Прагнення вихованця до переваги

Психологічні джерела виховної майстерності

Дбаючи про формування учнівського колективу, педагог передбачає основний його показник - ціннісно-орієнтаційну єдність. Цей колективний здобуток є для нього універсальним засобом до спрямованого виховання у членів колективу необхідних морально-духовних цінностей. Однак, незважаючи на ідейно-ціннісну згуртованість, індивідуальні відмінності конкретного члена колективу при цьому не зникають: колектив реально функціонує як диференційована цілісність, в якій розгортаються суперництво і компроміс, поділ на окремі групи тощо. Така внутрі-колективна ситуація спричинена різними задатками і здібностями вихованців, темпом їхнього індивідуального розвитку, станом здоров'я тощо.

Показовою щодо цього є тенденція виокремлення вихованцем себе з колективного середовища як умова досягнення власних цілей. Найчастіше такі цілі позбавлені вираженої суспільної значущості, характеризуються утилітарністю. Ними можуть бути різноманітні нагороди, престижні соціальні ролі та статусні позиції, які б демонстрували зверхність вихованця стосовно його ровесників. Подібні його прагнення не враховують морально-психологічного стану всіх членів колективу; він ставить власну мету, думаючи лише про себе. Його затьмарює ідея першості як така, що є визначальною для особистісної спрямованості. Вихованець розуміє, що самостійно своєї цілі не досягне, допомогти йому в цьому зможе лише вихователь. Тому він враховує і час, і місце, і настрій, і загальну налаштованість вихователя стосовно нього, щоб звернутись до нього зі своїм проханням і мінімізувати можливу невдачу. Звичайно, за індиферентного чи негативного ставлення до себе вихованець не ризикнув би на таке діяння.

Справа в тому, що вихованець прагне до певної переваги, не маючи на це достатніх аргументів. Адже він попередньо не проявив будь-яких зусиль, пов'язаних з працею чи з певними організаційними вміннями. Його соціально-діяльнісна пасивність не залишається непоміченою у класі. Однокласники справедливо обурюються намірами вихованця, і це на деякий час виводить його із психологічної рівноваги. Однак бажання досягти своєї мети стає настільки сильним, що він дає вихователю нереальні обіцянки, щоб підтримати надію на успіх.

У момент найбільшої емоційної напруженості вихованця щодо поставленої мети вихователь і повинен провести відповідну роз'яснювальну роботу. Він аргументує, що прагнення вихованця до переваги передчасне, не заперечуючи можливості щодо його задоволення. Вихованець має враховувати реальну ситуацію життєдіяльності класного колективу: на якій стадії виконання тих чи інших обов'язків знаходяться члени колективу, які форми заохочення планує педагог після завершення конкретних справ тощо. Далі вихователь наголошує, що лише самовідданою працею вихованець може заслужити право на відзнаку.

Педагог змінює у вихованця переконання, згідно з яким він вважає, що задоволення його прагнення до переваги пов'язане з педагогом. Натомість він обґрунтовує вихованцю, що такий його намір залежить лише від нього. Отже, центрованість вихованця на собі - важлива умова зміни його споживацької позиції, від якої залежить подальше його особистісне зростання. Завдяки цьому він має усвідомити, що нагорода не дається, а досягається власними зусиллями.

З ініціативи вихованця вихователь ставить його у діяльвісну позицію і стежить за його психологічним самопочуттям у ній, надаючи за потреби необхідну допомогу. При цьому вихователь створює умови для формування у вихованця почуття покірливості як засобу до вгамування у нього прагнення до звеличення.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологічні джерела виховної майстерності» автора Бех І.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прагнення вихованця до переваги“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Самореалізація як духовно-практичний символ особистості

