Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

Забезпечення інформаційної безпеки держави

США, які протягом останніх десятиріч знаходяться в авангарді інформаційних інновацій, на сучасному етапі виступають світовим лідером за рівнем розвитку, масштабами впровадження, розповсюдження і ефективністю використання сучасних інформаційних технологій як в державному управлінні, так і в усіх інших сферах суспільної діяльності. При цьому далеко не останню роль у цих процесах, а також в ЗІБ США відіграють численні громадські та інші недержавні організації й незалежні ЗМІ.

Прийняття рішень в області безпеки й оборони в США е прерогативою винятково військово-політичного керівництва держави. Однак у процесі прийняття військово-політичних рішень у значній мірі зростає роль т. ЗВ. "мозкових центрів" (think tanks) – недержавних аналітичних організацій, що займаються дослідженням проблем ЗІБ США.

На сучасному етапі у США існує розгалужена мережа недержавних організацій, які проводять дослідження у сфері національної безпеки, зовнішньої й внутрішньої політики, соціальних відносин, науково-технічних розробок тощо, які тим чи іншим чином стосуються ЗІБ. За різними оцінками, число американських "мозкових центрів" коливається від 1500 до 2500 структур.

Головне призначення цих структур – глибоке дослідження (у рамках державного замовлення з наданням відповідного гранту або за власною ініціативою) тих або інших актуальних проблем і вироблення рекомендацій, які можуть ураховуватися керівництвом держави під час прийняття практичних рішень у сфері ЗІБ США.

Однієї з особливостей "мозкових центрів" є їхнє позиціонування між академічними й державними організаціями. Можна стверджувати, що "мозкові центри" являють собою сполучну ланку між теоретичними ідеями й практичною діяльністю щодо їх реалізації.

Однак роль цих організацій не обмежується виключно розробкою концептуальних положень, що стосуються нинішніх і майбутніх проблем національного або світового масштабу. Деякі з них лобіюють інтереси фінансово-промислових корпорацій, що прагнуть одержати великі державні замовлення у сфері ЗІБ США. При цьому досить часто співробітники "мозкових центрів" стають державними службовцями, а чиновники, які вийшли у відставку, працюють у цих дослідницьких структурах.

Серед найбільш авторитетних у сфері ЗІБ США науково-дослідних організацій США можна виділити наступні: Корпорація "RAND", "CERT", Рада з міжнародних стосунків (Council on Foreign Relations),

Вашингтонський центр стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies), Інститут американського суспільства (American Society Institute), Джеймстаун Фаундейшн (Jamestown Foundation), Потомакський інститут політичних досліджень (Potomac Institute for Policy Studies), організація "Представники бізнесу за національну безпеку" (Business Executive for National Security) та інші.

Корпорація "RAND" (RAND Согр.) – американський стратегічний центр і перший у світі "мозковий центр". "Проект RAND" був заснований у 1945 р. представниками армії СІЛА у складі авіаційної компанії "Douglas" з метою забезпечення національної безпеки США. У 1948 р. "RAND" відокремилася від компанії "Douglas" і стала незалежною аналітичною структурою "RAND Согр.". З того часу місія "RAND" – сприяти визначенню політичного курсу й прийняттю рішень керівництвом держави. Одним із основних завдань "RAND" залишається забезпечення національної (у т.ч. інформаційної) безпеки США шляхом проведення досліджень і аналізу найбільш гострих проблем у цій сфері.

"RAND" тісно співпрацює з державними установами, в першу чергу з Міністерством оборони США. Наприклад, у березні 2004 року співробітники "RAND" на замовлення Пентагону підготували доповідь "Координація війни з тероризмом", присвячену питанням організації "координаційного процесу" у системі виконавчої влади у сфері боротьби з тероризмом.

Неурядова організація "CERT" (Computer Emergency Response Team), яка спеціалізується на дослідженні проблем комп'ютерної безпеки. Спільним проектом "CERT" та американської влади є програма "US-CERT", у рамках якої створено шість робочих груп реагування на комп'ютерні інциденти "CERT" (Air Force CERT; Army CERT; Navy CERT; Defence Agency CERT; National Security Agency Group; Camegy Melone University CERT).

