Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

Забезпечення інформаційної безпеки держави


Приватні охоронно-розшукові бюро і служби безпеки Німеччини


У ФРН приватне охоронно-розшукове бюро повинне бути зареєстроване як "установа, що займається ремеслом (промислом)", так як при цьому "переслідується мета заробляти гроші". Бюро виконує всі законоположення і постанови, що стосуються установ подібного роду в даній Федеральній Землі. Для засновника не потрібно, як в інших країнах, наприклад Україні, Росії, Австрії та Фінляндії, спеціальної або юридичної освіти, або відповідного досвіду роботи в місцевих правоохоронних органах. Необхідною умовою для заснування бюро є наявність мінімального капіталу (50 тис. колишніх марок ФРН).

За існуючою в Німеччині класифікації приватні служби безпеки поділяються, в основному, на дві великі групи: 1) агентства, що займаються наданням приватним фірмам і державним установам послуг із забезпечення безпеки будівель, об'єктів та осіб, які підлягають фізичній та іншим видам охорони; 2) підрозділи внутрішньої охорони, створені самими приватними фірмами та державними установами. Згідно з Федеральним законом про приватні підприємства, для відкриття приватної служби потрібен спеціальний дозвіл місцевої влади, у тому числі на укладання контрактів із замовником: відомством, підприємством, приватною фірмою. У дозволі може бути відмовлено, якщо приватна служба безпеки не в змозі забезпечити необхідний професійно визнаний рівень безпеки роботи або не має для цього достатніх фінансових, технічних чи інших особливостей. Конкретні критерії "надійної безпеки", як правило, викладаються у відповідних постановах і директивах урядових органів окремих Федеральних Земель. Директивами та інструкціями Федерального Міністра господарства ФРН регулюються загальні питання контролю за діяльністю приватних служб безпеки, їх оснащенням зброєю і спеціальною технікою, процедур збереження ними службових та фірмових секретів підприємств і об'єктів, що охороняються.

До приватних служб безпеки, які уклали контракти з Бундесвером або органами НАТО на охорону військових і військово-промислових об'єктів на території Німеччини, згідно з Федеральним законом від 12.08.1965 р. "Про права військового персоналу вартової служби" і Федеральним законом від 02.03.1974 р. "Про правах цивільних службовців з охорони військових і військово-промислових об'єктів" пред'являються особливі вимоги несення служби. Так, приміром, персонал таких служб безпеки зобов'язаний беззаперечно підпорядковуватися всім вказівкам начальника караулу військової частини або військового об'єкта. Дії останнього не підлягають правовим обмеженням, які належать до приватних служб безпеки.

Широке залучення останніми роками приватних служб безпеки ФРН для охорони військових і режимних об'єктів, зростання чисельності підрозділів внутрішньої охорони на приватних підприємствах і фірмах, які в ряді випадків починають успішно конкурувати з поліцією, маючи висококваліфікованих співробітників та вузькопрофесійні завдання, змушують Міністерство внутрішніх справ ФРН постійно займатися питаннями визначення та уточнення завдань, які вирішують приватні служби безпеки, щоб не допустити їх перетворення в безконтрольну "приватну поліцію". Подібна діяльність Міністерства внутрішніх справ ФРН знаходить підбадьорення і підтримку як серед самих детективів і охоронців, так і громадськості, оскільки сприяє посиленню громадського контролю за цією формою оперативно-розшукової діяльності та в цілому за правоохоронною сферою.

Підтвердженням посилення уваги правоохоронних органів до діяльності приватних детективних агентств є неодноразові слухання з цього питання в Постійному комітеті з розвідки у Відомстві федерального канцлера. Наприклад, в одній спільній доповіді, представленій БФФ (контррозвідка) і МЗС ФРН, порушується питання залучення приватних детективних і охоронних фірм до виявлення "небажаних" дій з боку іноземних фірм і банків. У прийнятій резолюції зазначалося, що під прикриттям деяких товариств нібито працюють співробітники іноземних розвідок, у зв'язку з чим необхідні спільні заходи державних органів і приватнопідприємницької структур щодо обмеження діяльності іноземних компаній, котрі завдають шкоди економіці ФРН. У зв'язку з цим слід зауважити, що відповідно до чинного в ФРН законодавством, для створення спільних акціонерних товариств за участю іноземного капіталу не потрібно спеціального дозволу урядових чи інших офіційних органів. Законодавством ФРН не передбачено також обмежень щодо частки іноземного капіталу, питомої ваги іноземців у кадровому складі закордонних фірм.

Проте, при створенні спільних товариств влада ФРН, як правило, правоохоронні органи, намагається досягти в іноземних партнерів так званих "психологічних" моментів: вони вимагають, щоб діяльність іноземних компаній і банків на території ФРН не обмежувала традиційні інтереси місцевих фірм. Одночасно при реєстрації іноземної фірми на території ФРН іноземці мають повідомляти про те, що в ній не працюють, в тому числі й під прикриттям, співробітники іноземних спецслужб та їхня агентура. При цьому іноземні партнери попереджаються про те, що в разі виявлення порушення цієї заборони іноземні розвідники та їх агенти будуть видворені з території ФРН, а сама фірма може бути закрита.

Найбільш активну розвідувальну і контррозвідувальну діяльність щодо іноземних компаній здійснюють: Федеральне відомство з охорони Конституції (БФФ) і Служба військової контррозвідки (МАД). До вивчення іноземців, які працюють в спільних компаніях, постійно підключається також Федеральна розвідувальна служба ФРН (БНД), підрозділи кримінальної поліції, митної та прикордонної служб. У вивченні комерційної діяльності іноземних компаній беруть участь підрозділи податкового відомства. Останніми роками уряд Німеччини активно використовує національні спеціальні служби у вирішенні економічних проблем країни шляхом створення оперативних позицій в структурі контррозвідувальних органів приватнопідприємницьких компаній, що виконують функції підрозділів безпеки і розшуку. Нині зазначені компанії все частіше залучаються державними установами та великими концернами, банками, промисловими асоціаціями для виконання специфічних завдань, зокрема, щодо внутрішньої охорони, дотримання режиму безпеки на об'єктах, налагодження секретного діловодства та безпечних каналів телефонно-телексного і радіозв'язку. Характерно, що фірми, створені за ініціативою спеціальних служб, стали приймати на себе деякі функції розшукової діяльності, а також організують особисту охорону керівників згаданих установ, їх найближчого оточення і родичів. Природно, що служби приватного розшуку і охорони, ініціативно створені органами контррозвідки, підтримують з ними регулярний контакт, обмінюються оперативною інформацією, в ряді випадків виконують окремі спільні заходи. Відомо, наприклад, що деякі подібні фірми на регулярній основі ведуть збір даних про політичне і соціально-економічне становище в країнах СНД.

Крім того, згадані ж фірми займаються забезпеченням безпеки представництв німецьких компаній за кордоном, у тому числі від агентурного і технічного проникнення конкурентів, ведуть досить активну роботу з місцевими громадянами, що представляють інтерес з точки зору вирішення проблем німецького підприємництва. Відзначається все більш широке використання німецькими спецслужбами співробітників приватних охоронних і детективних агентств для щільного контролю за іноземними представниками під час відвідань останніми промислових підприємств, будівельних майданчиків, виставкових комплексів і т. ін. Нині це одне з пріоритетних напрямів взаємодії державних спецслужб з приватними службами безпеки, агентствами охорони і розшуку. Співробітники подібних агентств і служб використовуються також при проведенні наступних оперативних заходів: 1) перевірка персоналу іноземних фірм, з якими підтримує або має намір встановити ділові відносини німецька сторона; 2) обстеження персоналу іноземних фірм за місцем їх проживання як у Німеччині, так і за кордоном; 3) комплексна перевірка, в тому числі за обліками НАТО, родичів і знайомих співробітників іноземних фірм; 4) фотографування об'єктів, які цікавлять; 5) взяття різних біологічних проб; 6) встановлення первинних контактів з відповідними категоріями іноземців.

