Таблиця 4.1.
Фармакотерапія ряду захворювань, що викликаються найпростішими
| Plasmodium vivax, Р. ovale, Р. falciparum, Р. malarias | Малярія | Хінгамін · Хлорідин · Хінін · Мефлохін | Примахін · Фансидар · Доксициклін · Кліндаміцин |
| Entamoeba · histolytica | Амебіаз | Метронідазол · Тінідазол · Орнідазол (тіберал) Хініофон Йодохінол Хінгамін | Еметину гідро- хлорид · Доксициклін · Дилоксанідфуроат · Паромоміцин |
| Glaruia (lamblia) intestinalis | Лямбліоз | Метронідазол · Тінідазол · Амінохінол | Фуразолідон · Акрихін |
| Trichomonas · vaginaiis | Трихомоноз | Метронідазол · Тінідазол · Нітазол · Орнідазол (тіберал) | Трихомонацид Фуразолідон Хлорідин + сульфазин |
| Toxoplasma · gondii | Токсоплазмоз | Хлорідин · Сульфазин · Пентамідин | Кліндаміцин · Спіраміцин |
| Balantidium coli | Балантидіаз | Тетрациклін · Хініофон · Йодохінол | Мономіцин · Метронідазол |
| Leishmania · donovani, · L. tropica і ін. | Лейшманіоз | Солюсурмін Натрію стибоглю- конат · Меглумін антимоніат | Кетоконазол Амфотерицин В Пентамідин Мономіцин Метронідазол |
| Tripanosoma · gambiense, · T. rhodesiense | Сонна хвороба (південноафриканський трипаносомоз) | Меларсопрол · Пентамідин | Сурамін · Ефлорнітин |
| Tripanosoma · cruzi | Хвороба Чагаса (південноамериканський трипаносомоз) | Ніфуртимокс · Бензнідазол | Примахін · Пуроміцин |
Примітка. В таблиці наведено багато препаратів, вживаних при лікуванні (для профілактики) захворювань, викликаних найпростішими. Деякі препарати в тексті не згадуються. В цьому випадку необхідно користуватися додатковою літературою і довідниками.
Самка комара Anopheles для дозрівання яєць повинна всмоктати кров людини, в яку вона вносить свою слинну рідину, що містить спорозонти (спорозоїти). Оскільки жоден препарат істотно не діє на спорозонти, інфікуванню малярійним плазмодієм запобігти практично дуже важко.
Спорозоїти, які потрапили в організм людини, швидко проникають в клітини ретикулоендотеліальної тканини печінки. Там вони проходять цикл розвитку (це так звані прееритроцитарні форми плазмодія) і потім діляться, перетворюючись на тканинні мерозоїти. Цей період хвороби перебігає безсимптомно. Тканинні мерозоїти надалі надходять в кров і проникають в еритроцити. Там вони швидко ростуть і перетворюються в шизонти, потім настає множинний розподіл (меруляція). Еритроцитарні мерозоїти (морули), що утворюються при цьому, виходять в кров і знову проникають в еритроцити, повторюючи цикл шизогонії. Момент руйнування еритроцитів і виходу мерозоїтів в кров проявляється нападом лихоманки.
При зараженні Р. vivax і Р. ovale (злоякісна 3-денна малярія) цикл повторюється через 48 годин, при зараженні Р falciparum (тропічна малярія) – через 6 годин, при зараженні Р malariae (4-денна малярія) – через 72 години.
З частини еритроцитарних мерозоїтов утворюються чоловічі і жіночі статеві клітини – гамонти. Наявність їх в крові не дає клінічних проявів, але небезпечна в епідемічному відношенні: такі хворі стають джерелом зараження комарів. Запліднення гамонтів відбувається тільки в тілі комара. Статевий цикл завершується утворенням спорозоїтів, які при укусі із слиною комара потрапляють в кров людини і дають початок новому безстатевому циклу розвитку малярійного плазмодія.
При три- і, можливо, чотириденній малярії після закінчення прееритроцитарного циклу частина тканинних мерозоїтів знов проникають в клітини печінки, де протягом довгого часу вони повторюють цикли розвитку, не викликаючи яких-небудь клінічних проявів. Ці форми плазмодія одержали назву параеритроцитарних. бони обумовлюють відновлення еритроцитарного циклу розвитку плазмодія і настання віддалених рецидивів. При тропічній малярії параеритроцитарні форми відсутні.
За хімічною будовою протималярійні засоби підрозділяють на такі групи:
А. Похідні хіноліну
► 4-заміщені хіноліни:
► хінгамін (хлорохін) Хінін Мефлохін.
► 8-амінохіноліни:
► примахін.
Б. Похідні піримідину
► хлоридин (піриметамін);
► протималярійні засоби відрізняються один від одного тропністю відносно певних форм розвитку плазмодія в організмі людини. У зв'язку з цим розрізняють:
► гематошизотропні засоби (впливають на еритроцитарні шизонти);
► гістошизотропні засоби (впливають на тканинні шизонти):
► впливають на прееритроцитарні (первинні тканинні) форми;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Протипротозойні засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.
