— Розумію. Ви аж надто чужі, надто...
— Надто чорний?
— Та ото ж, чоловіче. І це робить проблему ще важчою.
Поки Голліс чекав у парку, Біллі сходив до аптеки на протилежний бік вулиці й повернувся з ціпком та якимись пігулками в паперовому пакеті.
— Надіньте ось це, — сказав Біллі й подав Голлісу хірургічну маску. — Японці вдягають такі маски, коли хворіють, щоб не поширювати мікроби. Ось так. А тепер вдягніть темні окуляри. — Він схвально кивнув. — От і чудово.
— А ціпок навіщо?
— Вкиньте камінець до вашого черевика й накульгуйте потроху. — Біллі засунув руку до торби й витяг звідти невеличку кисневу подушку з нейлоновим перев’язом. — Я буду вам за медсестру, тобто, нестиму ось цю подушку й допомагатиму вам іти.
— Гадаєте, ця хитрість спрацює?
— У Японії вважається, що коли затримувати погляд на хворих, то можна накликати на себе біду. Якщо у вас буде такий вигляд, наче ви ось-ось вріжете дуба, усі від вас відвертатимуться.
Вони подалися прямо до станції «Сіндзьоку» й купили квитки на швидкісний потяг до Хачіное. Біллі чудово знав, куди йти і що казати службовцям. Ведучи Голліса величезною станцією, Біллі розказав, що займається дизайном упаковок для японських DVD-дисків із голлівудськими фільмами.
— А ти коли-небудь бував у Штатах? — поцікавився Голліс.
— Узагалі-то ні, — відповів Біллі. — Але мені й так добре.
Здавалося, його цілком влаштовував ідеалізований образ Америки, а не реальний.
Вони сіли на поїзд за хвилину до відправлення і знайшли свої заброньовані місця. Люди, що йшли проходом між сидіннями, здивовано витріщалися на хворого чорношкірого чоловіка поруч із японським Елвісом Преслі.
— А ти не можеш змінити зачіску? — спитав Голліс.
— Ти про що?
— Я хворий, з цим все зрозуміло, але всі витріщаються саме на тебе.
— Ця зачіска — максимум шику і приколу, — відказав Біллі й, витягнувши люстерко, поправив свій помпадур.
— Може, так воно й було. У тисяча дев’ятсот п’ятдесят п’ятому.
— На мене вже нападали на вулиці через цю зачіску. А мій брат — так той взагалі зі мною розмовляти не хоче. Якщо я кажу, що це прикольна зачіска, то так воно і є.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Золоте місто. Таємничий дар» автора Джон Твелф Гоукс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „16“ на сторінці 3. Приємного читання.