Однією з провідних недержавних організацій США у сфері аналітичних досліджень є Zeichner Risk Analytics. Ця організація періодично залучається Урядом США для проведення "незалежних" досліджень законотворчої діяльності Конгресу в сфері національної та внутрішньої безпеки держави.

Так, наприклад, відповідно до результатів дослідження Zeichner Risk Analytics, причинами прийняття 25 листопада 2002 року Закону про внутрішню безпеку (Homelend Security Act, H.R. 5005)[1] стало результатом прагнення федерального уряду взяти під жорсткий контроль питання ІБ інфраструктури держави внаслідок пасивності місцевої влади у цій сфері: 22 штати з 50 до лютого 2002 року не прийняли жодного нормативно-правового документа на рівні законодавства штату і не розробили жодних програм в цій області.

Досить значну роль у ЗІБ США відіграють такі недержавні організації, як "Проект нового американського сторіччя" (Project for the New American Century), "Інститут перспективних стратегічних і політичних досліджень" (Institute for Advanced Strategic and Political Studies), "Національний інститут державної політики" (National Institute for Public Policy), "Єврейський інститут проблем національної безпеки" (Jewish Institute for National Security Affairs), "Центр політики безпеки" (Center for Security Policy), діяльність яких фінансується з коштів фінансово-корпоративних структур і що займається дослідженням проблем безпеки.

Ідеї, висловлені на сторінках друкованих видань зазначених "мозкових центрів" наприкінці 80-х – початку 90-х років XX сторіччя, знайшли своє відображення в положеннях доктринальних документів Президентської адміністрації Дж. Буша. Це стосувалося найважливіших аспектів стратегії національної безпеки США, починаючи з доктрини превентивних ударів і необхідності зміни режиму в ряді держав "осі зла" (Іраку – до 2003 р., Ірані, Сирії й т.п.) і закінчуючи формуванням нової "ядерної тріади" наступального характеру й розгортанням системи протиракетної оборони (ПРО) в Європі.

Зокрема, представники "Проекту нового американського сторіччя" лобіювали концепцію превентивних ударів протягом 10 років. Зокрема, при підготовці до президентських виборів у США 2000 р. організація опублікувала звіт "Перебудова американської оборони" (Rebuilding America's Defenses), що став основою національної воєнної стратегії Дж. Буша й Д. Рамсфелда. Саме з їх ініціативи до офіційних доктринальних документів США було включено вираз "зміна режиму".

Організація "Центр політики безпеки" (Center for Security Policy) серед членів наглядової ради має принаймні вісім високопоставлених представників Міністерства оборони США. Шоста частина її прибутків надходить безпосередньо від корпорацій-підрядників Пентагону. Не менш ніж 22 колишніх членів наглядової ради центру були тісно пов'язані з адміністрацією Дж. Буша. Ключові пости в ній також займали вихідці із цієї організації.

У свою чергу сформована під впливом підконтрольних фінансово- промисловим групам США неурядових організацій, політика адміністрації Дж. Буша в сфері національної безпеки і оборони, яка обгрунтовує необхідність превентивної глобальної боротьби з тероризмом, агресивна зовнішня політика (ініціювання воєн в Афганістані й Іраку), була вигідна в першу чергу самим фінансово-промисловим групам ("Локхід-Мартін", "Боїнг", "Рейтеон", "Нортроп-Грумман" тощо), які одержують численні замовлення на розробку й виробництво військових технологій у рамках реалізації нових концепцій.

На доповнення до зазначених вище недержавних організацій, необхідно виділити іншу групу громадських організацій, які, незважаючи на їх формальну "незалежність" від державних установ США, відіграють значну роль у ЗІБ держави та просуванні американських військово-політичних та економічних інтересів в інших країнах світу, а також недержавні ЗМІ, які чинять інформаційний вплив як на аудиторію всередині США, так і поза межами країни.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.
  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави