Звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця

Психологічні джерела виховної майстерності

Успіх виховного впливу значною мірою залежить від глибокого розуміння педагогом ціннісної ієрархії його Я-образу, оскільки не всі внутрішні утворення суб'єкта є для нього однаково значущими. Таке уявлення суттєво спрощує виховний процес, роблячи його поверхово керованим. Практика виховання заперечує таку точку зору. У внутрішньому світі особистості є різні за суб'єктивною значущістю утворення: одні емоційно переживаються бурхливіше, інші - викликають емоційну реакцію меншої сили. На цю особливість слід зважати при організації виховної дії. Потрібно відшукувати такі складові Я-образу суб'єкта, при актуалізації яких він демонструє емоцію засмучення, а то й гіркоти. Прикладом такого найвразливішого утворення є незвабливість індивіда як альтернатива його привабливості. Привабливість є природно заданою характеристикою суб'єкта, що стабілізує його соціальне функціонування, створюючи необхідний психологічний комфорт.

З огляду на це виховна техніка повинна передбачати об'єктивацію негативного переживання незвабливості. З цією метою педагог вербалізує це переживання, констатуючи його наявність у вихованця. При цьому наголошує, що він якраз не незвабливий, а не нездатен приваблювати. За таких умов вихованець може психологічно захиститися міркуванням, що в цьому для нього немає нічого загрозливого, оскільки одних він зваблює, інших - ні. Далі педагог встановлює зв'язок цього негативного переживання вихованця з його наявними негативним рисами чи відсутністю морально-конструктивних. Після цього блокування негативних утворень або утвердження суспільно схвальних відбувається у контексті переживання емоцій незвабливості чи привабливості. Вихованцеві слід детально розкрити психологічну шкоду його часткової ізольованості від людей (ровесників, дорослих), коли він переживатиме самотність, відсутність дружнього співчуття та підтримки, і всі переваги тісного міжособистісного контакту з його емоційною захищеністю. Дієвість цієї виховної техніки підвищується за використання емоційних переживань привабливості чи незвабливості стосовно значущих для вихованця ровесників чи дорослих. Вагомість певних особистостей значно інтенсифікує у нього внутрішню роботу щодо власної духовно-моральної самозміни, надаючи їй більшої стійкості та напруженості.

Ефект морального відлуння у виховному процесі

У витоках морального розвитку особистості знаходиться механізм емпатії (співчуття) як здатності дитини відгукуватися на емоційне переживання іншої емоцією аналогічної модальності, тобто співчувати їй у радості чи сумі. На основі цього механізму як природно заданого виникають перші моральні дії, оскільки внаслідок сприймання, наприклад, негативного емоційного стану ровесника у дитини виникає не лише аналогічне емоцій не переживання, а й поштовх до зміни такого стану, через відповідну допомогу.

Моральні дії, що розгортаються на основі механізму емпатії, якщо не включатися в їхній перебіг, є діями односторонніми, оскільки дитина, яка отримала допомогу від свого ровесника, не реагує на неї. Стан задоволеності повністю утримує її у своїх межах, не дозволяючи їй здійснити зустрічну щодо помічника дію. У таких поведінкових ситуаціях не вистачає визначального показника - моральної взаємодії.

Справжня мораль - це обопільне людське добро. З нею пов'язують ефект морального відлуння. Тому моральні дії повинні знаходити зворотнє доповнення спочатку у формі звичайної (щирої) подяки, далі - похвали від їх об'єктів. У цьому напрямі повинна трансформуватися мораль, що ґрунтується на механізмі емпатії. Причому похвала за своїм змістом має відповідати значущості одержаної допомоги. Це має стати неухильним моральним правилом вихованця. Подяка і похвала зміцнюють благодійні спонуки, сприяють їх перетворенню зі спорадичних на сталі моральні способи дій особистості, спрямовані на іншу людину.

Особлива психологічна ситуація виникає у зв'язку з проявом матеріальної допомоги, коли людина її не потребує. У такому разі важливий морально-психологічний аспект вчинку. Його автор прагне об'єктивувати свої добрі наміри стосовно певної особи у матеріалізованій формі, оскільки, на його думку, матеріалізований намір є переконливішим для особи як об'єкта такого вчинку. Моральні вчинки розгортаються в умовах поваги, прихильності, гуманності, властивим людям як учасникам таких діянь. Щоб добрі наміри були обопільними (а це і є показником вищого рівня моралі), об'єкт такого вчинку теж матеріалізує своє благочесне ставлення і адресує його своєму добродійнику.

Знаючи глибинну морально-духовну сутність і значущість таких вчинків, педагог має планомірно формувати їх у своїх вихованців.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологічні джерела виховної майстерності» автора Бех І.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Самореалізація як духовно-практичний символ особистості

  • Саморозвиток і процес самореалізації особистості

  • Відповідальність як внутрішнє джерело самореалізації особистості

  • Почуття гідності у духовному розвитку особистості

  • Честь у структурі почуття гідності

  • Культура гідності як мета особистості

  • Гідність як основа духовної свободи особистості

  • Лабіринти духовного розвитку особистості

  • Чинники духовної безпечності особистості

  • Воля у розвитку духовної напруженості особистості

  • Тактика подолання духовної безпечності, утвердження духовної напруженості

  • Духовна культуродомінантність як виховний ідеал

  • Краса духовності

  • Колізія емоційних переживань особистості

  • Умови оптимізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії

  • Контури свободи і розвитку особистості

  • Психонюанси альтруїзму особистості

  • Виховний процес з глибинним психозануренням

  • Акценти процесу самовиховання

  • Звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця
  • Педагогічне ставлення до вихованця як розвиненої особистості

  • Вчинкова вибірковість у виховному процесі

  • Виховний дозвіл-застереження як форми прилучення вихованця до моральних потреб

  • Перенесення вихованцем власних моральних настанов на іншого

  • Розголос у виховному процесі

  • Бездіяльність-занепокоєність в особистісних здобутках вихованця

  • Право вихованця на заперечення морального рішення вихователя

  • Звинувачення у виховному процесі

  • Подяка вихованців вихователю як засіб їхнього морального зміцнення

  • Стійкість до особистісних знегод у моральній поведінці вихованця

  • Тенденція виходу особистості за межі нормативних приписів у виховному процесі

  • Почуття сорому в особистісному самовдосконаленні вихованця

  • Емоційно-ціннісна реакція вихованця на етичний зміст

  • Незадоволеність собою як імпульс до необмеженості особистісного зростання вихованця

  • Ефект іррадіації у виховному процесі

  • Вчинкова контрастність як виховний засіб

  • Виховна ефективність цілісного розуміння вихованцем попередження педагога

  • Ціннісна одностайність колективу вихованців як педагогічна мета

  • Стримування вихованцем спонуки до власної аморальної дії

  • Відповідальність педагога за вихованця

  • Обіцянка і відмова як виховні прийоми

  • Емоційно-поведінкові відхилення вихованця як показники педагогічного орієнтування

  • Рефлексія вихованця у намаганнях педагога

  • Міжсферна моральна цілісність вихованця як показник його особистісної мобільності

  • Ефект ціннісної цілісності у вихованні особистості

  • Позитивні і негативні ефекти емоційних комплексів

  • Статусні відмінності вихованців як мотив опору особистісному вдосконаленню

  • Розвивальні наслідки піклування дорослих про вихованця

  • Особистісні надбання вихованця як критерій його суспільної затребуваності

  • Позиції "Я - сильний", "Я - слабкий" у поведінці вихованця

  • Емоційна поразка у вихованні особистості

  • Духовний помисел у саморозвитку вихованця

  • Зобов'язаність-невдячність вихованця іншій людині як дві його поведінкові позиції

  • Заздрість вихованця у чорно-білому спектрі

  • Малодушність в особистісній недосконалості вихованця

  • Неадекватна моральна самооцінка вихованця як детермінанта ускладнень взаємин з ровесниками

  • Явище підкорення у неформальній групі вихованців

  • Моральне розуміння в особистісному становленні вихованця

  • Віра вихованців значущому педагогу як засіб їхньої внутрішньої стабільності

  • Педагогічна техніка визначення справжнього мотиву вчинку вихованця

  • Ситуація нехтування вихованцем педагогічною пропозицією

  • Прийнятне виховне домагання як методична мета

  • Соціоперцептивний і персоналізований види дружби як моральні атрибути вихованця

  • Соціально-рольове зміщення у розвитку вихованця

  • Виховний поступ від виконавських обов'язків до обов'язків управлінських

  • Удавання як спосіб досягнення вихованцем власних цілей

  • Зухвалість вихованця у контексті педагогічних застережень

  • Вередування як спосіб поведінки вихованців

  • Чуття міри як показник особистісної зрілості вихованця

  • Морально-перетворювальні можливості представницької функції вихованця

  • Самовпевненість вихованця

  • Спрямованість вихованця на приховування власних вчинків

  • Прагнення вихованця до переваги

  • Два прояви і два сенси приниження

  • Створення вихованцем ілюзії власної моральної вихованості

  • Особистісні табу та активи вихователя

  • Вікова трансформація розвитку особистості і у виховному контексті

  • Метод педагогічного умовляння у вихованні особистості

  • Особливості задавання вихованцю особистісно розвивальної перспективи

  • Емоційно-змістове поглиблення внутрішньої ситуації "обтяжливості усвідомлення вихованцем своїх суспільно несхвальних діянь"

  • Емоційна цілісність у процесі педагогічного умовляння

  • Ситуації зваблювання у корекційному впливі на вихованця

  • Закид у суб'єкт-суб'єктній виховній взаємодії

  • Діагностування моральної вихованості школяра

  • Методика "Вимірювання особистісних якостей учнів середнього і старшого шкільного віку"

  • Методика "Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників"

  • Наука творення особистості у працях майстрів педагогіки

  • Естетика духовності Василя Сухомлинського

  • Короткий термінологічний словник

  • Література