Емоційна поразка у вихованні особистості

Психологічні джерела виховної майстерності

Кожен індивід у своєму функціонуванні у складі групи і як суспільний суб'єкт, який самоактуалізується у властивих лише йому способах життєдіяльності, часто опиняється в ситуаціях власної поразки. Недосягаючи поставленої мети або досягаючи її у нижчих (від очікуваних) показниках, він виявляється переможеним.

Подібними ситуаціями наповнене і шкільне життя. Якщо школяр з певних причин зазнає поразки, він болісно переживає її, оскільки знижуються його самооцінка, рівень домагань і соціальний статус. Психологічно комфортне життя підростаючої особистості пов'язане з її практичними успіхами в діяльності, спілкуванні та пізнанні. Тому прагнення до успіху є необхідною умовою смисло-ціннісних орієнтацій особистості; без нього вони видаються ілюзорними, позбавленими необхідної спонукальної сили. На основі власного досвіду і наукових уявлень педагог урівнює діяльнісні здібності школяра та його успіхи, відповідно організовує свої методичні дії.

Переживання суб'єктами позитивних емоцій (радості, захоплення тощо) завжди слугує їхній обопільній користі за умови їх реалізації у суспільно прийнятих нормах (на радість одного суб'єкта інший теж реагує цією емоцією).

Принципово інша ситуація виникає за негативних емоційних переживань, коли успіх чи поразка можуть набувати якісно іншого значення: успіх заважатиме особистісному розвитку вихованця (варіант 1), а поразка - сприятиме йому (варіант 2).

Варіант 1. Емоційно неврівноважений вихованець, роздратовуючись на свого ровесника, кривдить його вчинком або словами. У відповідь той теж бурхливо реагує. Сприймаючи такий емоційний стан ровесника, вихованець долучає до свого почуття злості, яке він задовольнив у зовнішній дії, ще й почуття задоволення від своєї зверхності. Поєднання цих негативних переживань зміцнює особистісну Его-структуру, що перешкоджає моральному його становленню. Своїми образливими діями він завдає моральної шкоди і своєму ровесникові, пригнічуючи його моральні потенції.

Варіант 2. Вихованець аналогічно емоційно діє щодо ровесника, але вже з іншим способом емоційного реагування. Скривджений ровесник зовні не демонструє своїх переживань, навіть проявляє терпіння, знаючи емоційно-моральні вади вихованця. За такої поведінки ровесника вихованець не відчуває своєї зверхності і задоволення від образи: він виявляється емоційно переможеним. Його відчуття цілковитої емоційної поразки слугує сильним поштовхом до особистісної рефлексії: він вважає своє переживання злості й терпіння як моральне надбання ровесника. Зроблений ним висновок змушує його зайняти іншу поведінкову позицію, стати скромнішим у міжособистісних взаєминах. За такої ситуації емоційна поразка є засобом морального вдосконалення підростаючої особистості.

Вихованець як суб'єкт лжеморалі у понятійному апараті педагога

Через різні життєві обставини та виховні прорахунки у деяких вихованців формується прагматичний образ мислення, що поширюється на всі ситуації. Цей образ, якщо його не корегувати, стає життєвою філософією вихованця, визначаючи його смисло-ціннісні пріоритети. Такий вихованець постійно, перебуває у полоні власної користі, прагне чогось добитися від свого співбесідника (ровесника, дорослого).

Однак розкриття справжніх намірів перешкоджатиме вихованцю досягненню поставленої мети. Тому доводиться приховувати справжні наміри (мотиви), а діяти лише правдоподібно. За цих обставин відсутня щиросердність вихованця. Він внаслідок постійного вправляння у такій поведінковій тактиці формує справжній хист маніпулювання людьми.

Нечесність у поведінці вихованця може призводити і до драматичного результату, але це не засмучує його і не змінює усталеного стилю взаємин. Важливо, що за дружньою поведінкою, яку вихованець лише імітує, можуть приховуватися вмілі маневри, егоїстична спрямованість.

Прояви лжеморалі у психологічному розвитку суб'єкта виникають вже в ранньому віці. Наприклад, у семирічного Андрійка за обідом розболівся живіт, і він попросив дозволу вийти з-за столу. Батьки запропонували йому полежати. Тоді його трирічний брат Тарас заявив: "У мене теж болить живіт", сподіваючись викликати аналогічну батьківську реакцію.

Якби батьки не розгадали маневр Тараса, то, занепокоївшись, вони і його б відправили у ліжко. Кількаразове повторення подібної ситуації може означати, що такий спосіб поведінки стане частиною особистісної структури Тараса. Щоразу, переживаючи ревнощі до свого брата-суперника через надані тому привілеї, молодший брат оголошував би себе хворим, щоб також одержувати якусь вигоду. Оскільки маленькі діти можуть маніпулювати, дорослим з метою запобігання формування у підростаючої особистості лжеморалі слід особливу увагу приділяти її власним значущим переживанням, надавати їм суспільно прийнятної спрямованості.

