...

— Він сказав: «Колись у моєму житті була маленька дівчинка, і я хотів, щоб їй було добре й безпечно».

— Що сталося після цього?