Для співробітників охоронно-розшукових компаній характерні наступні риси: 1) діяльності, в ряді випадків в досить гостро наступальному характері; 2) використання чинника раптовості, в тому числі при виїзді іноземців в інші міста для особистого знайомства і проведення з ними первинної бесіди; 3) використання компрометуючих іноземців матеріалів; 4) пропозиції привабливої фінансової підтримки, "дружньої допомоги", сприяння у просуванні по службі. У ряді випадків іноземці відзначали за собою: 1) щільне спостереження, здійснюване агентами детективних бюро; 2) різноманітність їх дій при встановленні первинного контакту з іноземними представниками (в транспорті, міських умовах, в лісовій зоні, у ході громадських заходів і т. ін.)

З метою підвищення цілеспрямованості в роботі, звуження контингенту німецьких комерсантів-носіїв конфіденційної інформації, які за родом своєї діяльності вступають в контакти з іноземними представниками, на багатьох фірмах ФРН за прямої участі та за рекомендаціями місцевих спецслужб створені так звані "східні" відділи, в яких було виявлено значну кількість співробітників німецьких спецслужб, як діючих, так і звільнених зі служби на пенсію. Зазначена категорія осіб, здійснюючи роботу з позицій "східних" відділів німецьких фірм веде добування "втемну" розвідувальної, економічної і науково-технічної інформації, проводить вивчення іноземців, які перебувають на фірмі, рекомендує кадровому апарату своїх компаній кандидатури для поїздок за кордон. "Східні" відділи, як встановлено, існують на фірмах "Телефункен", "Олімпія Верке", "Глахе Інтернаціональ", "Антон Олерт" й на більш ніж у 60 інших фірмах Німеччини.

Німецькі спецслужби активно використовують "східні відділи" (групи з організації співробітництва з державами Східної Європи та СНД), створені не тільки в промислових, а й у торгово-посередницьких компаніях, в яких в оперативних цілях широко застосовується праця перекладачів, у тому числі з числа колишніх радянських громадян, які мають численні зв'язки та родичів за кордоном. Для діяльності цієї категорії осіб характерні надмірна настирливість, прагнення привернути до себе іноземця, вручити йому подарунки, що ставить його в залежність, забезпечити можливості продовження контакту на перспективу тощо.

Характерним явищем для Німеччини є використання детективних фірм для виявлення недоліків в роботі іноземних компаній. Співробітники детективно-розшукових фірм прагнуть наводити інспекторів з числа місцевих громадян, які перевіряють бухгалтерську звітність, на можливі порушення іноземними компаніями місцевого законодавства (неправильне витрачання представницьких коштів, недоотримання відсотків з прибутків компаньйонів, порушення податкового та митного законодавства і т. ін.). Є дані про те, що в результаті подібних ревізій, які були завчасно підготовлені детективними агентствами, іноземні компанії несли серйозні втрати, підривався їх престиж на місцевому ринку, щодо окремих їх співробітників порушувалися кримінальні справи.

У цілому детективно-розшукові агентства, на замовлення німецьких торгово-промислових і посередницьких фірм, здійснюють, як правило, наступний комплекс заходів щодо іноземців: 1) добувають інформацію про підозрілі факти в поведінці іноземних громадян, особливо націлені вони на збір відомостей компрометуючого характеру, пов'язаних, наприклад, з отриманням хабара; 2) активно застосовують демонстративне і конспіративне зовнішнє спостереження із застосуванням фото-, кіно- і відеотехніки; 3) прагнуть записати окремі бесіди іноземців з їх партнерами, застосовуючи конспіративні засоби звукозапису; 4) вживають заходи до негласного огляду особистих речей та службових документів, що залишаються іноземцями в готелях, офісах, у фірмах і т. ін.

