Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Практика 1. Розвідувальні служби відіграють важливу роль у захисті національної безпеки і забезпеченні верховенства закону. їх основною метою є збір, аналіз і розповсюдження інформації, яка сприяє діяльності політичного керівництва державних організацій із захисту національної безпеки. Ця діяльність включає в себе захист населення і прав людини.

Практика 3. Повноваження і компетенції спецслужб чітко і детально визначені національним законодавством. Спецслужби повинні використовувати ці повноваження винятково з метою, для якої вони були надані. Зокрема, будь-які повноваження, надані спецслужбами для боротьби з тероризмом, повинні використовуватися винятково з цією метою.

Практика 6. Розвідувальні служби комбіновано контролюються державними, виконавчими, парламентськими, судовими та спеціалізованими наглядовими органами, мандати і повноваження яких ґрунтуються на державних законах. До ефективної системи контролю розвідувальних служб входить принаймні одна цивільна установа, яка не залежить ні від спецслужб, ні від виконавчої влади. Поєднання компетенцій наглядових органів охоплює всі аспекти роботи спецслужб, а саме: їхню відповідність закону; ефективність та результативність їхньої діяльності; фінанси; адміністративні практики.

Практика 14. Будь-яка держава несе міжнародну відповідальність за діяльність своїх спецслужб та їхніх агентів, а також будь-яких приватних осіб, які беруть участь в їхній роботі, незалежно від того, де проводяться заходи і хто є жертвою протиправних дій. Таким чином, державна виконавча влада вживає заходів щодо забезпечення і здійснення загального контролю і несе відповідальність за діяльність своїх спецслужб.

Практика 15. Конституційне, законодавче і міжнародне кримінальне право застосовується до співробітників спецслужб тією мірою, як воно застосовується до будь- якої посадової особи. Будь-які винятки, що дозволяють посадовим особам розвідувальних служб вчиняти дії, що порушують національне законодавство, суворо обмежені і чітко описані законом. Ці винятки ніколи не дозволять порушувати імперативні норми міжнародного права або зобов'язання щодо дотримання прав людини в державі.

Практика 17. Посадові особи спецслужб зобов'язані відмовитися виконувати наказ керівництва, що порушує національне або міжнародне законодавство з прав людини. Членам спецслужб, які відмовляються виконувати такі накази, гарантується відповідний захист.

Практика 19. Розвідувальні служби та їхні наглядові установи вживають заходів із зміцнення інституційної культури, заснованої на професіоналізмі, повазі верховенства закону та прав людини. Зокрема, спецслужби несуть відповідальність за підготовку своїх співробітників для неухильного виконання положень національного та міжнародного законодавства, в тому числі міжнародного законодавства щодо захисту прав людини.

Практика 20. Будь-які заходи спецслужб, які можуть обмежити права людини та основні свободи, повинні відповідати таким критеріям:

• вони встановлені державним законом, який відповідає міжнародним стандартам захисту прав людини;

• заходи повинні бути строго необхідними для виконання спецслужбами запропонованих законом повноважень;

• вжиті заходи мають відповідати меті: спецслужби повинні організовувати заходи, які найменшою мірою обмежують права людини, та проявляти особливу обережність для зведення до мінімуму несприятливих наслідків будь-яких заходів, в яких можуть бути порушені права людини, зокрема, підозрюваного у скоєнні протиправних дій;

• жодна дія, що застосовується спецслужбами, не може порушувати імперативні норми міжнародного права або сутність будь-якого права людини.

Існує чітка і всеосяжна система авторизації, моніторингу та нагляду за використанням будь-яких заходів, що обмежують права людини.

Вот Н. International Standards Compilation of Good Practices for Intelligence Agencies and Their Oversight / H. Bom, A. Luethold [Електронний ресурс]. – Режим доступу: dcaf.ch/Publications/Overseeing-Intelligence~Services

Створення фонового іміджу та іміджу даності інститутів сектору безпеки передбачає формування думки громадськості та може бути реалізовано в таких діях:

• зміна і нейтралізація ворожих думок;

• кристалізація латентних думок і позитивних установок;

• підтримання сприятливих думок.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ІНСТИТУТУ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ
Принцип системності Імідж інституту сектору безпеки – складова іміджу держави. Тому принцип системності передбачає врахування нерозривного зв'язку іміджу держави та його окремих органів, що забезпечують безпеку держави. Цей принцип реалізується також у зв'язку внутрішнього й зовнішнього іміджу інституту. Принцип системності забезпечується такими складовими: рівнем культури управління, ставленням співробітників до своєї організації, їх патріотизмом та лояльністю. · Принцип цілеспрямованості вимагає відповідей на такі питання: для чого створюється імідж, який саме імідж треба формувати, хто є суб'єктом формування іміджу. Метою діяльності з формування іміджу організації є не стільки передати будь-яке повідомлення (інформувати), скільки викликати певний ефект (здійснити вплив). Цей принцип також вимагає врахування особливостей різних аудиторій іміджу. · Принцип послідовності передбачає певну послідовності етапів формування іміджу: визначення початкового стану іміджу суб'єкта (громадської думки); моделювання бажаного іміджу (визначення мети); здійснення інформаційно-психологічного впливу на певні аудиторії; вимірювання динаміки змін громадської думки. Додержання цієї послідовності є однією з умов ефективності діяльності, пов'язаної з формуванням позитивного іміджу. · Принцип оптимальної відкритості передбачає розумне вирішення питання які аспекти власної діяльності і яким саме аудиторіям, в залежності від їхніх цінностей і потреб, слід відкривати. У демократичному суспільстві громадськість, як правило, вимагає відкритості від організацій. Але навіть у суспільствах з давніми традиціями демократії фахівці порушують питання про міру й доцільність відкритості, оскільки громадськість не завжди здатна оцінити те, що їй "відкривають".
Принцип координованості вимагає гармонійного поєднання методів інформаційно- психологічного впливу (переконання і сугестії). Сугестивність повідомлення може ґрунтуватись на його змісті або формі, або на тому й другому одночасно. Ефективний інформаційно-психологічний вплив можливий тільки за умови поєднання раціональних, емоціональних, логічних й психологічних засобів. · Принцип постійної турботи про імідж передбачає постійний контроль зміни іміджу, навіть якщо в даний момент імідж організації бездоганний. · Принцип оперативності орієнтований на динамічність подій сучасності. Іміджбіпдинг має бути досить оперативним, застосовуватись швидко й своєчасно. У такій діяльності треба якомога більше використовувати актуальні події. Додержання цього принципу дає змогу швидко й ефективно знаходити шляхи до свідомості людей, задовольняючи їх реальні потреби. В різноманітті інформаційного потоку, який сприймається споживачами, треба насамперед виокремлювати ті дані, які найбільш важливі для людей. · Принцип задоволення інформаційних потреб людей передбачає толерантне ставлення до різних думок й задоволення потреб людей в інформації, відсутність якої викликає в них почуття занепокоєння. · Принцип відповідного роз'яснення фактів передбачає відповідне роз'яснення фактів, оскільки люди не завжди мають можливість й здатні провести детальний аналіз подій, з якими вони стикаються. Більшість людей з задоволенням сприймають факти, які певним чином проаналізовані й роз'яснені. Необхідне пояснення суті певних питань завчасно до того, як вони переростуть у проблеми.

Питання визначення аудиторії іміджу є одним із найважливіших із погляду практичної діяльності. Імідж є елементом свідомості представників тих чи інших аудиторій. Поки нема розуміння й достовірного опису цільових аудиторій, немає і сенсу обговорювати формування іміджу СБ України. Діяльність щодо формування іміджу потребує визначення ціннісно- нормативного ядра культур тих груп, на які спрямовуватиметься інформаційно-психологічний вплив, їхній менталітет, особливості групової ідентичності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності
  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави