Вагоме значення для ЗІБ держави має Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 26.01.2015 р. №287/2015. Стратегія спрямована на реалізацію до 2020 року визначених нею пріоритетів державної політики національної безпеки, а також реформ, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, ратифікованою Законом України від 16.09.2014 р. №1678-УІІ, і Стратегією сталого розвитку "Україна – 2020", схвалену Указом Президента України від 12.01.2015 р. №5.
Стратегія національної безпеки України (далі – Стратегія) констатує, що російська загроза та інші зміни у зовнішньому та внутрішньому безпековому середовищі України зумовлюють необхідність створення нової системи забезпечення національної безпеки країни.
Стратегія визначає основні цілі, потреби для їх досягнення, актуальні загрози національній безпеці, напрями державної політики у сфері забезпечення національної безпеки, а також основу для їх реалізації.
Основними цілями Стратегії є:
• мінімізація загроз державному суверенітету та створення умов для відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно-визнаного державного кордону України, гарантування мирного майбутнього України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави;
• утвердження прав і свобод людини і громадянина, забезпечення нової якості економічного, соціального і гуманітарного розвитку, забезпечення інтеграції України до ЄС та формування умов для вступу в НАТО.
Досягнення визначених цілей потребує:
• зміцнення Української держави шляхом забезпечення поступального суспільно-політичного й соціально-економічного розвитку країни;
• якісно нової державної політики, спрямованої на ефективний захист національних інтересів в економічній, соціальній, гуманітарній, інформаційній та інших сферах, комплексне реформування системи забезпечення національної безпеки та створення ефективного сектору безпеки і оборони України;
• нового зовнішньополітичного позиціонування України у світі в умовах нестабільності глобальної системи безпеки.
Стратегією визначено наступні актуальні загрози національній безпеці України (у т.ч. в інформаційній сфері):
• агресивні дії Росії, що здійснюються для виснаження української економіки і підриву суспільно-політичної стабільності з метою знищення Української держави і захоплення її території, а саме: дії, спрямовані на розпалювання міжетнічної, міжконфесійної, соціальної ворожнечі і ненависті, сепаратизму і тероризму, інформаційно-психологічна війна, приниження української мови і культури, фальшування української історії, формування російськими засобами масової комунікації альтернативної до дійсності викривленої інформаційної картини світу тощо (п. 3.1.);
• неефективність системи забезпечення національної безпеки і оборони України: несформованість сектору безпеки і оборони України (далі – сектор безпеки і оборони) як цілісного функціонального об'єднання, керованого з єдиного центру; інституційна слабкість, непрофесійність, структурна незбалансованість органів сектору безпеки і оборони (п. 3.2.);
• загрози інформаційній безпеці: ведення інформаційної війни проти України; відсутність цілісної комунікативної політики держави, недостатній рівень медіа-культури суспільства (п. 3.6.);
• загрози кібербезпеці і безпеці інформаційних ресурсів: уразливість об'єктів критичної інфраструктури, державних інформаційних ресурсів до кібератак; фізична і моральна застарілість системи охорони державної таємниці та інших видів інформації з обмеженим доступом (п. 3.7.).
В якості основних напрямів державної політики національної безпеки України у визначених сферах Стратегія вказує:
• відновлення територіальної цілісності України та цілісності демократичних інститутів на всій її території, реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення, що є стратегічним завданням політики національної безпеки (п. 4.1.);
• створення ефективного сектору безпеки і оборони шляхом формування та розвитку сектору безпеки і оборони, який має забезпечити адекватне і гнучке реагування на загрози в інформаційній та інших сферах, раціонально використовуючи можливості і ресурси, що є пріоритетом політики національної безпеки (п. 4.2.).
При цьому Стратегією передбачено необхідність забезпечити: комплексне удосконалення законодавства з питань національної безпеки і оборони України; централізоване управління сектором безпеки і оборони у мирний час, у кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, та в особливий період, міжвідомчу координацію і взаємодію; удосконалення державної системи стратегічного планування, створення єдиної системи моніторингу, аналізу, прогнозування та прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони, забезпечення ефективної координації та функціонування єдиної системи ситуаційних центрів профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони; удосконалення бюджетної політики у сфері забезпечення національної безпеки і оборони України; професіоналізацію сектору безпеки і оборони, підвищення фахового рівня персоналу, ефективну його мотивацію до належного виконання завдань за призначенням, максимально доцільне скорочення обслуговуючих підрозділів органів цього сектору; розвиток системи військово-патріотичного виховання, запровадження програм військової підготовки і цивільного захисту в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України“ на сторінці 1. Приємного читання.
