Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

Забезпечення інформаційної безпеки держави

На травневому (2012) Саміті НАТО в Чикаго конструкт "розумна оборона" (smart defense) введено в офіційний лексикон.

"Розумна оборона" пов'язана з початком переходу до чергової "мікрореволюція" у військовій справі, яку можна визначити формулою "від стратегії Клаузевіца до Сунь- Цзи", суть якої полягає у розвитку військової організації Заходу, в тому числі за рахунок переходу до нових технологій управління міжнародним конфліктом з використанням "силового фактора".

В основу перегляду покладено нову "стратегію війни, що перемагає" як одного із способів вирішення міжнародного конфлікту.

Досить тривалий час в основі західних уявлень про військову стратегію лежали ідеї Карла фон Клаузевіца. Основною метою війни він вважав залучення армії супротивника в "вирішальну битву" і потім перемога над ним. Сучасна відповідь на те, як це зробити, була дана Джоном Бойдом (1927-1997), льотчиком ВПС США і стратегом кінця XX століття. На основі узагальнення досвіду німецького "бліцкригу" і дій ізраїльської армії на ранніх етапах її існування Д. Бойд запропонував концепцію "циклу OODA" (Observe – Orient – Decide – Act), відомого також як "цикл Бойда". Теорія Бойда вважається одним з наріжних каменів сучасної науки про управління конфліктом і, насамперед, військовим конфліктом. В українському перекладі абревіатура OODA дається як СОРД (цикл "Спостереження – Орієнтація – Рішення – Дія"). Змістовно цикл Бойда може бути визначений як тривалість сукупності процедур планування та управління конфліктом від моменту першої появи інформації про об'єкт до його виключення зі списку цілей після знищення. Цикл Бойда дозволив захопити один з головних стратегічних ресурсів – час.

Разом з тим обмеженість зазначеної "стратегії перемоги" стає все більш очевидною. Армія, яка використовує теорію Бойда, неминуче змушена вести дуже коротку війну з негайним звільненням захопленої території та припиненням після цього всяких військових операцій там, де воювала.

Перехід від модифікованої Д. Бойдом стратегії Клаузевіца до Сунь-Цзи бачиться виходом із концептуального глухого куга. Сунь-Цзи так само, як і Клаузевіц, прагнув до перемоги у війні, але вважав за краще спровокувати розвал армії противника ще до початку вирішального бою: "Здобути сто перемог у ста битвах – це не вершина переваги. Підпорядкувати армію ворога, не борючись, – ось справжня вершина переваги". За Сунь-Цзи, така війна з матеріально-речової сфери "перетікає" в інформаційну.

Сама по собі ідея "розумної оборони" не нова. Ще в 1943 році британський вчений- фізик О. У. Річардсон запропонував парадигму "нової війни", виходячи з доцільності, попереджувального руйнування військово-промислового потенціалу держави – ймовірного противника без військового зіткнення з ним.

Під "інформаційною війною" розуміється, слідуючи Б. Г. Ліддел-Гарту, такий спосіб вирішення міждержавного конфлікту з використанням технологій гіперкласу "квазізброя", при якому виживання держави, що протистоїть (в тому числі рівень збитку її демографії, економіці тощо), не розглядається як обмежувальна умова.

В даний час прийнята наступна умовна класифікація інформаційних війн.

Інформаційні війни 1-го покоління розглядаються як вид підтримки бойових дій. Ведуться з використанням різних технологій контролю за інформаційним трафіком.

До інформаційних війн 2-го покоління належать "кольорові революції". Технології їх проведення ("управління хаосом" за С. Манном, "ненасильницька боротьба" за О. Рапопортом і Д. Шарпом). За допомогою методів і технологій інформаційних воєн здійснюється трансформація системи цінностей населення країн – жертв інформаційної агресії. Усім "кольоровим революціям" передував тривалий період системного впливу на свідомість людей. В результаті державні системи виходять з області стійкості. Держава втрачає суверенітет, відбувається переділ власності і сфер впливу. Сотні мільйонів людей, які стали жертвами масштабного обману, це розуміють, але нічого зробити не можуть.

У даний час обстановка в світі змінюється стрімко, настає епоха інтелектуальних інформаційних війн 3-го покоління. Для перемоги в таких війнах недостатньо перевершувати противника в фінансових ресурсах. Той, хто володіє методами інтелектуальних війн і волею, має реальний шанс не програти, а то й виграти. Що особливо важливо в інформаційних війнах 3-го покоління, для них не потрібно значних матеріальних засобів, тут важлива наявність інтелектуальних ресурсів.

За матеріалами: аналітичний ресурсу сфері безпеки "Аскольд" [Електронний ресурс]. – Режим доступу ascold.org

Особливу роль у розвитку різних форм зв'язків із громадськістю зіграло 18 сторіччя. Багато дослідників уважає, що основи сучасних піар- технологій наводяться в працях французьких філософів-утопісті в і в суспільній діяльності трибунів Великої Французької революції – Мірабо. Робесп'єра, Дантона тощо. Саме в цей період для впливу на маси використовувались не тільки книги, памфлети, газети, але й зачіска, одяг, театральні постановки.

У 18 сторіччі в Америці і Європі з'являються перші декрети про права людини "Декларація прав людини й громадянина" – політичний маніфест Великої Французької революції 1789 року й "Білль про права" (перші 10 виправлень до Конституції США 1787 року).

Уже на початку 19 сторіччя з поняттям піару була пов'язана концепція формування особливого стану суспільної свідомості й духу громадян, які належать до політичної спільноти.

Особливий інтерес становить діяльність "прес-агента американської революції" Самюеля Адамса. Він сформулював низку принципів проведення політичних кампаній, які не тільки знайшли застосування в американській концепції піару, але певною мірою актуальні й у наші дні:

• 1. Необхідність наявності організації, здатної очолити кампанію.

• 2. Використання легко пізнаваних емоційних символів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи
  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави