Аміноглікозиди

Протиінфекційні лікарські засоби

► розвиток важких нейтропенічних реакцій – небезпека передозування;

► ступор, пригнічення дихання й ін. – можливість розвитку коми;

► ботулізм, міастенія, паркінсонізм – підвищення ризику розвитку нейром'язової блокади;

► вагітність – прояв ото- і нефротоксичності у плода;

► геріатрія – нефротоксичність і нейротоксичність при передозуванні, а також внаслідок вікових слухових і вестибулярних розладів. Для запобігання ПЕ у немолодих слід застосовувати аміноглікозиди при постійному контролі функцій нирок і регулярному аудіометричному контролі.

Особливості застосування. Необхідно враховувати, що у дітей ТЛ збільшується (у зв'язку з віковою незрілістю механізмів екскреції) і може досягати у новонароджених перших днів життя 15-18 год., знижуючись на 21-й день після народження до б год.

При рекомендованому останніми роками одноразовому введенні дорослим аміноглікозидів II і III поколінь в/м або в/в у повній добовій дозі (гентаміцин, тобраміцин – 4-5 мг/кг, амікацин -15 мг/кг) відбувається короткочасне підвищення рівня препаратів у сироватці крові і зростає площа під фармакокінетичною кривою. Це зумовлює тривалішу дію на збудник високих концентрацій препарату, більше відношення Стах/МПК і збільшення часу постантибіотичного ефекту (ПАЕ), який складає 5-7 год. і більше при одноразовому введенні (при введенні 3 рази на добу тривалість ПАЕ складає 1-2 год). При одноразовому введенні аміноглікозиди менше кумулюють у кірковому шарі нирок, тобто їх токсичність знижується без зменшення ефективності.

Взаємодія.

► Аміноглікозиди не можна вводити в одному шприці або інфузійній системі з іншими лікарськими препаратами через можливу фізикохімічну несумісність.

► Одночасне або послідовне призначення аміноглікозидів та інших ЛЗ (всіх аміноглікозидів, ванкоміцину й інших глікопептидів, поліміксинів, амфотерицину В, фуросеміду, етакринової кислоти й ін.), які мають ото- або нефротоксичні властивості, може підсилювати ці ефекти.

► Одночасне призначення аміноглікозидів із засобами для інгаляційного наркозу, сульфатом магнію й ін. може збільшувати частоту і вираженість симптомів нейром'язової блокади, які спостерігаються в окремих випадках при лікуванні аміноглікозидами.

► Сумісне застосування нестероїдних протизапальних препаратів і аміноглікозидів може уповільнювати виведення останніх з організму з виникненням специфічних ПЕ.

Побічні ефекти. Основні групи ПЕ: токсичність; нефротоксичність; нейром'язова блокада. ПЕ виникають в основному при неадекватному

дозуванні; частота їх розвитку може залежати від величини дози, що вводиться, кратності введення, некоректованості схем лікування при нирковій недостатності й ін.

Алергійні реакції і місцевоподразнююча дія (при технічно правильному введенні препаратів) спостерігаються рідко.

Нефротоксичність – аміноглікозиди вибірково концентруються в клітинах коркового шару нирок і можуть викликати структурні та функціональні зміни в проксимальних канальцях. При помірних дозах препаратів спостерігається набухання епітелію канальців, при високих – гострий канальцевий некроз. Ці зміни виникають уже після 2 днів лікування аміноглікозидами. Ензимурія (аланінамінопептидази) є ранньою ознакою нефротоксичності. Підвищення рівня креатиніну сироватки служить передвісником ураження нефрона і порушення його функції. Спостерігаються також гіперкаліємія, глюкозурія, гіпокальціємія, алкалоз, індуковані аміноглікозидами. До чинників ризику відносяться тривале лікування високими дозами, поєднання з іншими нефротоксичними препаратами, літній вік тощо.

Для попередження нефротоксичності необхідний постійний контроль функції нирок: аналізи сечі (ензимурія, протеїнурія), крові з визначенням концентрації креатиніну, моніторинг концентрацій аміноглікозидів у крові. Вираженість симптомів нефротоксичності дозозалежна, зазвичай вони оборотні.

Ототоксичність – важкий прояв побічної дії аміноглікозидів. При нормальній функції виділення і дотриманні рекомендованих доз, стандартній тривалості лікування, лабораторному й інструментальному контролі розвивається рідко. Слухові і вестибулярні розлади, що виражаються в порушенні координації рухів, запамороченні, атаксії, наростаючій глухоті, зумовлені проникненням аміноглікозидів у перилімфу з ураженням сенсорних клітин внутрішнього вуха та їх деструктивними змінами. Профілактику цих ускладнень забезпечують лабораторний та аудіометричний контроль, що проводиться не рідше 2 разів на тиждень, моніторинг концентрацій препаратів у крові. Аміноглікозиди не слід призначати вагітним, новонародженим (у зв'язку з проникненням через плаценту і віковою незрілістю механізмів виведення), якщо це не викликано життєвими показаннями. Під час терапії аміноглікозидами не можна призначати інші ото- і нефротоксичні препарати.

Нейром'язова блокада виникає переважно у дорослих при введенні звичайних доз аміноглікозидів. Проявляється дихальною недостатністю, аж до повної зупинки дихання, нирковою недостатністю, зниженням рівня кальцію в крові, різкою слабкістю навіть при коротких курсах терапії аміноглікозидами. Цей ефект описаний при передозуванні ранніх аміноглікози- дів (стрептоміцин, канаміцин), що вводяться внутрішньоочеревинно. При лікуванні гентаміцином синдром може розвиватися на фоні недіагностованої міастенії, маскуючи це захворювання. Чинниками ризику є одночасне застосування міорелаксантів, паркінсонізм та ін.

При виникненні симптомів нейром'язової блокади показане в/в введення розчину кальцію хлориду, антихолінестеразних препаратів; при необхідності проводять реанімаційні заходи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аміноглікозиди“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди
  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби