Озельтамівір (таміфлю) – пероральний інгібітор нейрамінідази вірусу грипу людини (всіх штамів грипу А і В) і вірусу пташиного грипу (H5N1).
Препарат блокує активну зону ферменту нейрамінідази на поверхні вірусу. Внаслідок пригнічення нейрамінідази вірус грипу втрачає здатність розмножуватися і заражати інші клітини організму.
Озельтамівір призначають за схемою: по 75 міліграм (1 капсула) 2 рази на добу протягом 5-ти днів. Лікування необхідно починати в 1-2 день появи симптомів грипу. При прийомі озельтамівіру на 1-2 добу захворювання значно скорочується період клінічних проявів грипозної інфекції, зменшується їх тяжкість і знижується частота розвитку ускладнень грипу, що вимагають застосування антибіотиків.
Призначення озельтамівіру протипоказане при хронічній нирковій недостатності, вагітності, годуванні груддю.
Переноситься препарат відносно добре. Проте близько 15% хворих відзначають нудоту, рідше виникає блювота. Для зменшення диспепсичних явищ рекомендується приймати препарат під час їди.
Препарати третьої групи, інгібітори вірусної РНК-полімерази, застосовуються як при грипі, так і при інших вірусних інфекціях.
Рибавірин відноситься до групи синтетичних препаратів, що інгібують синтез нуклеїнових кислот. Він є гуанозиновим аналогом.
Ефективний при грипі, важкій респіраторній синцитіальній вірусній інфекції (вводять інгаляційно), геморагічній лихоманці з нирковим синдромом і при лихоманці Ласса (внутрішньовенно).
Механізм дії. Монофосфат рибавірину пригнічує дегідрогеназу інозинмонофосфату, яка бере участь у синтезі гуанілових нуклеотидів. Як наслідок, знижується кількість і гальмується синтез вірусних нуклеїнових кислот. Рибавірин пригнічує також РНК-полімеразу вірусу грипу і зворотну транскриптазу вірусу імунодефіциту людини. Рибавірин має широкий спектр дії, який включає РНК-вмісні віруси (віруси грипу типу А і В, парагрипу, кору, вірус імунодефіциту людини, рео-, рабдо-, тонга-, арена-, онковіруси) і ДНК- вмісні віруси (поксвіруси, віруси герпесу). Резистентних вірусів не виявлено.
Фармакокінетика. Застосовується парентерально, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, в аерозолі. Добре всмоктується при прийомі всередину, пік концентрації через 1-1,5 години. В організмі препарат фосфорилю- ється. Препарат і метаболіти повільно виводяться нирками, деяка частина затримується в еритроцитах та інших тканинах. 1½ ~ 24 години, але в плазмі крові препарат затримується до 16 днів.
Побічні ефекти. Добре переноситься хворими. Із ПЕ відзначаються шкірний висип, кон'юнктивіт. В експерименті показано, що рибавірин має мутагенний, тератогенний і канцерогенний ефекти.
До четвертої групи препаратів відноситься арбідол. Він є похідним індолу. Застосовується для профілактики і лікування грипу, викликаного вірусами грипу типу А і В, а також при гострих респіраторних вірусних інфекціях. За наявними даними, арбідол, крім помірної противірусної дії, має інтерфероногенну активність. Крім того, він стимулює клітинний і гуморальний імунітет. Вводиться препарат всередину. Переноситься добре.
До цієї групи можна віднести і препарат оксолін, який має віруліцидну дію. Він характеризується помірною ефективністю в профілактиці грипу, при ринітах вірусної етіології, аденовірусному кератокон'юнктивіті, герпетичному кератиті, деяких вірусних захворюваннях шкіри (при пухирцевому простому лишаї, оперізуючому лишаї). Застосовують його місцево. Оксолін може викликати відчуття печіння.
Важливою проблемою є пошук лікарських засобів проти пікорнавірусів, зокрема риновірусів (відносяться до РНК-вмісних вірусів). Ці віруси є причиною гострих респіраторних вірусних інфекцій (ОРВІ), відомих як "нежить". Зустрічається ця патологія дуже часто. Вакцинація в даному випадку марна, оскільки існує понад 100 серотипів риновірусів. У зв'язку з цим необхідні лікарські препарати, які згубно діють на будь-які штами риновірусів.
Пошуки ефективних сполук проводяться в таких напрямах:
• 1. Створення речовин, що перешкоджають зв'язуванню вірусу з рецепторами поверхні клітини-мішені.
• 2. Пошук інгібіторів протеаз, що беруть участь у синтезі білка, необхідного для реплікації вірусів.
• 3. Створення інгібіторів функції білкової оболонки вірусу (капсиду), які перешкоджають фіксації вірусу на рецепторах клітини-мішені, проникненню в клітину і процесу його депротеїнізації з вивільненням вірусної РНК.
Однією з перспективних сполук, одержаних за останній час, є плеконарил (інгібітор функції капсиду). За попередніми даними, він має високу ефективність, хорошу біодоступність і достатню безпеку. Препарат перебуває в процесі дослідження, прогнозувати його перспективи поки важко, проте він заслуговує згадки як перша специфічна протипікорнавірусна сполука.
Виражену противірусну активність має метисазон. Він ефективний відносно вірусу віспи. Механізм дії пов'язаний з порушенням процесу збірки віріонів, за рахунок пригнічення синтезу вірусного структурного білка.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протигрипозні препарати“ на сторінці 2. Приємного читання.
