Розділ «1.6. Специфіка маркетингу туристичного продукту»

Проблемою туристичного продукту і його структур займалися вчені ряду країн, деякі автори запропонували власні підходи до класифікації складових елементів туристичного продукту. Виділяються шість груп елементів:

1) транспортний засіб, що використовується для пересування до місця призначення;

2) транспортний засіб, що використовується на місці;

3) форма надання житла;

4) тривалість відпочинку;

5) маршрут подорожі;

6) показники мобільності.

Елементи туристичного продукту поділяються на первинні (базисні), вторинні й третинні або додаткові.

Первинні - основні: транспорт, форма доставки, проживання, харчування, лікування, дозвілля, способи придбання туристичного продукту тощо.

Вторинні - матеріально-технічна база, устаткування й оснащення місць відпочинку та подорожі.

Третинні (додаткові) - театри, магазини, музеї, екскурсійне обслуговування, місця для ігор і розваг та ін.

Ряд варіантів класифікацій розробляються з точки зору рекреаційних факторів або виходячи з мотивів відпочинку.

Дотримуючись такого підходу, дослідники виділяють класифікацію, в основі якої лежить визначення рекреаційних ресурсів усіх природних елементів і особливостей людської діяльності або вироблених продуктів, які можуть спонукати зробити подорож, не пов'язану з комерційними або іншими специфічними цілями:

- сукупність різних водних ресурсів: моря, озера, ріки, термальні джерела, гейзери, льодовики, ділянки снігів;

- фактори, пов'язані з елементами наземної географічної морфології;

- різноманітні елементи, пов'язані із внутрішньою природою людини: інтерес до нового; елементи, пов'язані з розвитком людського фактора;

- елементи, пов'язані з людською діяльністю у всіх індустріях.

Таким чином, можна побачити, що підходи до класифікації елементів, які становлять туристичний продукт, різноманітні й суперечливі. Сам же туристичний продукт може бути визначений за допомогою використання різних варіантів класифікації ресурсів і врахування їх при аналізі самого туристичного продукту.

Найбільш загальний підхід до угрупування ресурсів сфери туризму пропонується Всесвітньою туристичною організацією:

1) природні багатства;