Протитуберкульозні засоби II групи

Протиінфекційні лікарські засоби

Побічні ефекти. Найбільш виражена у нього подразлива дія. Так, диспепсичні явища (іноді з важким перебігом), що виникають при прийомі всередину, спостерігаються приблизно у 50 % хворих. Для їх зменшення призначають нікотинамід. Відзначаються також алергійні реакції. Іноді розвиваються гепатит, ортостатичний колапс, порушення з боку центральної і периферичної нервової системи і багато інших ПЕ.


Протіонамід


Аналогічним препаратом є протіонамід (піразинамід).

Антимікробна активність. Піразинамід за туберкулостатичною активністю перевершує ПАСК, але поступається ізоніазиду, рифампіцину і стрептоміцину. На інші мікроорганізми не впливає. При застосуванні лише піразинаміду до нього швидко розвивається стійкість мікобактерій туберкульозу.

Фармакокінетика. Добре всмоктується з ШКТ. Стаж – через 1-3 години. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Основна кількість піразинаміду і його метаболітів виводиться нирками.

Застосовується в поєднанні з іншими препаратами. Піразинамід призначають ентерально 3-4 рази на день.

Резистентність. Первинна стійкість до протіонаміду зустрічається в 1,4-7,8 % випадків. Стійкість мікобактерій туберкульозу до протіонаміду при комплексній терапії практично не спостерігається. Перехресна стійкість відзначається тільки з тіацетазоном. В умовах монотерапії стійкість мікобактерій туберкульозу до протіонаміду досягає через 2 місяці 32 %, а через 4 місяці – 82 %. При комбінованій хіміотерапії, особливо в поєднанні зі стрептоміцином, розвиток стійкості МВТ до протіонаміду значно зменшується (др 15 % через 5 місяців).

Протипоказання: гіперчутливість; виразка шлунка і дванадцятипалої кишки; вагітність.

Особливості застосування. Безпека у дітей до 14 років не встановлена.

Взаємодії. Ризик гепатотоксичності підвищується при поєднанні з рифампіцином, ізоніазидом.

Побічні ефекти. Найсерйознішим є гепатотоксичність. У зв'язку з цим при використанні піразинаміду необхідний систематичний контроль за функцією печінки. Порушення функції печінки є підставою до відміни препарату. У ряду хворих спостерігаються також диспепсичні явища. Затримка в організмі сечової кислоти під впливом піразинаміду іноді призводить до появи нападів подагри. Можуть виникати алергійні реакції (лихоманка, дерматити, еозинофілія тощо).

Наступний розділ:

Антибіотики

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протитуберкульозні засоби II групи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи
  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби