Тенденція виходу особистості за межі нормативних приписів у виховному процесі

Психологічні джерела виховної майстерності

Ставлення людини до вимог іншої людини - явище багатогранне. У ньому задіюються різні змінні: зміст запропонованих вимог, ступінь їх суспільної та індивідуальної значущості, характер взаємин суб'єктів, що об'єднуються ситуаціями вимоги, тощо. Педагог у своїй діяльності не може обійти такі ситуації; вони не поодинокі, а буквально заповнюють виховний процес, особливо, коли вихованець первинно долучається до певної суспільної цінності.

Вимога - це веління, імператив, директива, яка формулюється як певний мовленнєвий конструкт і в такій формі пропонується для виконання. У суб'єктивному сприйнятті вимоги суттєву роль відіграє мовленнєвий спосіб її формулювання. Коли цей спосіб найсприятливіший для досягнення мети вимоги, ведуть мову про припис, у якому фокусується чітка суспільна позиція стосовно певного явища: спілкування, діяльності, поведінки людини. Точніше, у приписі завжди наявні чіткі параметри як міра (норма), зміст якої залежить від змісту припису.

У суб'єкта (вихованця і дорослого) завжди проявляється прагнення вийти за межі певного припису. Наприклад, коли вихованцеві пропонується повернутися додому о восьмій годині вечора, він вийде за межі цього часу і повернеться, припустимо, двадцять на дев'яту. У такій ситуації дорослі "б'ють тривогу", адже йдеться про дисципліну дитини як важливий атрибут моралі. Не знаючи усіх тонкощів психології дитини, вони звинувачують її у неслухняності. Інший приклад: вихованець, на думку дорослих, забезпечений усім необхідним (матеріальні речі побутового призначення), однак він висуває свої претензії щодо нових придбань. Мовою моралі це свідчить про розвиток у нього непомірного користолюбства. Подібні явища спостерігаються й у сфері спілкування та діяльності.

У кожному приписі, якщо він навіть методично досконалий, присутній елемент підкорення, який осмислюється суб'єктом як зазіхання на його свободу. Припис як дія завжди обумовлений, адже він зовнішній стосовно суб'єкта, якому він пропонується. Отже, це не сповна вільне його діяння, з яким асоціюєтеся свобода волі суб'єкта. Однак воно виконується ним за умови розширення нормативних меж. У цьому нормативному додатку й утримується рівень свободи як "можливості бути і стати собою". Тому припис і виконується, бо в ньому проявляється у єдності рівень волі як "усвідомленої необхідності" і рівень волі як "особистісної самодіяльності". Враховуючи психологічну специфіку реалізації суб'єктом припису, педагогу слід діяти двома способами. Перший полягає у тому, щоб наднормативна складова припису мінімально спотворювала його суспільно значущу мету. Йдеться про допустиме коливання межі норми, коли вона не трансформується в іншу якість. За другого способу педагог так організовує виховний вплив, що мету припису формулює не він, а вихованець як його виконавець. Цей спосіб досить складний, але з ним пов'язується повноцінний особистісний саморозвиток вихованця.

Поведінковий прояв морально незрілої свідомості вихованця

Регулятором поведінки суб'єкта є моральна свідомість - єдність моральних знань і почуттів, раціонального і емоційного. Вона узгоджує його ціннісно смислові утворення з конкретними зовнішніми обставинами. Ступінь такої регуляції, тобто наскільки вона забезпечуватиме суспільну нормоспрямованість поведінки особистості, залежить від рівня її моральної свідомості.

Особистість з незрілою моральною свідомістю кваліфікують як неосвічену в цій сфері, некомпетентність якої перешкоджає подальшому її моральному удосконаленню. Стосовно вихованців, які за об'єктивних причин не піднялися до достатнього рівня морального розвитку, то їхня поведінка характеризується нестійкістю щодо її суспільно значущої спрямованості. Такі вихованці не засуджують несхвальні діяння своїх ровесників, а інколи стають їх учасниками. Така поведінка є свідченням неструктурованості моральних утворень, розмитості суспільних пріоритетів. Вихованцям інколи видається, що суспільно незначущому діянню притаманна певна престижність, і вони мають її відчути. Моральна загроза такої поведінки була б меншою, якби він не спонукав до несхвальних вчинків свого товариша.

Впевненість вихованця з недостатнім моральним розвитком у прийнятності суспільно незначущих способів поведінки ґрунтується на тому, що він часто послуговується судженнями оточуючих, їх життєвими уявленнями, які інколи бувають далекими від об'єктивності. Такі вихованці можуть відчувати залякування, оскільки схильні до таких моральних впливів.