  • Саморозвиток і процес самореалізації особистості

  • Відповідальність як внутрішнє джерело самореалізації особистості

  • Почуття гідності у духовному розвитку особистості

  • Честь у структурі почуття гідності

  • Культура гідності як мета особистості

  • Гідність як основа духовної свободи особистості

  • Лабіринти духовного розвитку особистості

  • Чинники духовної безпечності особистості

  • Воля у розвитку духовної напруженості особистості

  • Тактика подолання духовної безпечності, утвердження духовної напруженості

  • Духовна культуродомінантність як виховний ідеал

  • Краса духовності

  • Колізія емоційних переживань особистості

  • Умови оптимізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії

  • Контури свободи і розвитку особистості

  • Психонюанси альтруїзму особистості

  • Виховний процес з глибинним психозануренням

  • Акценти процесу самовиховання

  • Звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця

  • Педагогічне ставлення до вихованця як розвиненої особистості

  • Вчинкова вибірковість у виховному процесі

  • Виховний дозвіл-застереження як форми прилучення вихованця до моральних потреб

  • Перенесення вихованцем власних моральних настанов на іншого

  • Розголос у виховному процесі

  • Бездіяльність-занепокоєність в особистісних здобутках вихованця

  • Право вихованця на заперечення морального рішення вихователя

  • Звинувачення у виховному процесі

  • Подяка вихованців вихователю як засіб їхнього морального зміцнення

  • Стійкість до особистісних знегод у моральній поведінці вихованця

  • Тенденція виходу особистості за межі нормативних приписів у виховному процесі

  • Почуття сорому в особистісному самовдосконаленні вихованця

  • Емоційно-ціннісна реакція вихованця на етичний зміст

  • Незадоволеність собою як імпульс до необмеженості особистісного зростання вихованця

  • Ефект іррадіації у виховному процесі

  • Вчинкова контрастність як виховний засіб

  • Виховна ефективність цілісного розуміння вихованцем попередження педагога

  • Ціннісна одностайність колективу вихованців як педагогічна мета

  • Стримування вихованцем спонуки до власної аморальної дії

  • Відповідальність педагога за вихованця

  • Обіцянка і відмова як виховні прийоми

  • Емоційно-поведінкові відхилення вихованця як показники педагогічного орієнтування

  • Рефлексія вихованця у намаганнях педагога

  • Міжсферна моральна цілісність вихованця як показник його особистісної мобільності

  • Ефект ціннісної цілісності у вихованні особистості

  • Позитивні і негативні ефекти емоційних комплексів

  • Статусні відмінності вихованців як мотив опору особистісному вдосконаленню

  • Розвивальні наслідки піклування дорослих про вихованця

  • Особистісні надбання вихованця як критерій його суспільної затребуваності

  • Позиції "Я - сильний", "Я - слабкий" у поведінці вихованця

  • Емоційна поразка у вихованні особистості

  • Духовний помисел у саморозвитку вихованця

  • Зобов'язаність-невдячність вихованця іншій людині як дві його поведінкові позиції

  • Заздрість вихованця у чорно-білому спектрі

  • Малодушність в особистісній недосконалості вихованця

  • Неадекватна моральна самооцінка вихованця як детермінанта ускладнень взаємин з ровесниками

  • Явище підкорення у неформальній групі вихованців

  • Моральне розуміння в особистісному становленні вихованця

  • Віра вихованців значущому педагогу як засіб їхньої внутрішньої стабільності

  • Педагогічна техніка визначення справжнього мотиву вчинку вихованця

  • Ситуація нехтування вихованцем педагогічною пропозицією

  • Прийнятне виховне домагання як методична мета

  • Соціоперцептивний і персоналізований види дружби як моральні атрибути вихованця

  • Соціально-рольове зміщення у розвитку вихованця

  • Виховний поступ від виконавських обов'язків до обов'язків управлінських

  • Удавання як спосіб досягнення вихованцем власних цілей

  • Зухвалість вихованця у контексті педагогічних застережень

  • Вередування як спосіб поведінки вихованців

  • Чуття міри як показник особистісної зрілості вихованця

  • Морально-перетворювальні можливості представницької функції вихованця

  • Самовпевненість вихованця

  • Спрямованість вихованця на приховування власних вчинків

  • Прагнення вихованця до переваги
  • Два прояви і два сенси приниження

  • Створення вихованцем ілюзії власної моральної вихованості

  • Особистісні табу та активи вихователя

  • Вікова трансформація розвитку особистості і у виховному контексті

  • Метод педагогічного умовляння у вихованні особистості

  • Особливості задавання вихованцю особистісно розвивальної перспективи

  • Емоційно-змістове поглиблення внутрішньої ситуації "обтяжливості усвідомлення вихованцем своїх суспільно несхвальних діянь"

  • Емоційна цілісність у процесі педагогічного умовляння

  • Ситуації зваблювання у корекційному впливі на вихованця

  • Закид у суб'єкт-суб'єктній виховній взаємодії

  • Діагностування моральної вихованості школяра

  • Методика "Вимірювання особистісних якостей учнів середнього і старшого шкільного віку"

  • Методика "Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників"

  • Наука творення особистості у працях майстрів педагогіки

  • Естетика духовності Василя Сухомлинського

  • Короткий термінологічний словник

  • Література