У редакційній угоді доцільним є закріплення права виконавчого органу ЗМІ самостійно наймати редакторів на конкретний термін. Окремо слід чітко визначити підстави, за яких може бути звільнено редактора. У випадку порушення редакційної угоди сторони мають право на звернення до суду;
• четвертий – є загроза монополізації цієї сфери. Злиття ЗМІ та виникнення монополістичних об'єднань у сфері їх діяльності призводить до:
• використання таких об'єднань для інформаційного впливу на суспільство з метою формування в ньому переконання про доцільність або необхідність певних перетворень в суспільній, політичній чи економічній сферах країни в інтересах власників ЗМІ;
• обмеження можливості отримання інформації;
• здійснення впливу на свободу дій політичних партій;
• вигідного впливу на діяльність великих і малих видавництв;
• п'ятий – адміністративний тиск з боку держави. Значна частина проблем, пов'язаних із діяльністю ЗМІ, має переважно етичний відтінок і не вирішується правовими чи адміністративними засобами.
Свого часу Головне управління інформаційної політики Адміністрації Президента України Л. Кучми намагалося формувати державну ідеологію адміністративними методами, в тому числі, через так звані "темники".
Водночас, варто зазначити, що "темники" – це загальноприйнята практика навіть у демократичних країнах. Адже "темники" потрібні для того, щоб певний керівник низової ланки у структурі ЗМІ не забув, що і як було домовлено висвітлювати. Це лише технічний інструмент забезпечення адміністративного контролю усередині прийнятої системи взаємин.
Такий контроль може здійснюватися не лише власниками ЗМІ, але й державою, яка інформує суспільство про події, що відбуваються. У такому випадку держава виступає активним гравцем в інформаційному середовищі. Розповсюдження грамотно, якісно та яскраво підготовлених повідомлень про діяльність влади, в яких проведено чіткий зв'язок з актуальними суспільно- політичними подіями, є цілком логічним кроком демократичної влади.
У демократичних країнах самі повідомлення носять інформаційний характер і називають "прес-релізами". Прес-релізи надзвичайно затребувані самими ЗМІ, часто в силу обмеженості власних можливостей отримання інформації чи нестачі часу. Однак в умовах свободи слова неприпустимою є практика поширення обов'язкової до висвітлення інформації, що мало місце в Україні до 2005 р. і викликало протести в журналістському середовищі.
Окрім зазначених вище правових, організаційних та інших проблем у діяльності ЗМІ на стратегічний розвиток сфери масової комунікації впливають й інші суто технічні проблеми.
Суттєвий вплив справляє відставання у розвитку національного сегменту глобальної телекомунікаційної мережі Інтернет, супутникового мовлення тощо внаслідок відсутності в державі необхідних для цього ресурсів.
Стрімкий розвиток новітніх інформаційних технологій в економічно розвинутих країнах, що відбувається з початку 90-х pp. XX століття, спровокував кардинальні зміни в загальному розвитку світової цивілізації, які називають процесами глобалізації. Рушійною силою виступають технології отримання, зберігання, обробки та передачі інформації: комп'ютеризація, мініатюризація, супутникові комунікації, волоконна оптика та мережа Інтернет.
Метою глобалізації, є якнайширша інтеграція ринків, фінансів, технологій тощо, на фоні яких відбувається взаємопроникнення засобів комунікації та засобів масової інформації (телебачення, преси, радіомовлення). Таким чином йде інтеграція традиційних ЗМІ у глобальну комунікаційну мережу шляхом створення новинових, періодичних інтернет- сайтів або інтернет-версій тих чи інших друкованих видань.
На сьогодні найпоширенішим та найефективнішим ЗМІ за рівнем маніпулятивного впливу є телебачення. Подальший розвиток телевізійного мовлення в Україні стримується властивим галузі монополізмом, вилученням місцевих програм на користь іноземних виробників. При цьому надзвичайно актуальним на сьогодні є питання переходу на цифровий формат мовлення.
Однак для цього необхідно вирішити проблеми вичерпності радіочастотного ресурсу, технічної якості мовлення тощо.
Стрімкий розвиток глобальної телекомунікаційної мережі Інтернет та її можливості з передачі текстової й аудіовізуальної інформації дозволяють прогнозувати швидкий вихід Інтернет на провідні позиції серед сучасних ЗМІ.
Відповідно на сьогодні розрізняють два типи Інтернет-ЗМІ: мережеві – новинові інформаційні сайти, які існують виключно в електронному вигляді, та Інтернет-версії ЗМІ – аналог друкованих ЗМІ в мережі.
Інтеграційні процеси Інтернет та ЗМІ у поєднанні з унікальністю феномену Інтернет серед сучасних засобів масової комунікації, який окрім властивостей, притаманних традиційним ЗМІ, має також особливі характеристики, що сприяють використанню глобальної мережі як ефективного каналу інформаційного впливу. Зокрема, це:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.“ на сторінці 10. Приємного читання.
