► алліламіни (похідні N-метилнафталіну): тербінафін, нафтифін;
► ехінокандини: каспофунгін, мікафунгін, анідулафунгін;
► нітрофеноли: хлорнітрофенол;
► препарати інших груп: аморолфін, циклопірокс, флуцитозин.
3. Рослинні та гомеопатичні препарати.
Найактуальнішим нам видається розгляд протигрибкових ЛЗ у зв'язку з їх медичним застосуванням.
Системні мікози (гістоплазмоз, криптококоз, бластомікоз, кокцидіоїдомікоз).
Амфотерицин В – один з основних лікувальних препаратів. Він є полієновим антибіотиком, продукованим Streptomyces nodosum.
Спектр дії. Дріжджоподібні грибки роду кандида; цвілеві грибки (аспергіли, мукор); збудники глибоких мікозів (бластоміцети, криптококи, гістоплазма, кокцидіоїди); найпростіші (лейшманії). На бактерії, рикетсії і віруси не впливає.
Механізм дії. Має переважно фунгістатичний ефект, пов'язаний з порушенням проникності клітинної мембрани грибів та її транспортних функцій. Вибірковість протигрибкової дії амфотерицину В обумовлена тим, що він зв'язується з основним ліпідом клітинної стінки грибів ергостеролом (у клітинах людини і бактерій основним ліпідом є холестерин).
Фармакокінетика. Препарат вводять внутрішньовенно, ендолюмбально або в порожнини. Зв'язування препарату з білками плазми крові 95 %. При зниженні рівня білка в крові велика небезпека виникнення ускладнень. Амфотерицин В добре проникає в тканини, але не у водні середовища, тому при необхідності потрібне його спеціальне введення вспинномозкову рідину, суглобову або плевральну порожнини, порожнину абсцесу тощо. Препарат може біотрансформуватися в різних тканинах організму. Елімінація здійснюється з жовчю і сечею. Період напівелімінаціїз крові 24-48 годин, проте при ураженні екскретуючих органів він збільшується до 15 днів.
Показання до застосування. Основне показання – це лікування глибоких мікозів. Крім того, використовують для лікування шкірного і коліно- слизового лейшманіозу.
Резистентність. Стійкість до амфотерицину В розвивається повільно.
Протипоказання. При захворюванні печінки і нирок.
Особливості застосування. Лікування амфотерицином В слід проводити в стаціонарі при регулярному контролі функції печінки, нирок, складу крові і вмісту іонів калію в крові.
Побічні ефекти. Амфотерицин В має високу токсичність, яка посилюється тим, що він кумулює. ПЕ спостерігаються часто, багато з них досить серйозні:
► нефротоксичність (інтерстиційний нефрит);
► гепатотоксичність;
► порушення діяльності серця (артеріальна гіпотензія, серцева недостатність);
► гематотоксичність (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Протигрибкові засоби“ на сторінці 3. Приємного читання.