Деякі діти, які мають стійкі нахили до імітаційно-маніпулятивного поведінкового стилю, позитивно трансформують цей стиль, інші - лише пристосовуються до виховних вимог. Вони, засвоївши зовнішні ознаки культурного спілкування і міжособистісної взаємодії, намагаються "вписатися" у створену педагогом соціокультурну ситуацію. І це їм часто вдається. Такі вихованці, маскуючись під доброзичливих особистостей, можуть набувати високого соціального статусу, виконувати певні пріоритетні ролі у колективі. Через власну моральну роздвоєність вони руйнують позитивний морально-психологічний груповий клімат, заважають індивідуальним морально-духовним устремлінням своїх ровесників. Тому педагог має вчасно розпізнати вихованця як суб'єкта лжеморалі та обмежити його соціальні амбіції, працюючи одночасно над його перевихованням.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологічні джерела виховної майстерності» автора Бех І.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Емоційна поразка у вихованні особистості“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Самореалізація як духовно-практичний символ особистості

  • Саморозвиток і процес самореалізації особистості

  • Відповідальність як внутрішнє джерело самореалізації особистості

  • Почуття гідності у духовному розвитку особистості

  • Честь у структурі почуття гідності

  • Культура гідності як мета особистості

  • Гідність як основа духовної свободи особистості

  • Лабіринти духовного розвитку особистості

  • Чинники духовної безпечності особистості

  • Воля у розвитку духовної напруженості особистості

  • Тактика подолання духовної безпечності, утвердження духовної напруженості

  • Духовна культуродомінантність як виховний ідеал

  • Краса духовності

  • Колізія емоційних переживань особистості

  • Умови оптимізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії

  • Контури свободи і розвитку особистості

  • Психонюанси альтруїзму особистості

  • Виховний процес з глибинним психозануренням

  • Акценти процесу самовиховання

  • Звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця

  • Педагогічне ставлення до вихованця як розвиненої особистості

  • Вчинкова вибірковість у виховному процесі

  • Виховний дозвіл-застереження як форми прилучення вихованця до моральних потреб

  • Перенесення вихованцем власних моральних настанов на іншого

  • Розголос у виховному процесі

  • Бездіяльність-занепокоєність в особистісних здобутках вихованця

  • Право вихованця на заперечення морального рішення вихователя

  • Звинувачення у виховному процесі

  • Подяка вихованців вихователю як засіб їхнього морального зміцнення

  • Стійкість до особистісних знегод у моральній поведінці вихованця

  • Тенденція виходу особистості за межі нормативних приписів у виховному процесі

  • Почуття сорому в особистісному самовдосконаленні вихованця

  • Емоційно-ціннісна реакція вихованця на етичний зміст

  • Незадоволеність собою як імпульс до необмеженості особистісного зростання вихованця

  • Ефект іррадіації у виховному процесі

  • Вчинкова контрастність як виховний засіб

  • Виховна ефективність цілісного розуміння вихованцем попередження педагога

  • Ціннісна одностайність колективу вихованців як педагогічна мета

  • Стримування вихованцем спонуки до власної аморальної дії

  • Відповідальність педагога за вихованця

  • Обіцянка і відмова як виховні прийоми

  • Емоційно-поведінкові відхилення вихованця як показники педагогічного орієнтування

  • Рефлексія вихованця у намаганнях педагога

  • Міжсферна моральна цілісність вихованця як показник його особистісної мобільності

  • Ефект ціннісної цілісності у вихованні особистості

  • Позитивні і негативні ефекти емоційних комплексів

  • Статусні відмінності вихованців як мотив опору особистісному вдосконаленню

  • Розвивальні наслідки піклування дорослих про вихованця

  • Особистісні надбання вихованця як критерій його суспільної затребуваності

  • Позиції "Я - сильний", "Я - слабкий" у поведінці вихованця

  • Емоційна поразка у вихованні особистості
  • Духовний помисел у саморозвитку вихованця

  • Зобов'язаність-невдячність вихованця іншій людині як дві його поведінкові позиції

  • Заздрість вихованця у чорно-білому спектрі

  • Малодушність в особистісній недосконалості вихованця

  • Неадекватна моральна самооцінка вихованця як детермінанта ускладнень взаємин з ровесниками

  • Явище підкорення у неформальній групі вихованців

  • Моральне розуміння в особистісному становленні вихованця

  • Віра вихованців значущому педагогу як засіб їхньої внутрішньої стабільності

  • Педагогічна техніка визначення справжнього мотиву вчинку вихованця

  • Ситуація нехтування вихованцем педагогічною пропозицією

  • Прийнятне виховне домагання як методична мета

  • Соціоперцептивний і персоналізований види дружби як моральні атрибути вихованця

  • Соціально-рольове зміщення у розвитку вихованця

  • Виховний поступ від виконавських обов'язків до обов'язків управлінських

  • Удавання як спосіб досягнення вихованцем власних цілей

  • Зухвалість вихованця у контексті педагогічних застережень

  • Вередування як спосіб поведінки вихованців

  • Чуття міри як показник особистісної зрілості вихованця

  • Морально-перетворювальні можливості представницької функції вихованця

  • Самовпевненість вихованця

  • Спрямованість вихованця на приховування власних вчинків

  • Прагнення вихованця до переваги

  • Два прояви і два сенси приниження

  • Створення вихованцем ілюзії власної моральної вихованості

  • Особистісні табу та активи вихователя

  • Вікова трансформація розвитку особистості і у виховному контексті

  • Метод педагогічного умовляння у вихованні особистості

  • Особливості задавання вихованцю особистісно розвивальної перспективи

  • Емоційно-змістове поглиблення внутрішньої ситуації "обтяжливості усвідомлення вихованцем своїх суспільно несхвальних діянь"

  • Емоційна цілісність у процесі педагогічного умовляння

  • Ситуації зваблювання у корекційному впливі на вихованця

  • Закид у суб'єкт-суб'єктній виховній взаємодії

  • Діагностування моральної вихованості школяра

  • Методика "Вимірювання особистісних якостей учнів середнього і старшого шкільного віку"

  • Методика "Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників"

  • Наука творення особистості у працях майстрів педагогіки

  • Естетика духовності Василя Сухомлинського

  • Короткий термінологічний словник

  • Література