Розділ «37»

На північ від центру планувальники міста дозволили звести торгові ряди та де-не-де — хирляві на вигляд будинки типу ранчо з тинькованими стінами. Бун теж колись мешкав в одному з таких будинків, але то було в іншому житті, в іншій реальності. Йому здалося, що він повільно в’їжджає у своє минуле.

Руфин офіс розташовувався у двоповерховому будинку біля автостради. Після розлучення вона пішла працювати до страхового агентства й тепер мала ліцензію брокера. Бун увійшов до приймальні, де молода жінка відповідала на телефонний дзвінок, одночасно знищуючи космічних потвор на своєму комп’ютері.

— Чим можу допомогти?

— Скажіть Руф, що прийшов її чоловік.

— О... — Секретарка взяла слухавку і з цікавістю витріщилася на Буна.

На сходах почулися кроки, і до приймальні увійшла Руф — жінка ділового вигляду в блакитному брючному костюмі та окулярах із чорною оправою.

— Яка несподіванка, — обережно мовила вона.

— Вибач, що не попередив, — сказав Бун. — Ми можемо поговорити?

Руф вагалася, а потім кивнула.

— Маю обмаль часу, але кави попити ми встигнемо.

Бун вийшов за дружиною з офісу, і вони подалися до сусідньої кав’ярні, де за прилавком стояла дівчина з уплетеними у волосся морськими мушлями. Вони взяли свою каву в паперових стаканчиках і вийшли до внутрішнього дворика поряд з автостоянкою.

— І навіщо ж ти приїхав, Натане? Хочеш нарешті офіційно розлучитися?

— Ні. Якщо ти сама цього не захочеш. Я приїхав у справах до Лос-Анджелеса й вирішив проїхатися по узбережжю, щоб просто побачитися.

— Одне я знаю про тебе напевне. Один незаперечний факт. Ти нічого не робиш просто так.

«Чи казати їй про Майкла Корріґана, чи ні?» — вагався Бун. Проблема у спілкуванні з іншими людьми полягала в тому, що вони рідко слідували сценарію, виписаному у твоїй голові.

— Як ти, Руф? Що нового у твоєму житті?

— Минулого року мої прибутки зросли. А ще кілька місяців тому мене оштрафували за перевищення швидкості. Утім, ти, напевне, про це й так знаєш.

Бун не став заперечувати. Вступивши до Братства, він розпорядився, щоб йому щомісячно присилали звіти про телефонні дзвінки дружини. І цей список він ретельно звіряв із детальною інформацією про кожного, з ким вона розмовляла більше, ніж три рази на тиждень. Крім того, програма «Унормувати всіх» постійно відстежувала стан кредитної картки Руф і порівнювала з місцевою нормою її споживання алкоголю та покупки рецептурних ліків.

— Я не маю на увазі факти твого життя. Просто хотів узнати, як ти.

— У мене все чудово, Натане. У мене з’явилися нові друзі. Я полюбила таке заняття, як спостереження за птахами. Я намагаюся жити корисним і повнокровним життям.