Багато іноземців відзначають досить глибоку підготовку приватних детективних агентств до встановлення контакту з особою, що їх цікавить, а також до створення передумов для проведення ділової бесіди. У ході таких бесід з'ясовуються, як правило, відомості, які могли бути отримані детективом лише з консульської служби, поліцейських, митних, податкових органів. Це свідчить про досить широку взаємодію приватних детективних агентств з державними спеціальними службами.

Згадані ж співробітники, як правило, супроводжують іноземців по маршрутах їх слідування, особливо в зонах промислового будівництва, автодромах, на території великих об'єктів з передовою технологічною базою, прагнуть фіксувати причини відхилення іноземців від зазначених маршрутів, виявляти контакти іноземців з місцевими громадянами. В окремих випадках приватний детектив, найнятий німецькою фірмою, погоджує з її керівництвом час установки, припинення та поновлення зовнішнього спостереження за іноземним представником. Все більш характерним стає реалізація через цю категорію осіб загроз про можливість настання для шоземців кримінально-правових наслідків, про які вони попереджали у ході бесід. У ряді випадків застосовують залякування, блеф, психологічний вплив.

Відзначається все більш широке застосування співробітниками детективних і охоронних агентств таких оперативних заходів, як викрадення і псування належать іноземцям автомашин, демонстративні огляди особистих речей, пограбування та вандалізм щодо займаних ними приватних квартир, провокаційні дзвінки по телефону, направлення листів, що містять погрози на адресу членів сім'ї. Подібні дії сприяють перевірці іноземця в ситуації, яка ускладнює обстановку навколо нього, виявлення його реакції на подібні несприятливі обставини. Такими способами в іноземців намагаються викликати невпевненість, неспокій, настороженість, пригніченість, а часом і страх за своє життя, за благополуччя і здоров'я членів сім'ї. Характерно, що державні німецькі спецслужби останнім часом йдуть від проведення подібних досить гострих оперативних заходів, передоручаючи їх приватним охоронно-детективним фірмам, що дозволяє в разі зриву заходів, викриття їх учасників, залучення уваги преси, фактично уникнути відповідальності, оголосивши подібні дії ініціативою приватних осіб.

Детективні агентства, координуючи свою роботу з поліцією і контррозвідкою, концентрують зусилля на створення оперативних позицій, формування агентурних груп, масоване використання спеціальної техніки проти іноземних громадян. Так, у Гамбурзі у припортовій частині міста виділено п'ять основних об'єктів (ресторани, кафе, готелі), які найбільш часто відвідуються іноземними співробітниками спільних компаній, а також членами екіпажів іноземних суден. На цих об'єктах найбільш активно використовуються агентурні та оперативно-технічні можливості для отримання додаткової інформації про поведінку іноземців в неформальній обстановці, їх контактах з місцевими бізнесменами, спробах добувати відомості комерційного, фінансового, науково-технічного характеру.

Останніми роками керівництво МВС Німеччини та БФФ (контррозвідка) виступили з ініціативою – посилити адміністративно- технічну допомогу з боку спецслужб Федеральній прикордонній охороні, митним органам, приватним детективно-розшуковим і охоронним агентствам, яким по суті справи відводиться роль допоміжних підрозділів секретних служб ФРН, Одним із пріоритетних завдань детективних агентств Німеччини с виявлення іноземних представників, які с членами наукових товариств. Зрозуміло, що членство в подібних суспільствах забезпечує отримання публікацій, участь у наукових і технічних конференціях та виставках, річних зборах тощо. Співробітники детективних агентств, впроваджені в подібні наукові товариства, прагнуть домогтися відсторонення секретоносіїв із числа місцевих громадян від небажаних контактів з іноземцями і виявляти джерела інформації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН
  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави