Моральне розуміння в особистісному становленні вихованця

Психологічні джерела виховної майстерності

Розуміння як внутрішній процес, що передбачає з'ясування способу виникнення певного предмета чи способу його формування, є основою інтелектуального розвитку суб'єкта.

У контексті розвитку суб'єкта як особистості особливої ваги набуває процес морального розуміння, тобто здатність до об'єктивного розкриття мотивів, цілей, умов і змісту вчинку іншої людини, а також структурних характеристик власної моральної дії. Такий процес морального розуміння є вищим його рівнем. Коли втрачається об'єктивність при визначенні суб'єктом складових певних вчинків, його моральне розуміння не буде досконалим, може виявитися навіть хибним. Ця якісна полярність морального розуміння є свідченням того, що воно не дається суб'єктові готовим, а поступово піднімається до вищого його рівня в процесі відповідного формування. Бажано, щоб цей процес не був спонтанним, а сплановано організованим.

Багато людей взагалі залишається на низькому рівні морального розуміння, чим завдають шкоди собі і тим, з ким спілкуються. Моральна шкода для окремої особи психологічно розгортається як тиск громадської думки, проти якого у неї немає дієвих внутрішніх засобів. Тому вона беззастережно йому підкоряється.

Сутність морального розуміння свідчить про необхідність цілеспрямованої педагогічної діяльності з його формування у підростаючої особистості. Це можна проілюструвати на такому прикладі. Через прикрий випадок, який трапився під час суспільно корисної праці, вихованець зазнав серйозної фізичної травми. Через це він відрізняється від ровесників і старших товаришів за загальноприйнятими культурними показниками. Це бентежило вихованця, спричинювало переживання, коли він опинявся серед ровесників.

Така його емоційна реакція на власну ваду (він не такий як усі) стала наслідком того, що про неї він сформулював судження не внаслідок аналізу ситуації суспільно корисної праці, а на основі думки оточення. Рівень морального розуміння його представників виявився досить примітивним: вони формували судження про ситуацію за зовнішніми проявами (дефектом вихованця). Тому це судження було помилковим, оскільки не відображало сутності цієї ситуації.

Сутність цієї ситуації - у характері мотивації, на основі якої вихованець включився у суспільно корисну працю. В його мотиваційній основі на першому місці, наприклад, виявилося безкорисливе прагнення упорядкувати пришкільну територію. Для вихованця його праця була високоморальним діянням, та цього не змогли зрозуміти його ровесники і старші товариші. Тому і вдавалися до неприємних вихованцю закидів.

Педагог повинен застосовувати такі дії стосовно об'єктивного морального розуміння вихованцем власної ситуації і самого себе:

• 1) вихованець повинен здійснювати процес розмірковування на основі аналізу власних мотивів, прийнятої ним мети, умов, що призвели до небажаного наслідку. У цьому йому допомагає педагог. Якщо судження оточення суперечать такому аналізу, йому доцільно ними знехтувати як помилковими;

• 2) вихованець має переконатися, що у нього відсутні підстави для сорому, ремствування на себе, оскільки мотиви його діяльності були суспільно значущими. У його свідомості центральне місце повинне зайняти усвідомлення того, що сором і пригніченість викликають лише його аморальні діяння;

• 3) педагог всіляко підтримує вихованця за його терпеливість і заохочує моральну стійкість у складній для нього життєвій ситуації;

• 4) педагог організовує корекційно-виховну роботу з тими, хто оточує ровесника загалом, піднімаючи їх до необхідного рівня морального розуміння і зміни ними ставлення до вихованця, в якому панували б співчуття та підтримка.

Загалом процес морального розуміння не може бути обмежений лише внутрішньою діяльністю вихованця. Така методична установка видається непродуктивною. Потрібна обопільна максимальна активність і педагога, і школяра, за якої можливі прогресивні моральні зміни останнього.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологічні джерела виховної майстерності» автора Бех І.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моральне розуміння в особистісному становленні вихованця“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Самореалізація як духовно-практичний символ особистості

  • Саморозвиток і процес самореалізації особистості

  • Відповідальність як внутрішнє джерело самореалізації особистості

  • Почуття гідності у духовному розвитку особистості

  • Честь у структурі почуття гідності

  • Культура гідності як мета особистості

  • Гідність як основа духовної свободи особистості

  • Лабіринти духовного розвитку особистості

  • Чинники духовної безпечності особистості

  • Воля у розвитку духовної напруженості особистості

  • Тактика подолання духовної безпечності, утвердження духовної напруженості

  • Духовна культуродомінантність як виховний ідеал

  • Краса духовності

  • Колізія емоційних переживань особистості

  • Умови оптимізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії

  • Контури свободи і розвитку особистості

  • Психонюанси альтруїзму особистості

  • Виховний процес з глибинним психозануренням

  • Акценти процесу самовиховання

  • Звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця

  • Педагогічне ставлення до вихованця як розвиненої особистості

  • Вчинкова вибірковість у виховному процесі

  • Виховний дозвіл-застереження як форми прилучення вихованця до моральних потреб

  • Перенесення вихованцем власних моральних настанов на іншого

  • Розголос у виховному процесі

  • Бездіяльність-занепокоєність в особистісних здобутках вихованця

  • Право вихованця на заперечення морального рішення вихователя

  • Звинувачення у виховному процесі

  • Подяка вихованців вихователю як засіб їхнього морального зміцнення

  • Стійкість до особистісних знегод у моральній поведінці вихованця

  • Тенденція виходу особистості за межі нормативних приписів у виховному процесі

  • Почуття сорому в особистісному самовдосконаленні вихованця

  • Емоційно-ціннісна реакція вихованця на етичний зміст

  • Незадоволеність собою як імпульс до необмеженості особистісного зростання вихованця

  • Ефект іррадіації у виховному процесі

  • Вчинкова контрастність як виховний засіб

  • Виховна ефективність цілісного розуміння вихованцем попередження педагога

  • Ціннісна одностайність колективу вихованців як педагогічна мета

  • Стримування вихованцем спонуки до власної аморальної дії

  • Відповідальність педагога за вихованця

  • Обіцянка і відмова як виховні прийоми

  • Емоційно-поведінкові відхилення вихованця як показники педагогічного орієнтування

  • Рефлексія вихованця у намаганнях педагога

  • Міжсферна моральна цілісність вихованця як показник його особистісної мобільності

  • Ефект ціннісної цілісності у вихованні особистості

  • Позитивні і негативні ефекти емоційних комплексів

  • Статусні відмінності вихованців як мотив опору особистісному вдосконаленню

  • Розвивальні наслідки піклування дорослих про вихованця

  • Особистісні надбання вихованця як критерій його суспільної затребуваності

  • Позиції "Я - сильний", "Я - слабкий" у поведінці вихованця

  • Емоційна поразка у вихованні особистості

  • Духовний помисел у саморозвитку вихованця

  • Зобов'язаність-невдячність вихованця іншій людині як дві його поведінкові позиції

  • Заздрість вихованця у чорно-білому спектрі

  • Малодушність в особистісній недосконалості вихованця

  • Неадекватна моральна самооцінка вихованця як детермінанта ускладнень взаємин з ровесниками

  • Явище підкорення у неформальній групі вихованців

  • Моральне розуміння в особистісному становленні вихованця
  • Віра вихованців значущому педагогу як засіб їхньої внутрішньої стабільності

  • Педагогічна техніка визначення справжнього мотиву вчинку вихованця

  • Ситуація нехтування вихованцем педагогічною пропозицією

  • Прийнятне виховне домагання як методична мета

  • Соціоперцептивний і персоналізований види дружби як моральні атрибути вихованця

  • Соціально-рольове зміщення у розвитку вихованця

  • Виховний поступ від виконавських обов'язків до обов'язків управлінських

  • Удавання як спосіб досягнення вихованцем власних цілей

  • Зухвалість вихованця у контексті педагогічних застережень

  • Вередування як спосіб поведінки вихованців

  • Чуття міри як показник особистісної зрілості вихованця

  • Морально-перетворювальні можливості представницької функції вихованця

  • Самовпевненість вихованця

  • Спрямованість вихованця на приховування власних вчинків

  • Прагнення вихованця до переваги

  • Два прояви і два сенси приниження

  • Створення вихованцем ілюзії власної моральної вихованості

  • Особистісні табу та активи вихователя

  • Вікова трансформація розвитку особистості і у виховному контексті

  • Метод педагогічного умовляння у вихованні особистості

  • Особливості задавання вихованцю особистісно розвивальної перспективи

  • Емоційно-змістове поглиблення внутрішньої ситуації "обтяжливості усвідомлення вихованцем своїх суспільно несхвальних діянь"

  • Емоційна цілісність у процесі педагогічного умовляння

  • Ситуації зваблювання у корекційному впливі на вихованця

  • Закид у суб'єкт-суб'єктній виховній взаємодії

  • Діагностування моральної вихованості школяра

  • Методика "Вимірювання особистісних якостей учнів середнього і старшого шкільного віку"

  • Методика "Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників"

  • Наука творення особистості у працях майстрів педагогіки

  • Естетика духовності Василя Сухомлинського

  • Короткий термінологічний словник

  • Література