Таких вихованців не слід вважати важкими. Вони перебувають на перехідній стадії морального розвитку, де співіснують різні за суспільним значенням способи поведінки, а вони є їх суб'єктами. Долучений їх до наукової системи моральних знань, коли вони вже практично відчули ціну недостатніх моральних уявлень, сприяє розвитку їхньої моральної свідомості, підвищенню її регулятивної функції у межах прийнятих суспільних цінностей.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологічні джерела виховної майстерності» автора Бех І.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тенденція виходу особистості за межі нормативних приписів у виховному процесі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Самореалізація як духовно-практичний символ особистості

  • Саморозвиток і процес самореалізації особистості

  • Відповідальність як внутрішнє джерело самореалізації особистості

  • Почуття гідності у духовному розвитку особистості

  • Честь у структурі почуття гідності

  • Культура гідності як мета особистості

  • Гідність як основа духовної свободи особистості

  • Лабіринти духовного розвитку особистості

  • Чинники духовної безпечності особистості

  • Воля у розвитку духовної напруженості особистості

  • Тактика подолання духовної безпечності, утвердження духовної напруженості

  • Духовна культуродомінантність як виховний ідеал

  • Краса духовності

  • Колізія емоційних переживань особистості

  • Умови оптимізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії

  • Контури свободи і розвитку особистості

  • Психонюанси альтруїзму особистості

  • Виховний процес з глибинним психозануренням

  • Акценти процесу самовиховання

  • Звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця

  • Педагогічне ставлення до вихованця як розвиненої особистості

  • Вчинкова вибірковість у виховному процесі

  • Виховний дозвіл-застереження як форми прилучення вихованця до моральних потреб

  • Перенесення вихованцем власних моральних настанов на іншого

  • Розголос у виховному процесі

  • Бездіяльність-занепокоєність в особистісних здобутках вихованця

  • Право вихованця на заперечення морального рішення вихователя

  • Звинувачення у виховному процесі

  • Подяка вихованців вихователю як засіб їхнього морального зміцнення

  • Стійкість до особистісних знегод у моральній поведінці вихованця

  • Тенденція виходу особистості за межі нормативних приписів у виховному процесі
  • Почуття сорому в особистісному самовдосконаленні вихованця

  • Емоційно-ціннісна реакція вихованця на етичний зміст

  • Незадоволеність собою як імпульс до необмеженості особистісного зростання вихованця

  • Ефект іррадіації у виховному процесі

  • Вчинкова контрастність як виховний засіб

  • Виховна ефективність цілісного розуміння вихованцем попередження педагога

  • Ціннісна одностайність колективу вихованців як педагогічна мета

  • Стримування вихованцем спонуки до власної аморальної дії

  • Відповідальність педагога за вихованця

  • Обіцянка і відмова як виховні прийоми

  • Емоційно-поведінкові відхилення вихованця як показники педагогічного орієнтування

  • Рефлексія вихованця у намаганнях педагога

  • Міжсферна моральна цілісність вихованця як показник його особистісної мобільності

  • Ефект ціннісної цілісності у вихованні особистості

  • Позитивні і негативні ефекти емоційних комплексів

  • Статусні відмінності вихованців як мотив опору особистісному вдосконаленню

  • Розвивальні наслідки піклування дорослих про вихованця

  • Особистісні надбання вихованця як критерій його суспільної затребуваності

  • Позиції "Я - сильний", "Я - слабкий" у поведінці вихованця

  • Емоційна поразка у вихованні особистості

  • Духовний помисел у саморозвитку вихованця

  • Зобов'язаність-невдячність вихованця іншій людині як дві його поведінкові позиції

  • Заздрість вихованця у чорно-білому спектрі

  • Малодушність в особистісній недосконалості вихованця

  • Неадекватна моральна самооцінка вихованця як детермінанта ускладнень взаємин з ровесниками

  • Явище підкорення у неформальній групі вихованців

  • Моральне розуміння в особистісному становленні вихованця

  • Віра вихованців значущому педагогу як засіб їхньої внутрішньої стабільності

  • Педагогічна техніка визначення справжнього мотиву вчинку вихованця

  • Ситуація нехтування вихованцем педагогічною пропозицією

  • Прийнятне виховне домагання як методична мета

  • Соціоперцептивний і персоналізований види дружби як моральні атрибути вихованця

  • Соціально-рольове зміщення у розвитку вихованця

  • Виховний поступ від виконавських обов'язків до обов'язків управлінських

  • Удавання як спосіб досягнення вихованцем власних цілей

  • Зухвалість вихованця у контексті педагогічних застережень

  • Вередування як спосіб поведінки вихованців

  • Чуття міри як показник особистісної зрілості вихованця

  • Морально-перетворювальні можливості представницької функції вихованця

  • Самовпевненість вихованця

  • Спрямованість вихованця на приховування власних вчинків

  • Прагнення вихованця до переваги

  • Два прояви і два сенси приниження

  • Створення вихованцем ілюзії власної моральної вихованості

  • Особистісні табу та активи вихователя

  • Вікова трансформація розвитку особистості і у виховному контексті

  • Метод педагогічного умовляння у вихованні особистості

  • Особливості задавання вихованцю особистісно розвивальної перспективи

  • Емоційно-змістове поглиблення внутрішньої ситуації "обтяжливості усвідомлення вихованцем своїх суспільно несхвальних діянь"

  • Емоційна цілісність у процесі педагогічного умовляння

  • Ситуації зваблювання у корекційному впливі на вихованця

  • Закид у суб'єкт-суб'єктній виховній взаємодії

  • Діагностування моральної вихованості школяра

  • Методика "Вимірювання особистісних якостей учнів середнього і старшого шкільного віку"

  • Методика "Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників"

  • Наука творення особистості у працях майстрів педагогіки

  • Естетика духовності Василя Сухомлинського

  • Короткий термінологічний словник

  • Література