Виховний поступ від виконавських обов'язків до обов'язків управлінських

Психологічні джерела виховної майстерності

Незалежно від того, якими знаннями володіє дорослий стосовно процесу виховання, його прагнення якомога раніше і частіше включати вихованця у виконання різноманітних обов'язків є цілком виправданим. Адже будь-який обов'язок - це певне завдання, здебільшого побутового трудового спрямування, яке має прийняти вихованець у певних часових і якісно-змістових межах. Ці межі стосуються процесу виконання завдання і його результату. Виховне значення обов'язку полягає передусім у характері взаємин, які складаються між автором обов'язку і його реалізатором. Важливим є також фактор, пов'язаний із психологічними здібностями, які набуває суб'єкт внаслідок виконання ним певного обов'язку.

Із розширенням системи соціальних відносин, в які включається вихованець у певному віковому періоді розвитку, ускладнюються і його обов'язки. На це найбільше звертають увагу педагоги і батьки, долучаючи вихованця до вирішення конкретних завдань. Особливості суб'єкт-суб'єктного (психологічного) плану є прихованішими, менш усвідомленими, тому вони недостатньо враховуються при формулюванні дорослим пропонованого вихованцю обов'язку. Логіка розмірковування дорослого зводиться до важливості того, щоб вихованець позитивно поставився до обов'язку і його успішного досягнення, а все інше сформується саме по собі. Однак далеко не завжди так трапляється.

У процесі виконання обов'язків у вихованця часто виникають конфлікти у відносинах з дорослим, і його внутрішнє життя не позбавлене особистісно деструктивних моментів. Це дає підстави для ширшого аналізу певного обов'язку, не обмежуючись лише його змістовими та часовими параметрами. Вочевидь, його слід розкрити з позиції об'єктивних характеристик, які спонукають вихованця до набуття суспільно значущих і суспільно несхвальних якостей.

У цьому контексті доцільно розрізняти виконавські та управлінські обов'язки.

За виконавських обов'язків вихованець потрапляє у підпорядкування педагогу або ровеснику, які пропонують певний обов'язок. Він вчиться свідомо підкорятися іншому, що сприяє набуттю важливої соціальної якості, без якої йому згодом буде важко успішно професійно співпрацювати. При цьому у вихованця формується рефлексивна позиція" яка зменшує силу прояву його Его-потягів і відповідних якостей: гонористості, самовпевненості, гордовитості тощо.

Специфікою управлінських обов'язків є те, що вихованець керує процесом виконання обов'язку іншим (іншими), беручи за необхідності участь у спільній діяльності. Його функція організатора і розпорядника може виявитися психологічно небезпечною для повноцінного особистісного розвитку. Адже він перебуває у позиції не "поряд з іншим", а "над іншим", тому не застрахований від розвитку почуття першості та владарювання над іншими. Він входить у "смак" таких Его-пріоритетів, і йому буває психологічно важко відмовитися від управлінських обов'язків, долучитися до виконавських. Він демонструє образу, зухвалість, а інколи й непокору при спробі ввести його у сферу виконавського обов'язку.

Отже, виховна тактика педагога має полягати у введені вихованця у сферу виконавських обов'язків як міцної діяльнісної основи його особистісного розвитку. За доцільного керування цим процесом у вихованця може сформуватися базова моральна позиція - поважати іншу людину і бути їй корисною. Набувши досвіду виконавських обов'язків, він зможе уникнути негативів, які потенційно наявні в управлінських обов'язках. У процесі їх виконання, використовуючи діяльнісний досвід, вихованець зможе вибудувати гуманістичну суб'єкт-суб'єктну взаємодію і утвердитися в ній як високоморальна особистість.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологічні джерела виховної майстерності» автора Бех І.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виховний поступ від виконавських обов'язків до обов'язків управлінських“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Самореалізація як духовно-практичний символ особистості

  • Саморозвиток і процес самореалізації особистості

  • Відповідальність як внутрішнє джерело самореалізації особистості

  • Почуття гідності у духовному розвитку особистості

  • Честь у структурі почуття гідності

  • Культура гідності як мета особистості

  • Гідність як основа духовної свободи особистості

  • Лабіринти духовного розвитку особистості

  • Чинники духовної безпечності особистості

  • Воля у розвитку духовної напруженості особистості

  • Тактика подолання духовної безпечності, утвердження духовної напруженості

  • Духовна культуродомінантність як виховний ідеал

  • Краса духовності

  • Колізія емоційних переживань особистості

  • Умови оптимізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії

  • Контури свободи і розвитку особистості

  • Психонюанси альтруїзму особистості

  • Виховний процес з глибинним психозануренням

  • Акценти процесу самовиховання

  • Звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця

  • Педагогічне ставлення до вихованця як розвиненої особистості

  • Вчинкова вибірковість у виховному процесі

  • Виховний дозвіл-застереження як форми прилучення вихованця до моральних потреб

  • Перенесення вихованцем власних моральних настанов на іншого

  • Розголос у виховному процесі

  • Бездіяльність-занепокоєність в особистісних здобутках вихованця

  • Право вихованця на заперечення морального рішення вихователя

  • Звинувачення у виховному процесі

  • Подяка вихованців вихователю як засіб їхнього морального зміцнення

  • Стійкість до особистісних знегод у моральній поведінці вихованця

  • Тенденція виходу особистості за межі нормативних приписів у виховному процесі

  • Почуття сорому в особистісному самовдосконаленні вихованця

  • Емоційно-ціннісна реакція вихованця на етичний зміст

  • Незадоволеність собою як імпульс до необмеженості особистісного зростання вихованця

  • Ефект іррадіації у виховному процесі

  • Вчинкова контрастність як виховний засіб

  • Виховна ефективність цілісного розуміння вихованцем попередження педагога

  • Ціннісна одностайність колективу вихованців як педагогічна мета

  • Стримування вихованцем спонуки до власної аморальної дії

  • Відповідальність педагога за вихованця

  • Обіцянка і відмова як виховні прийоми

  • Емоційно-поведінкові відхилення вихованця як показники педагогічного орієнтування

  • Рефлексія вихованця у намаганнях педагога

  • Міжсферна моральна цілісність вихованця як показник його особистісної мобільності

  • Ефект ціннісної цілісності у вихованні особистості

  • Позитивні і негативні ефекти емоційних комплексів

  • Статусні відмінності вихованців як мотив опору особистісному вдосконаленню

  • Розвивальні наслідки піклування дорослих про вихованця

  • Особистісні надбання вихованця як критерій його суспільної затребуваності

  • Позиції "Я - сильний", "Я - слабкий" у поведінці вихованця

  • Емоційна поразка у вихованні особистості

  • Духовний помисел у саморозвитку вихованця

  • Зобов'язаність-невдячність вихованця іншій людині як дві його поведінкові позиції

  • Заздрість вихованця у чорно-білому спектрі

  • Малодушність в особистісній недосконалості вихованця

  • Неадекватна моральна самооцінка вихованця як детермінанта ускладнень взаємин з ровесниками

  • Явище підкорення у неформальній групі вихованців

  • Моральне розуміння в особистісному становленні вихованця

  • Віра вихованців значущому педагогу як засіб їхньої внутрішньої стабільності

  • Педагогічна техніка визначення справжнього мотиву вчинку вихованця

  • Ситуація нехтування вихованцем педагогічною пропозицією

  • Прийнятне виховне домагання як методична мета

  • Соціоперцептивний і персоналізований види дружби як моральні атрибути вихованця

  • Соціально-рольове зміщення у розвитку вихованця

  • Виховний поступ від виконавських обов'язків до обов'язків управлінських
  • Удавання як спосіб досягнення вихованцем власних цілей

  • Зухвалість вихованця у контексті педагогічних застережень

  • Вередування як спосіб поведінки вихованців

  • Чуття міри як показник особистісної зрілості вихованця

  • Морально-перетворювальні можливості представницької функції вихованця

  • Самовпевненість вихованця

  • Спрямованість вихованця на приховування власних вчинків

  • Прагнення вихованця до переваги

  • Два прояви і два сенси приниження

  • Створення вихованцем ілюзії власної моральної вихованості

  • Особистісні табу та активи вихователя

  • Вікова трансформація розвитку особистості і у виховному контексті

  • Метод педагогічного умовляння у вихованні особистості

  • Особливості задавання вихованцю особистісно розвивальної перспективи

  • Емоційно-змістове поглиблення внутрішньої ситуації "обтяжливості усвідомлення вихованцем своїх суспільно несхвальних діянь"

  • Емоційна цілісність у процесі педагогічного умовляння

  • Ситуації зваблювання у корекційному впливі на вихованця

  • Закид у суб'єкт-суб'єктній виховній взаємодії

  • Діагностування моральної вихованості школяра

  • Методика "Вимірювання особистісних якостей учнів середнього і старшого шкільного віку"

  • Методика "Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників"

  • Наука творення особистості у працях майстрів педагогіки

  • Естетика духовності Василя Сухомлинського

  • Короткий термінологічний словник

  • Література