Розділ 2. Маркетингові інформаційні системи в туризмі

Як свідчить практика, більшість туристичних фірм частково або повністю ігнорують інформацію, що надається Веб-сервером ДПА, в основному покладаючись на документи, які поступають на паперових носіях. Недостатньо уваги приділяється використанню інформаційних ресурсів електронної пошти. Посилаючись тільки на паперові інформаційні носії, туристичні фірми тим самим програють у часі надходження необхідних для відповідних підрозділів інформаційних ресурсів. Оптимальним є використання сукупності всіх трьох джерел інформаційних ресурсів.

Окрім збору інформації про склад і структуру звітних форм, а також визначення програмного забезпечення для їх підготовки, створення бази даних зведеної звітності сприяє накопиченню інформації для власного формування звітності. Основним джерелом тут виступатимуть філії туристичної фірми, а головними інформаційними ресурсами - інформація для консолідованого звіту з туризму (оборотні відомості, звіти про прибутки і збитки, балансові звіти та ін.).

2.1.2. Формування бази даних

Формування бази даних зведеної звітності може складатися з таких етапів:

- планування процесу отримання інформаційних ресурсів. Цей етап охоплюватиме класифікацію звітності залежно від терміну надання, складання плану-графіка інформаційного обміну туристичної фірми з ДПА й планом-графіком інформаційного обміну туристичної фірми з філіями;

- визначення методів отримання, зберігання і обробки інформаційних ресурсів. На даному етапі аналізуватимуться існуючі методи, а також технології підготовки туристичними фірмами консолідованої звітності, пропонуватимуться найбільш реалістичні та перспективні, розглядатимуться можливості їх технологічного рішення за допомогою програмних продуктів;

- підбір персоналу для ефективного використання інформаційної бази;

- проведення організаційних заходів з упровадження бази даних у діяльність туристичних фірм.

Таким чином, створення інформаційної бази зведеної звітності може бути корисним не тільки для ефективного виконання функцій відповідним підрозділом туристичної фірми, але і для МІС та інтегрованої туристичної системи в цілому.

Основними показниками, які формуються на підставі внутрішньо-фірмової інформації, є: фінансовий стан клієнтів; види туристичного продукту, які пропонуються на ринку; витрати на створення однієї одиниці туристичного продукту; обсяг прибутку, що одержано від продажу однієї одиниці туристичного продукту; витрати на маркетинг і рекламу.

Таким чином ми бачимо, що доступ до внутрішньофірмових відомостей здійснюється швидко і без зайвих витрат. Але проблема у використанні інформації полягає в тому, що вона може бути неповною (оскільки збирається з іншою метою) або надаватися в незручній для ухвалення маркетингових рішень формі. Використання цієї інформації, перш за все, забезпечує проведення сегментації ринків туристичних продуктів, контроль за діяльністю клієнтів туристичної фірми, здійснення аналізу діяльності туристичної фірми в розрізі таких напрямів, як загальний розвиток фірми, створення туристичного продукту, дослідження і розвиток, фінанси, кадри, керівництво й організація, потенціал для нововведень.

Хоча інформація внутрішньофірмової звітності полегшує керівникам та менеджерам опрацьовування і ухвалення маркетингових рішень, проте звичайно вона не використовується без інших джерел та видів інформації, тому що не містить багатьох необхідних даних.

Інформація про зовнішні умови дозволяє певною мірою вирішити проблему відсутності необхідних даних для управлінського процесу. Керівництво туристичної фірми потребує інформації про стан середовища, в якому дана фірма функціонує. Баланс уваги управлінців до стратегії і оперативних рішень, врешті-решт, визначається зовнішнім середовищем. Дані про зовнішні умови дозволяють одержати інформацію про стан ринку, його інфраструктуру, поведінку клієнтів, постачальників, конкурентів, заходи державної регуляції. Розглядаються такі напрями спостереження і реєстрації різних явищ, які відбуваються в зовнішньому середовищі: сканування середовища (збір наявної інформації), моніторинг середовища (дослідження кон'юнктури, що склалася, процесів і тенденцій), прогнозування середовища (оцінка перспектив розвитку).

Якщо розглядати збір інформації про зовнішні умови як процес спостереження за ситуацією на ринку, який здійснюється постійно, з метою відтворення загальної картини змін, які відбуваються в ринковому середовищі, доцільним було б запропонувати методику збору маркетингових розвідувальних даних або здійснення маркетингової розвідки.

В першу чергу, необхідно визначитися щодо шляхів збору корисної інформації для ухвалення майбутніх рішень за умов невизначеності їх характеру. Досягти цього можна, завдяки поетапному підходу, який включає низку заходів і, передусім, передбачає встановлення мети туристичної фірми й маркетингу.

Це, у свою чергу, визначатиме потреби в інформації, а потім і її носії. На даному етапі важливим є врахування таких чинників макросередовища, як оподаткування, інфляція, умови кредитування, облікова й валютна політика ДПА, механізм фінансування державних фінансів, рівень безробіття, рентабельність інших видів економічної діяльності, діяльність сьогоднішніх і потенційних конкурентів. Ці фактори здійснюють безпосередній вплив подальшу спрямованість діяльності туристичної фірми (її мету), яка визначає загальні напрями планування маркетингу.

Другим етапом є формування стратегічних або тактичних потреб, які повинні бути перелічені з максимальною повнотою і грунтуватися на поставленій меті.

На наступному етапі визначають носіїв маркетингової інформації про зовнішні умови туристичних фірм - фізичних та юридичних осіб, які через свої службові функції або властивості, спосіб і стиль життя, менталітет володіють потенційною інформацією, яка розкривається або в їхніх діях, або у висловах.

Використання комп'ютерної техніки дозволяє забезпечити такі переваги маркетингу в порівнянні з маркетингом, заснованим на традиційних технологіях:

а) відсутність просторової локалізації, можливість здійснювати діяльність поза прив'язкою до конкретної території або локального ринку;