Неадекватна моральна самооцінка вихованця як детермінанта ускладнень взаємин з ровесниками

Психологічні джерела виховної майстерності

Справжнім збурювачем нормативного перебігу виховного процесу є учасники, які мають стійку тенденцію до неадекватної моральної самооцінки. Вона є результатом дії надзвичайно сильної Его-структури особистості, що характеризується егоцентризмом, зверхністю, марнославством. Ця самооцінка тяжіє до завищення, а не до заниження особистісних надбань вихованця, часто до приписування собі невластивих якостей.

Така викривлена моральна самооцінка деструктивно впливає на її носія, перешкоджаючи йому здійснювати самокритичну рефлексію як необхідну умову морально-духовного вдосконалення. Неадекватна моральна самооцінка вихованця спричиняє негативний вплив на його взаємини з ровесниками. Для виправлення такої ситуації потрібні організовані корекційні впливи педагога.

Вихованець з таким ціннісним ставленням до себе наполегливо шукає підстав, щоб його схильність до самозвеличення знайшла своє зовнішнє практичне втілення. Його зусилля спрямовуються найчастіше на ровесника, який зрідка допускає незначні моральні помилки і стає реальною мішенню для нападок. Однак безпосередньо брати на себе роль обвинувача такому вихованцеві дещо боязко, адже у глибині душі він відчуває свою ницість, яка стримує його від морально невиправданого діяння.

Полегшує процес внутрішнього вагання, а отже, й зміцнює психологічну готовність до негідного вчинку дія педагога, який може зробити ровесникові певне моральне зауваження. Після цієї виховної педагогічної дії шлях для активності вихованця стає відкритим. Він звинувачує ровесника без найменшого докору сумління у всіх гріхах, істотно перебільшуючи їхнє значення. Ровесник справедливо кваліфікує це діяння вихованця як сильну образу, яка негативно впливає на психічне самопочуття. Внаслідок цього погіршуються стосунки між вихованцем і ровесником. Такі взаємини можуть дійти до крайнощів, якщо незаслужено ображений ровесник у відповідь буде докоряти вихованцю зі схильністю до самозвеличення в його серйозних моральних недоліках. Педагог повинен не допусти ти розгортання такого конфліктного сценарію, нейтралізувавши обопільне емоційне збудження. Після цього має розпочатися складна корекційно-виховна робота з вихованцем, якому властива неадекватна моральна самооцінка.

Знегоди вихованця як імпульс до переоцінки його ровесниками власних цінностей

Міжособистісна взаємодія як виховний фактор є однією із найдієвіших соціальних детермінант морально-духовного становлення особистості. Виховний її потенціал здебільшого досліджувався у взаємодії дорослого і вихованця. Завдяки цьому віднайдено оптимальні умови та психологічні закономірності успіху педагога. Розкриття виховного впливу в системі "вихованець - вихованець" зводилося до дії механізму особистісного зразка, наслідування чи вимоги у різних її формах.

Не менш актуальним є з'ясування виховної спроможності такої міжособистісної ситуації, коли один з її учасників перебуває у вираженому фізичному чи психологічному неблагополуччі. Такими є ситуації нещасних випадків: тілесних ушкоджень, захворювань, психічних травм. У свідомості вихованця вони відображаються у формі образів-сприймання, але на відміну від звичайних образів ці утворення набувають виразного емоційного насичення, перетворюються на образи-враження.

Вихованець, який перебуває у тяжкому психофізичному стані, через таке сприймання ровесниками стає об'єктом їхньої підвищеної уваги. Унаслідок цього виникає своєрідне виховне явище: ровесники проявляють до цього вихованця співчуття, турботу. Таке ставлення не залежить від їхніх попередніх недружніх взаємин. Щоб така благодійна позиція ровесників була активно перетворювальною і стабільною, педагог має підсилити їхній первинний образ-враження потужним емоційно-когнітивним супроводом, пояснюючи і переживаючи критичний стан вихованця.

Морально-перетворювальна дія образу-враження поширюється і на ровесників. Такий образ розгортає у ровесника процес моральної рефлексії, результатом якої є ціннісна трансформація його особистісної структури. Він починає усвідомлювати марнотність багатьох своїх прагнень, якими було сповнене життя. Виникає нове світо-ставлення, коли його неприємності (під враженням від нещастя вихованця) перестають сприйматися ровесником як неприємності. Те, до чого він прагнув, починає втрачати свою суб'єктивну значущість. Ці смислові перетворення є продуктивною внутрішньою основою для спрямування ровесником зусиль на привласнення конструктивних цінностей життєвого функціонування. їхнє змістове поле може бути таким: прощати іншим за неістотні моральні помилки; прагнути мати ближчі взаємини з ровесниками; прагнути контролювати своє ревниве ставлення до партнера; прагнути не ображатися через дрібниці; прагнути не дратуватися на своїх батьків; прагнути приховати свої негативні почуття стосовно інших; прагнути стримувати свій гнів; прагнути вибачитися за неправильні дії; ставитися до інших з повагою; ділитися своїми вміннями з іншими; догоджати своєму товаришу; підтримувати контакти з ровесниками; розуміти потреби інших; раціонально розпоряджатися особистими речами; дякувати іншим за будь-яку допомогу; вдосконалювати себе фізично та морально.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологічні джерела виховної майстерності» автора Бех І.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Неадекватна моральна самооцінка вихованця як детермінанта ускладнень взаємин з ровесниками“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Самореалізація як духовно-практичний символ особистості

  • Саморозвиток і процес самореалізації особистості

  • Відповідальність як внутрішнє джерело самореалізації особистості

  • Почуття гідності у духовному розвитку особистості

  • Честь у структурі почуття гідності

  • Культура гідності як мета особистості

  • Гідність як основа духовної свободи особистості

  • Лабіринти духовного розвитку особистості

  • Чинники духовної безпечності особистості

  • Воля у розвитку духовної напруженості особистості

  • Тактика подолання духовної безпечності, утвердження духовної напруженості

  • Духовна культуродомінантність як виховний ідеал

  • Краса духовності

  • Колізія емоційних переживань особистості

  • Умови оптимізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії

  • Контури свободи і розвитку особистості

  • Психонюанси альтруїзму особистості

  • Виховний процес з глибинним психозануренням

  • Акценти процесу самовиховання

  • Звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця

  • Педагогічне ставлення до вихованця як розвиненої особистості

  • Вчинкова вибірковість у виховному процесі

  • Виховний дозвіл-застереження як форми прилучення вихованця до моральних потреб

  • Перенесення вихованцем власних моральних настанов на іншого

  • Розголос у виховному процесі

  • Бездіяльність-занепокоєність в особистісних здобутках вихованця

  • Право вихованця на заперечення морального рішення вихователя

  • Звинувачення у виховному процесі

  • Подяка вихованців вихователю як засіб їхнього морального зміцнення

  • Стійкість до особистісних знегод у моральній поведінці вихованця

  • Тенденція виходу особистості за межі нормативних приписів у виховному процесі

  • Почуття сорому в особистісному самовдосконаленні вихованця

  • Емоційно-ціннісна реакція вихованця на етичний зміст

  • Незадоволеність собою як імпульс до необмеженості особистісного зростання вихованця

  • Ефект іррадіації у виховному процесі

  • Вчинкова контрастність як виховний засіб

  • Виховна ефективність цілісного розуміння вихованцем попередження педагога

  • Ціннісна одностайність колективу вихованців як педагогічна мета

  • Стримування вихованцем спонуки до власної аморальної дії

  • Відповідальність педагога за вихованця

  • Обіцянка і відмова як виховні прийоми

  • Емоційно-поведінкові відхилення вихованця як показники педагогічного орієнтування

  • Рефлексія вихованця у намаганнях педагога

  • Міжсферна моральна цілісність вихованця як показник його особистісної мобільності

  • Ефект ціннісної цілісності у вихованні особистості

  • Позитивні і негативні ефекти емоційних комплексів

  • Статусні відмінності вихованців як мотив опору особистісному вдосконаленню

  • Розвивальні наслідки піклування дорослих про вихованця

  • Особистісні надбання вихованця як критерій його суспільної затребуваності

  • Позиції "Я - сильний", "Я - слабкий" у поведінці вихованця

  • Емоційна поразка у вихованні особистості

  • Духовний помисел у саморозвитку вихованця

  • Зобов'язаність-невдячність вихованця іншій людині як дві його поведінкові позиції

  • Заздрість вихованця у чорно-білому спектрі

  • Малодушність в особистісній недосконалості вихованця

  • Неадекватна моральна самооцінка вихованця як детермінанта ускладнень взаємин з ровесниками
  • Явище підкорення у неформальній групі вихованців

  • Моральне розуміння в особистісному становленні вихованця

  • Віра вихованців значущому педагогу як засіб їхньої внутрішньої стабільності

  • Педагогічна техніка визначення справжнього мотиву вчинку вихованця

  • Ситуація нехтування вихованцем педагогічною пропозицією

  • Прийнятне виховне домагання як методична мета

  • Соціоперцептивний і персоналізований види дружби як моральні атрибути вихованця

  • Соціально-рольове зміщення у розвитку вихованця

  • Виховний поступ від виконавських обов'язків до обов'язків управлінських

  • Удавання як спосіб досягнення вихованцем власних цілей

  • Зухвалість вихованця у контексті педагогічних застережень

  • Вередування як спосіб поведінки вихованців

  • Чуття міри як показник особистісної зрілості вихованця

  • Морально-перетворювальні можливості представницької функції вихованця

  • Самовпевненість вихованця

  • Спрямованість вихованця на приховування власних вчинків

  • Прагнення вихованця до переваги

  • Два прояви і два сенси приниження

  • Створення вихованцем ілюзії власної моральної вихованості

  • Особистісні табу та активи вихователя

  • Вікова трансформація розвитку особистості і у виховному контексті

  • Метод педагогічного умовляння у вихованні особистості

  • Особливості задавання вихованцю особистісно розвивальної перспективи

  • Емоційно-змістове поглиблення внутрішньої ситуації "обтяжливості усвідомлення вихованцем своїх суспільно несхвальних діянь"

  • Емоційна цілісність у процесі педагогічного умовляння

  • Ситуації зваблювання у корекційному впливі на вихованця

  • Закид у суб'єкт-суб'єктній виховній взаємодії

  • Діагностування моральної вихованості школяра

  • Методика "Вимірювання особистісних якостей учнів середнього і старшого шкільного віку"

  • Методика "Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників"

  • Наука творення особистості у працях майстрів педагогіки

  • Естетика духовності Василя Сухомлинського

  • Короткий термінологічний словник

  • Література